Нещодавно побачила свою маленьку сусідочку, 6-річну Сашу Цибульську, на фото за ліпленням пельменів і в короні принцеси. Й знову посміхнулася собі, а водночас усім, хто, як і я, каже мамам, у яких доньки: «Добре тобі, у тебе помічниця он яка!». Мамам, у котрих сини, так само добре, якщо вже бути справедливим і щирим. Але все, що стосується кухні, смаколиків, суто жіночої допомоги і натхнення — так, ніде правди діти, донечки в цьому неперевершені!
Майстер-клас
«Маленька Олександра вже в курсі всіх смачних подій на кухні, — каже її мама Олена, — любить допомагати, продукує смачні ідеї і не стомлюється на кулінарний креатив». Діти — вони такі: люблять творити те, що уявили, експериментувати, і не опускають при цьому рук, не заспокоюються, а пробують ще, навчаються, як от моя сусідочка. Саша дуже гарно танцює, ходить на заняття з бальних танців, а ще плаває, ніби рибка — також не пропускає занять із плавання. Це до того, що і нам, дорослим, треба вчитися в дітей знаходити час на все, хоч їм же більше треба вчитися, ніж дорослим.
А на днях Олександра вирішила навчитися пекти піцу і вирушила на майстер-клас з її приготування, який організував ресторан з інтригуючою назвою «Дід Мадрид». І я би також сходила задля цікавості, але майстер-клас був для дітей, тому «проконсультувалась» з Олександрою, щоб бути в курсі всіх новинок піцетворення. Дівчинка надала мені, можна сказати, письмовий звіт всього смачного процесу, або ж просто гарний рецепт-основу, за яким і діти, і дорослі також зможуть спекти велику круглу кулінарну казку, особливо якщо при цьому одягнути ще й діадемку, як у Саші. А чому б і ні? Свята ж наближаються, а з ними — і дива! Будемо творити диво власними руками!
«На сьогоднішньому кулінарному майстер-класі нам розповідали про піцу «Маргарита», — дівчинка підходить до справи серйозно. — Вона названа на честь королеви Маргарити. В цій піці були кольори італійського прапора: зелений, червоний і білий (сир, зелень і помідори). Сьогодні ми готували піцу з різних інгредієнтів, а це: м’ясо, кукурудза, ананас, маслини, сир, кетчуп, кріп та петрушка, базилік, ковбаска, помідори. Ми спочатку розкачували тісто, потім змащували кетчупом і накладали будь-які інгредієнти, які хто бажав. Моя піца була із сиром моцарела, кукурудзою, м’ясом, ковбаскою, маслинами, базиліком, помідорами, кропом та петрушкою. Мені дуже сподобалося готувати піцу!».
Піца маленької помічниці.
Фото з сімейного архіву.
От і все — просто, чітко і зрозуміло! Основа — тісто, на нього викладаємо все, що бажає душа, присипаємо тертим сиром — і в духовку на хвилин 20.
Я зроблю лише невеличке уточнення щодо тіста, а з начинкою не будемо цього разу встановлювати собі рамок.
Отже, для стандартної великої круглої піци треба буде 350 г пшеничного борошна (ідеально взяти сюди ще й трохи борошна з твердих сортів пшениці), по 10 г морської солі й цукру і 7 грамів сухих дріжджів. Додати в цю суміш 125 г води, розведеної з 10 г оливкової олії (олію бажано брати холодного віджиму — ExtraVіrgin в ідеалі, хоча й соняшникова чудово смакує, а воду — теплу, інакше тісто погано підніметься). Ретельно замішуємо тісто, додаючи за необхідності теплу воду чи борошно, аж поки тісто не почне відлипати від рук. Накриваємо тісто рушником і залишаємо при кімнатній температурі на годину, щоб підійшло. Потім розкачуємо коржі, намагаючись дотримуватися стандартів: діаметр 35 см, висота — до 6 мм. Професіонали крутять тонке тісто в повітрі, насичуючи його киснем — так піца буде хрумкішою, але нам достатньо просто добре його розкачати і зробити невисокі бортики. (Звичайно, можна робити піцу і прямокутною чи квадратною, як забажаєте).
Пельмені для мами
Ну чим не казкова картина: сніговий зимовий день, холодно, бо як же інакше, а вам пропонують тарілочку гарячих маленьких вушок з ароматними спеціями. І хто пропонує? Ваша мала помічниця! Мама дівчинки, Олена Цибульська, каже, що її донечка таку казку для мами полюбляє час від часу створювати, тобто ліпить пельмені залюбки і залюбки їх подає рідним. На запитання, як готуються пельмені, дівчинка відповідає відразу, не замислюючись.
«Усе просто! Для тіста береться борошно, сіль, трошки теплої перекип’яченої води. Тісто треба зробити тугеньким, як на вареники, щоб з нього можна було ліпити». Не пластилін, та все ж тугеньке, це ми зуміємо.
«Фарш: треба м’ясо, краще свинина, цибуля, сіль і перець». Щодо спецій, то Олександра ненав’язливо натякнула, що їх діти не особливо полюбляють, тому краще не експериментувати — сіль і перець, і досить.
Ну а коли відварити їх, тоді можна полити розтопленим маслом і присипати подрібненим кропом. Мама любить!
Треба готувати так, щоб любили! Смачного!
