Наша садиба зі старими деревами у сонячному Закарпатті цього літа забезпечила сушкою на узвари не одну сім’ю.
Літнє сонце днями працювало добровільною сушаркою, наповнюючи солодкими пахощами тоненько порізаних яблук тераси, кімнати, коридори і навіть підсобку під сходами.
Проте чимало плодів так і лишилося лежати під деревами, не дочекавшись заготівельників.
Їхнi невеличкі вантажні тракторці кілька тижнів снували з наповненими яблуками лантухами між садами місцевих мешканців і переробним заводом. Але так і не встигли позабирати садовину в усіх бажаючих.
Врожай на збиток
За статистикою, в сезоні-2018/19 Україна зібрала один iз найбільших врожаїв яблук за всю історію незалежності. Природно, споживачів зниження цін порадувало. А от виробники зазнали збитків. Дехто згарячу навіть оголосив про намір корчувати доглянуті сади.
У жовтні, підрахувавши проміжні результати господарської діяльності, чимало садівничих господарств констатувало, що збирати плоди для переробників стало невигідно: ціна яблук нижча за собівартість.
Так зване технічне яблуко «опустилося» до гривні за кілограм, а сортове виробники змогли продавати оптом не дорожче як по три гривні. Тим часом лише за підбір плодів із землі потрібно було заплатити робітникам мінімум 30-40 копійок за кілограм.
І після підрахунку затрат на вирощування і догляд за деревами виходило, що собівартість виробництва яблук перевищує 3 гривні ринкової «стелі». За даними сайта EastFruit, у жовтні Україна очолила темпи падіння цін на яблука в Європі.
Лише за чотири тижні українське десертне яблуко втратило в ціні на чверть, що стало особливим шоком для дрібних фермерів, позбавлених власних сховищ та можливості самостійного експорту.
Якісне, відсортоване і упаковане яблуко популярних сортів на початку листопада українські садiвники-«важковаговики» продавали по 5 гривень за кілограм. Дрібні ж фермери раді продати свої яблука навіть по 2-3 гривні, але попит катастрофічно впав.
Ціна органічних яблук у перші осінні місяці також просіла, майже вирівнявшись зі звичайними при значно вищих затратах на виробництво.
Головний аналітик Української плодоовочевої асоціації Тетяна Смірнова пояснила несподіваний аншлаг на яблучному ринку як збільшенням урожайності завдяки сприятливій погоді, так і вступом у повноцінне плодоношення насаджень, закладених 3-4 роки тому. У підсумку виробники змушені були пропонувати яблука на поточний ринок у середньому в півтора раза дешевше, ніж торік.
До речі, в сусідній Польщі виробництво яблук також зросло, збільшуючи конкуренцію як на внутрішньому, так і на ринках інших країн ЄС. В українських супермаркетах польське яблуко з’явилося теж — у преміум-сегменті. Тому українські фермери, які мають сховища, вирішили власні яблука аналогічної якості притримати до поліпшення ситуації на ринку, щоб продати його вигідніше.
Керівник проекту Info-Shuvar, експерт плодово-овочевого ринку Тетяна Гетьман погоджується, що яблучна ситуація складна. Але було б дивно, якби вона була іншою.
«Щороку за нормальних погодних умов ми отримуємо додаткових 150-200 тисяч тонн яблук, а експортуємо близько 30 тисяч тонн. Перевантаження ринку слід було очікувати, адже з кожним роком інтенсивні сади даватимуть більший врожай, — пояснює вона. — Інтенсифікація будівництва сховищ припала на 2010-2013 роки, коли фермери отримували на нього підтримку від держави і ще продавали садовину на російський ринок. Стимул для збільшення виробництва був потужний і не треба було напружуватися з маркетингом».
Економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак теж підтверджує, що до 2015 року вітчизняна садівнича галузь орієнтувалася на експорт до РФ. Відповідно — й сорти та технології, які знизили нашу конкуренцію на ринках інших країн.
За його словами, Росія та Білорусь почали нарощувати власне виробництво. А споживання яблука в ЄС падає внаслідок конкуренції з іншими продуктами.
Та ж лохина доступна цілий рік, зручніша у споживанні, ніж яблуко. В неї та в інші снеки вкладаються величезні рекламні бюджети.
