Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Молитва про нафту: чи очікувати українцям на здешевлення бензину
21.11.2018
(Фото з сайта market-prices.com.)
Упродовж останнього місяця світ із цікавістю спостерігає за неочікуваним раніше падінням вартості сирої нафти на всіх головних світових біржах.
Барель, замість прогнозованого зростання до ста доларів, почав відкочуватися до позначки «60».
І це одразу ж спричинило численні прогнози аналітиків про падіння цін на бензин, дизельне пальне, а також скраплений автомобільний газ. У тому числі й в Україні, — попри всю специфічність нашого ритейлу.
Утiм буквально на початку нинішнього тижня нафтові ціни знову почали підніматися догори. Як запевняють аналітики, ненадовго.
Угору чи вниз?
«Чорний» вівторок для нафтовидобувних держав настав ще наприкінці минулого місяця: 23 жовтня ціни на нафту різко знизилися. У результаті чого котирування впали до мінімальних значень із початку вересня. Утiм уже наступного дня ціни на нафту почали слабке відновлення. Ціна на Brent піднялась на 0,34 долара — до 76,78 долара за барель.
Обвал цін був спричинений побоюваннями з приводу збільшення видобутку нафти в Саудівській Аравії, при цьому негативна динаміка посилилась на тлі зниженого апетиту до ризику з боку інвесторів.
Як заявив міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх, його країна збільшить видобуток до 11 млн. барелів на добу з нинішніх 10,7 млн. барелів на день — і при необхідності може наростити її до 12 мільйонів барелів. Крім того, американські фондові індекси знизилися на 2%, європейські індикатори втратили більше 1%, азіатські — понад 2%.
Надалі «чорне золото» продовжувало дешевшати. Щоправда, не плавно, а стрибками. Скажімо, 13 листопада було зафіксовано черговий обвал, на 7%, а позавчора ціни на нафту еталонних марок почали тиждень упевненим зростанням, проте аналітики зазначають: тривалого відновлення навряд чи варто очікувати.
Скажімо, січневий ф’ючерс на нафту Brent на лондонській біржі зріс на 0,55 долара (0,82%) — до 67,31 долара за барель. Тим часом, за підсумками попередніх п’яти сесій, ціни Brent і WTI впали на 4,9% і 6,2%, відповідно. Тижневе падіння стало вже шостим поспіль, чого не спостерігалося з 2015 року.
Сланець наступає
Аналітики, які ще раніше прогнозували зростання нафтових цін до 100 доларів за барель, опинились на роздоріжжі: з одного боку, є фактори за подальше здешевлення цього виду енергоносія, з іншого — можна стверджувати, що нинішнє падіння є тимчасовим.
У цілому, інвестори, як і раніше, побоюються надлишкової пропозиції нафти на світовому ринку при деякому ослабленні зростання попиту.
Водночас деякі аналітики вважають, що ціни на нафту вже пройшли найнижчу точку падіння і після відновлення повернуться до торгів у порівняно вузькому діапазоні. Можливі прогнози залежать від того, як повно експерти ринку оцінюють весь спектр причин цього явища.
Український експерт, колишній міністр економіки України Богдан Данилишин, вбачає у падінні нафтових цін сім головних причин.
«Перша причина: на початку листопада США в повному обсязі відновили санкції проти Ірану, які були скасовані в 2015 році. Відновлення передбачало повне припинення експорту іранської нафти. Очікувалося, що через тимчасове зменшення пропозиції — до заміщення зменшеного обсягу іншими виробниками — утворюється дефіцит нафти і ціни виростуть. І США зробили виняток для восьми країн: Китаю, Індії, Італії, Греції, Японії, Південної Кореї, Тайваню і Туреччини. Більшість iз них входять у число світових лідерів зі споживання нафти і нафтопродуктів. Тобто не зіграв дуже серйозний фактор, на підставі якого очікувалось зростання котирувань нафти», — вважає Данилишин.
Друга причина, на його думку, — це слабка дисципліна учасників ОПЕК. «Деякі члени картелю добувають і поставляють на ринок обсяги, рівні 120-130% від узгодженої квоти. Таким чином, ринок отримує додаткові обсяги сировини», — додає він.
Ще один фактор — продовження бурхливого зростання видобутку нафти в США й успіхи сланцевої енергетики. За словами Данилишина, сукупний обсяг видобутку нафти в США в жовтні становив 11,6 млн. барелів у день. При цьому ще у серпні країна обійшла за цим показником Росію і стала світовим лідером.
«З цього обсягу понад 60% становить сланцева нафта, частка якої на початку експансії цієї індустрії в 2010 році не перевищувала 25%, — зазначає він. І додає: — Після того як у 2014-16 роках ціна нафти впала майже у п’ять разів, собівартість сланцевого видобутку вдалося знизити в середньому в два рази — з 75 до 35-37 доларів за барель. Головні фактори — істотне зростання продуктивності бурових установок і оптимізація бізнес-процесів. Не виправдалися прогнози про те, що сланцева промисловість у США самоліквідується після обвалу ціни нафти. Слабкі гравці покинули ринок, найбільш пристосовані залишилися».
Трамп — «почесний нафтовик»
Четверта причина здешевлення нафти, як її трактує Богдан Данилишин, — це очікування уповільнення зростання світової економіки через вплив торгового протекціонізму, підвищення ставки ФРС і згортання програм кількісного пом’якшення від ЄЦБ». Чим повільніше зростання світової економіки, тим меншим є попит на нафту», — зазначає експерт.
Наступний аргумент — зростання пропозиції. «Міжнародне енергетичне агентство заявило, що рекордними темпами збільшується видобуток нафти не тільки у США, а і в Росії і Саудівській Аравії», — додає Богдан Данилишин.
