Лисиця доглядатиме за курником?

Сьогодні в Дубаї на 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу оберуть нового керівника цієї міжнародної поліцейської організації. Попередній очільник міжнародної структури кримінальної поліції Мен Хунвей перебуває в Китаї під слідством через можливі корупційні та «інші злочини». Про його зникнення стало відомо 25 вересня, коли він поїхав iз французького міста Ліон, де розташована штаб-квартира Інтерполу, до Китаю. 7 жовтня головна антикорупційна структура Китаю, Державна контрольна комісія, заявила, що Мен «наразі перебуває під слідством за підозрою в порушенні закону». До Інтерполу надійшла заява про його відставку.

Нового президента Інтерполу обиратимуть делегати Генасамблеї — по одному голосу від кожної зi 192 країн-учасниць організації. Претендентів двоє: генерал-майор МВС Росії Олександр Прокопчук, який два останні роки є одним iз чотирьох віце-президентів Інтерполу, та його колега Кім Йонг Ян iз Південної Кореї, який наразі виконує функції керівника організації. 

17 листопада британська газета «Таймс» iз посиланням на власні джерела у владі написала, що безумовним фаворитом майбутніх виборів є саме росіянин. Кремль також провів масштабну роботу, щоб представник його інтересів здобув перемогу і очолив важливу міжнародну організацію. 

Але перед процедурою голосування за нового очільника Інтерполу пролунала низка застережень проти обрання росіянина. Напередодні присутній на Генеральній асамблеї Інтерполу український міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Україна може взагалі припинити своє членство в організації в разі обрання президентом представника Росії. За його словами, можливе президентство Росії в  Інтерполі є «абсурдним, суперечить духу і цілям організації». Українське МВС та правозахисники вже заявили, що перемога Прокопчука перетворить Інтерпол на інструмент боротьби Кремля з політичними опонентами за кордоном.

Група з чотирьох американських сенаторів також закликала не обирати російського генерала на пост глави Інтерполу. Відповідна заява оприлюднена 19 листопада на сайті сенатора Роджера Вікера (крім нього, заяву також підписали республіканець Марко Рубіо і представники демократів Джин Шахін i Кріс Кунс). Американські політики заявляють, що дати Прокопчуку очолити Інтерпол — «це те саме, що доручити лисиці догляд за курником». Як наголошується в документі, «Росія неодноразово порушувала правила Інтерполу, використовуючи його для зведення рахунків і переслідування політичних опонентів, дисидентів і журналістів». «Олександр Прокопчук особисто брав участь у здійсненні цієї стратегії залякування, спрямованої на послаблення демократичних інститутів і зміцнення авторитарного режиму Путіна», — ствер­джують сенатори. У зв’язку з цим американські політики закликали всіх 192 членів проголосувати проти кандидатури росіянина. 

У разі обрання Прокопчук продовжить «інституалізовані зловживання» червоними циркулярами Інтерполу і буде «блокувати всі зусилля зі здійснення істотних реформ», застерігають сенатори, які є членами Гельсінської комісії США. Вони звернулися до президента Дональда Трампа та Генеральної асамблеї Інтерполу і просять перешкодити російському генерал-майору Олександру Прокопчуку обійняти посаду президента Міжнародної організації кримінальної поліції. 

З аналогічною заявою до міністра громадської безпеки Канади Ралфа Ґудейла звернувся Конгрес українців Канади. «Як керівник російського підрозділу Інтерполу до 2016 року, пан Прокопчук брав пряму участь у випуску «червоних сповіщень» щодо людей, яких Росія переслідує з політичних мотивів. Росія висунула політично мотивовані звинувачення проти українців, включно з кримськотатарськими лідерами Мустафою Джемілевим і Рефатом Чубаровим. Понад 70 українських політичних в’язнів зараз незаконно утримують у російських тюрмах. Канада та міжнародна спільнота неодноразово закликала до їхнього негайного звільнення, але Росія продовжує ігнорувати ці заклики», — йдеться в заяві.

Конгрес українців Канади заявив, що очікує від канадського уряду опору потенційному обранню представника Росії керівником Інтерполу. Також українці сподіваються, що уряд Канади використає свій вплив на міжнародній арені, щоб не допустити обрання Олександра Прокопчука.

Заяву аналогічного змісту 20 листопада ухвалив Меджліс кримськотатарського народу. «Обрання президентом Інтерполу представника Російської Федерації призведе до руйнування цілей і базових принципів даної організації, внаслідок чого у світі може виникнути ситуація, коли тоталітарні й авторитарні держави, отримавши контроль над усіма механізмами і базами даних Інтерполу, перетворять сам Інтерпол на ще один інструмент масового придушення прав і свобод людини», — йдеться в заяві.

А депутат Європарламенту Ребекка Гармс, яка підтримує Україну, навіть закликала країни ЄС вийти з Інтерполу, якщо його очолить Олександр Прокопчук. У Росії ж такі закиди назвали черговим проявом русофобії. 

Президент Інтерполу відповідальний не за оперативне «ручне управління» організацією, а, швидше, за ухвалення стратегічних рішень. Саме в цьому і вбачають головну небезпеку правозахисники. «Росія та її союзники — Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела й Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice («Червоні повідомлення») і Diffusion requests, iз метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними та гендерними мотивами», — додають правозахисники. 

У згаданій статті «Таймс» вказується, що саме у роки роботи Олександра Прокопчука в російському МВС Інтерпол отримував багато спірних «червоних повідомлень» щодо людей, яких російська влада могла переслідувати за політичними мотивами. Серед оголошених у розшук персон на сайті Інтерполу були відомі українські політики, зокрема екс-Прем’єр Арсеній Яценюк, глава фракції Верховної Ради Юлія Тимошенко, керівник «Правого сектору» Дмитро Ярош, олігарх Ігор Коломойський. Щоправда, співробітники Інтерполу після ретельного вивчення сфабрикованих Москвою звинувачень міжнародні ордери на арешт цих осіб не видали. 

ДОВІДКА «УМ»