Тим часом у нас багато дрібних виробників яблука, які, навіть вирощуючи високоякісну продукцію, самотужки не можуть збудувати сховище, купити сортувальну лінію, а кооперуватися ментально не готові.
Експорт у фокусі
Безумовно, великий урожай потрібно або переробляти, або експортувати. Світ тим часом зменшує споживання відновлених з концентрату соків.
Для України, яка є лідером з експорту яблучного концентрату серед країн колишнього СРСР, це погана новина. Соки прямого віджиму не користуються особливим попитом в українців, бо недешеві.
А яблучні чіпси, смаколики з сублімованих яблук поки що залишаються нішовими. Для соків прямого віджиму, на які є експортний попит, лінія коштує близько 200-300 тисяч євро.
Для багатьох це теж непідйомна сума, хоч основним способом розвантажити внутрішній ринок для українських виробників в умовах перевиробництва лишається саме переробка на експорт.
Власне, ті господарства, які мають експортну стратегію, і сьогодні спокійно експортують яблука до ЄС. Є й віддалені країни, які б могли стати успішними експортними напрямками для українського яблука. Виробники, які мають сучасні сорти та технології, експортують яблуко до дуже вибагливих країн Південно-Східної Азії, Близького Сходу.
«Вони отримують від 10 до 18 гривень за кілограм яблук, коли інші не можуть своє продати за 2 гривні. Тому надія на розвиток яблучного бізнесу є. Наша держава має унікальні умови для цього: преміальне яблуко шукають усі, а виростити його в Європі можуть лише одиниці. І Україна має чи не найкращі умові для виробництва яблука преміальної якості. По ціні ми можемо конкурувати без проблем, адже всі складові виробництва, крім фінансування, у нас коштують дешевше», — підтверджує Андрій Ярмак.
Минулого року були зроблені спроби вийти на ринки розвинутих країн, де ціни вищі, але й вимоги досить серйозні. Наші фермери продовжують підкорювати ці ринки, не все виходить, але досвід у даному випадку — це головне.
Продовжуються спроби продавати яблука у Скандинавію, Єгипет, ОАЕ. Непогані перспективи поставок на індійський ринок: на початку жовтня там відкрили ринок для українських яблук.
Тож плоди врожаю 2018 року вже можуть бути поставлені в Індію за умови дотримання встановлених фітосанітарних стандартів.
Наприклад, їх витримки до моменту відвантаження з України при температурі 0°С упродовж 13 днів, що повинно бути зазначено в фітосанітарному сертифікаті.
«Індія здатна повністю замінити російський ринок збуту, який був основним для українських яблук до 2014 року. А також стимулюватиме поліпшення технології вирощування і зберігання, оскільки термін транспортування в Індії — близько місяця», — вважає глава асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.
Яблуні не винні
За прогнозами Андрія Ярмака, значного коливання цін на яблуко до березня-квітня не буде, бо це не забезпечує зростання продажу.
Дуже багато яблука закладено на зберігання, і не тільки в Україні. І в березні-квітні його почнуть активно розпродувати. Але, навіть зважаючи на низькі ціни, очікувати відчутного зменшення кількості гравців у цьому секторі наступного сезону теж не варто.
Бо йдеться не про однорічну культуру. Фруктовий сад — це чималі інвестиції. Але якщо ситуація збережеться ще принаймні два сезони, фермери справді замисляться над викорчовуванням садів.
«Дрібні виробники навряд чи відразу викорчують сади, сподіваючись, що ситуація виправиться. Але великі, я впевнений, почнуть позбавлятися непродуктивних садів та безперспективних сортів. Тому загальна їх площа зменшиться», — вважає Ярмак.
Трохи оптимізму додають новини з ринку. Минулого тижня аналітики EastFruit повідомили, що яблуко «Голден Делішез» дещо зросло в ціні.
В Україні виробникам вдалося підняти середню оптову вартість на нього майже на 20 відсотків упродовж тижня. Тепер купити сортове і упаковане яблуко «Голден Делішез» оптом у більшості регіонів України можна по 6 гривень за кіло.
І воно має непогані можливості за наявності ринкового обсягу продукції експортної якості, бо вигідно вирізняється від польського: краще дозріває у вітчизяних кліматичних умовах.
