Представники 50 країн та понад 150 компаній підписали документ під назвою «Париж закликає до довіри та безпеки в кіберпросторі», в якому взяли на себе зобов’язання активніше боротися з кіберзлочинністю, зокрема із втручанням у вибори та мовою ненависті, повідомляє «Німецька хвиля».
Як відзначає агенція «Ассошiейтед Пресс», серед підписантів є країни-члени Євросоюзу, Японія, Канада, а також такі інтернет-гіганти, як «Фейсбук», Google та «Майкрософт», однак відсутні США, Росія та Китай.
Документ передбачає спільну роботу із запобігання такій діяльності, як онлайн-цензура та крадіжки комерційних таємниць.
Одним з ініціаторів підписання документа був президент Франції Емманюель Макрон, який вважає, що у світі назріла потреба кращого регулювання інтернету.
Виступаючи на організованому ЮНЕСКО Форумі з управління інернетом, Макрон повідомив, що «Фейсбук» погодився прийняти в першій половині наступного року групу французьких посадовців, які спостерігатимуть за боротьбою з мовою ненависті в соціальній мережі.
Багато країн світу, передусім Європи, цього року організували власні національні агенції чи служби з боротьби з кіберзлочинністю та фейковими новинами. Показово, що така служба нещодавно створена навіть у Ватикані.
Підписанню документа в Парижі передували кілька серйозних аналітичних звітів. Обсяг дезінформації, яку поширюють через інтернет, зростає так швидко, що фейкові новини починають витісняти реальні. Про це заявив голова комітету Палати громад британського парламенту з культури, преси та спорту Даміан Коллінз. За його словами, люди вже часто не здатні відрізнити фейкові новини від реальних. У доповіді комітету йдеться, що ця проблема є серйозною загрозою демократії. У ньому також міститься заклик жорсткіше регулювати соціальні мережі.
Раніше британський уряд заявив про намір запровадити цифрову ідентифікацію всіх передвиборчих оголошень у ЗМІ. Це означає, що всі політичні тексти, що публікуються в інтернеті, повинні мати зареєстрованих авторів, які відповідальні за них.
Доповідь британських парламентаріїв підготували після скандалу з компанією Cambridge Analytica, який розгорівся на початку цього року. Цю лондонську компанію, що займається просуванням політичної реклами, звинувачують у використанні особистих даних десятків мільйонів користувачів компанії «Фейсбук» для того, щоб вплинути на результати президентських виборів у США в 2016 році, а також на результати референдуму щодо «Брекзиту».
Члени комітету розглянули дані щодо різних країнах світу, в яких відзначалися спроби вплинути на результат виборів за допомогою соцмереж.
Їм надали відомості про те, як російські спецслужби намагалися вплинути на настрої виборців шляхом розміщення рекламних оголошень у «Фейсбуці». Росія є головним світовим постачальником напівправдивих, перекручених чи брехливих повідомлень через радіо і телебачення, але головним чином через інтернет.
«Якщо ці інструменти втручання настільки сильні, що можуть проникати у свідомість мільйонів людей у всьому світі шляхом натискання кнопки, якщо ними можна користуватися для поширення дезінформації без розкриття її джерела, то ми маємо справу з серйозною загрозою нашій демократії», — заявив Даміан Коллінз.
У доповіді наголошується, що дедалі частіше люди дізнаються про те, що відбувається в країні, не за допомогою традиційних засобів інформації — телебачення, газет і радіо, — а за допомогою публікацій у соцмережах. Люди схильні вірити такій інформації, тому що довіряють друзям та родичам, які її поширюють.
Фейкові новини з’являються у найрізноманітніших формах, від сатири й пародій до сфабрикованих зображень та відвертої пропаганди, відзначається в доповіді. Головна рекомендація авторів доповіді — змінити виборчі закони, які врахували б появу нового чинника в медійній сфері та його вплив на соціальні та політичні процеси.
Є й інший бік медалі «фейкових новин». Уряди в багатьох країнах світу посилюють контроль над доступом своїх громадян до вільної інформації в мережі інтернету. При цьому для придушення інакомислення використовують гасло боротьби з «фейковими новинами».
Таких висновків доходить в останній редакції свого щорічного звіту про свободу в інтернеті американська неурядова організація Freedom House. Звіт під назвою Freedom on the Net 2018 («Свобода в мережі-2018»), що був поширений на початку цього місяця, охоплює 65 країн, на які припадає 87% користувачів інтернету в усьому світі.
У методології Freedom House кожна країна отримує кількісну оцінку від 0 балів (найбільш вільний інтернет) до 100 (відсутність свободи в інтернеті). Організація ділить усі досліджені країни на три групи, відповідно до свободи в інтернеті: вільні (0—30 балів), частково вільні (31—60 балів), невільні (61–100 балів). Україну в цій доповіді позиціонують як «частково вільну» державу, де, однак, «помітних змін не відбулося».