Шоста причина, на його думку, — це «вербальні інтервенції» президента Трампа в Twitter, який 12 листопада закликав країни-члени ОПЕК і Саудівську Аравію, зокрема, не знижувати обсяги видобутку нафти, незважаючи на падіння цін.
«Ймовірно, Саудівська Аравія і деякі інші члени картелю не встоять перед проханням Трампа. Їм потрібна підтримка США, особливо на тлі постійних загострень на Близькому Сході», — прогнозує економіст.
І, нарешті, останній, сьомий аргумент за здешевлення «чорного золота» — фінансовий.
«У рамках нової політики «кількісного посилення» Федеральна резервна система США скорочує свій баланс, підвищує ставку і поступово вилучає кошти, що потрапили на ринки завдяки раніше проведеним програмам «кількісного пом’якшення». Ринки з припливом ліквідності ростуть, з відпливом — падають. Це стосується не тільки ринку фінансів, а й нафти, яка багато в чому теж є фінансовим активом: її ціна визначається на ринку ф’ючерсів, а торгують в основному вкрай чутливі до змін глобальної ліквідності інвестиційні банки і спекулянти», — резюмує екс-міністр економіки.
Свої погляди на майбутнє нафтових цін офіційно поміняли й провідні аналітики.
«Зростання нафтових котирувань до 95 доларів за барель у 2019 році вже не буде», — заявили аналітики інвестиційного банку Bank of America Merrill Lynch Research, які ще зовсім недавно допускали ймовірність повернення докризових значень, за якими барель продавали в межах 100 доларів.
Утiм експерти припускають: нафта ще може подорожчати до 75 доларів за барель у першій половині 2019 року.
«На ринку нафти відбулася одна з найістотніших за останній час корекцій. Нафтові «бики», включаючи нас, капітулювали. Більш того, через більш високі, ніж ми очікували, обсяги пропозиції нафти ми більше не думаємо, що наступного року ціна нафти досягне 95 доларів за барель», — йдеться в огляді банку.
Пальне дешевшає. Наразі — гуртові ціни
Головним наслідком для пересічного українця, який може мати розворот нафтового тренду, — безумовно, є ціни на автомобільне пальне, що за останні місяці неприємно дивує.
На думку галузевих експертів, Україна чекає зниження цін на всі основні види палив. Скорочення вартості бензинів, дизеля і газу викликано падінням нафтових і газових котирувань на світовому ринку.
«За два тижні вартість еталонних сортів нафти впала майже на третину. Відтак середнє котирування дизеля в ЄС знизилося на 9%, а котирування бензину — на 13%. Це найбільше зниження з 2014 року. І український ринок адекватно реагує на світові тенденції. Падіння цін традиційно почалося з оптового сегменту», — коментує ситуацію директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
За даними цінового моніторингу «А-95», за два тижні вартість бензину у великому опті скоротилась на 6%, дизеля — на 10%. На АЗС ціни на паливо знижуються слідом за оптовими. Як відзначають аналітики, падіння роздрібних цін на бензини спостерігається з 1 листопада. За цей час великі оператори опустили цінники на 1 гривню за літр, середній же показник на ринку становив 65 коп/л.
«Дизель почав дешевшати трохи пізніше — з 5 листопада, і на даний момент роздрібна вартість цього виду палива скоротилась на 55 коп./л, — каже Артем Куюн. — Кінцевий споживач відчує суттєве зниження цін на паливо протягом 7-10 днів. Прогнозне падіння в роздрібній торгівлі — 1,5 грн. Але, судячи із світових трендів, ціна, ймовірно, просяде ще більше».
Здешевлення торкнеться і скрапленого газу: альтернативному автомобільному пальному, яке стає все популярнішим в Україні. Як відзначають в «А-95», на даний момент середня ринкова ціна на газ майже досягає 16 гривень за літр.
«Однак за тиждень вона може знизиться до рівня 14 грн./л. Причина падіння роздрібної вартості газу аналогічна — з початку листопада імпортне котирування на сировину обвалилось на третину», — резюмує Куюн.
РОСІЙСЬКИЙ ФАКТОР
Чи витримає Путін?..
Здешевлення нафтових цін боляче б’є і по нашому ворогу — Російській Федерації. Наразі керівництво цієї держави робить вигляд, що нова тенденція на паливному ринку ніяк не зачепить Москву.
«Ми з президентом Трампом обговорювали це в Парижі, говорили про це», — сказав Путін, маючи на увазі обвал нафтових цін 13 листопада. І зауважив: США істотно наростили видобуток нафти в останні роки, що позначається на внутрішньому споживанні.
Що стосується Росії, за словами Путіна, її цілком влаштовує ціна на нафту в районі 70 доларів за барель. Водночас він зазначив, що витрати російського бюджету розраховуються, виходячи з ціни близько 40 доларів, «це дає запас міцності».
Тим часом експерти, які оцінюють перспективи російської економіки трохи скептичніше за Путіна, показують дивну тенденцію: російські нафтові компанії демонструють величезний прибуток у третьому кварталі цього року. І це попри падіння ціни за барель нафти.
В агенції Moody’s повідомили: прибуток російського нафтового сектору цьогоріч буде на третину більшим, ніж у 2017 році.
Гендиректор Citigroup Global Markets Олексій Большаков додає: «У російських нафтогазових компаній неймовірний рік. Вони заробляють на одному барелі більше, ніж навіть при нафті по 100 доларів. Ці хлопці мають надлишкову прибутковість».
Його колеги на умовах анонімності додають: «Російські нафтогазові компанії затоплені готівкою, вони не знають, що з цим робити».
Причиною цього явища називають не тільки дорогу нафту, а й дешевий рубль, який встановлює сьогодні дворічний мінімум.