Тому за яблуко українського походження в ЄС, особливо в скандинавських країнах і у Великобританії, готові платити більше, ніж за польське.
Як повідомляють аналітики EastFruit, загалом за останні три тижні зростання цін на українські яблука вже склало 6 відсотків, радуючи стійкою тенденцією. Найдешевшими сортами яблука на ринку залишаються «Ренет Симиренка» і «Айдаред», які продаються по 18 центів США. Найдорожчий сорт — «Гренні Сміт», за який дають 22 центи США.
Органічна виручалочка
У 2017 році Україна експортувала 5 тисяч тонн органічних яблук, роком раніше — 1 тисячу тонн. Такі дані днями повідомив Іван Гавран, провідний фахівець iз сертифікації, керівник одеського підрозділу компанії «Органік-стандарт». Переважно це яблука зі старих закинутих садів.
Їх сертифікують як дикороси, а далі продають зібране до Євросоюзу. Причому експортуються і свіжі фрукти, і перероблені на концентрат. Переважна кількість органічного експорту в Євросоюз серед плодоовочевої групи — саме дикороси.
Високий попит на імпортні органічні продукти в ЄС зумовлений тим, що потреба в органіці там зростає набагато швидше, ніж площі під таким виробництвом. Це відкриває українським виробникам велике поле для діяльності.
Щороку органічний світовий ринок зростає на 3-5 відсотків, а це означає, що споживачам потрібно більше пропозицій та товарів. Тільки у Німеччині річний оборот органічного ринку у 2017 році оцінили у 9,4 мільярда євро.
Згідно зi шкiльною програмою цієї країни, кожна дитина має щоденно з’їдати по одному органічному яблуку. І це безпосередньо підвищує попит на свіжу продукцію. Україна також може знайти для себе вигідну яблучну нішу на цьому ринку.
Ціна на органічні яблука у Європі фактично незмінна протягом року. На прикладі Німеччини — це близько 4 євро за кілограм, при тому, що ця країна є великим виробником і навіть імпортує свої яблука.
Що стосується загалом ціни на плодоовочеву продукцію, то ціна на органічну подекуди у 2-3 рази вища за звичайну, і цей тренд зберігається, хоч би що хто казав про насичення ринку. Також дедалі більша увага приділяється пакуванню продукції. У Європі пакують органічні яблука по 4-8 штук, тоді їх непотрібно окремо зважувати.
Перевагою є й те, що вони не змішуються з рештою яблук неорганічного походження. Цікаво, що біодинамічна продукція зараз мінімум на 20 відсотків дорожча за органічну, тобто ще більш преміальна. У ЄС стабільно високий попит на здорові продукти: снеки, напої, соки, смузі.
На щорічній плодовій польській конференції оприлюднили перелік сортів органічних яблук, які на сьогодні є топовими за обсягами вирощування. Це «Гала», яка займає п’яту частину всього ринку, «Ред Делішес» i «Голден Делішес».
За офіційними даними, органічні сади становлять лише 7 відсотків від усіх насаджень плодових культур в Україні, як кісточкових, так і зерняткових.
Та навіть при такому невеличкому обсязі виробництва органічне яблуко за минулий рік увійшло до переліку ТОП-7 найбільш експортованих товарів. За даними «Органік Стандарту», за минулий рік інтерес до вирощування органічних яблук — на другому місці після культивування ягід.
Свіже товарне яблуко з України може коштувати 0,6-0,7 євро за кілограм, утім, потрібно мати міжнародну сертифікацію на зразок GlobalGAP. Кожна країна ЄС має свої особливості, тому варто відразу зорієнтуватись, який із міжнародних сертифікатів є там пріоритетним та який саме сорт яблука там є бажаним.
Що стосується ціни сировини першого сорту, тобто тієї, яка зібрана з дерева, то вона коштує 0,26 євро. Сировина другого сорту (підбори з землі) дешевша приблизно удвічі, тож зазвичай її переробляють на місці — на сік або концентрат.
Із переробленої продукції найбільш цікавими для ринку є органічні яблучні та грушеві пюре, сушка і органічний концентрат. Тут, на відміну від звичайного концентрату, попит продовжує зростати. Збільшується й попит на органічне дитяче харчування. Таку продукцію з ЄС добре закуповують і азійські ринки.
