Готуй санчата влітку — а воза взимку. Актуальною приказка стане для цьогорічних вступників.
Хоч до проведення ЗНО ще понад півроку, проте ті, хто хоче отримати бажане бюджетне місце — підготовку мають розпочати вже зараз.
Цю тезу підтримує і першокурсниця Державного аграрно-економічного університету з Дніпра Ольга Якимчук.
Дівчина розповідає, що розпочала підготовку до тестування ще в 10-му класі, готувалася без допомоги репетиторів, самостійно.
Запевняє, що теперішні переконання, буцімто «без допомоги репетиторів вам бюджет не світить» — вважає байкою, адже самостійно отримала своє бажане державне місце на біотехнологічному факультеті.
«Я відразу з початку підготовки робила акценти на найважливіші предмети. Знала, чого хочу, і дуже хотіла вступити. Тобто акцентувалася на тому, що мені буде необхідно саме на ЗНО. Звісно, розумію, що допомога репетиторів сприяла б швидшому засвоєнню матеріалу та розстановці пріоритетів, проте вирішила, що зможу сама підготуватися і скласти. Тому впоралася і задоволена результатом», — зазначає дівчина.
Цьогорічним вступникам, які також готуються самостійно, радить проходити онлайн-тести за всі попередні роки. «Завдяки ним можна побачити свої «слабкі місця» і вже на них акцентуватися і детальніше вивчати», — ділиться нюансами у розмові з «УМ» Ольга.
Реєстрація на основну частину ЗНО-2019 розпочнеться 5 лютого і триватиме до 25 березня. Основна сесія відбуватиметься з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія запланована на 26 червня — 12 липня.
Для тих, хто захоче спробувати свої сили і пройти пробне ЗНО, реєстрація триватиме з 8 до 31 січня, а вже 16 та 23 березня відбудеться саме пробне тестування. Серед тих, хто вирішив не складати пробне тестування та готувався самостійно — тепер уже студент Одеської морської академії Євген Атаманчук.
Хлопчина з Хмельницької області у розмові з «УМ» розповідав, що завжди хотів стати моряком і, попри відсутність репетиторів і пробного тестування став першокурсником бажаного навчального закладу. Запевнив, що у підготовці головне — не кількість репетиторів, а бажання вступити і скласти тести.
«До ЗНО почав готуватися з початку 11-го класу, адже знав, що від результату цього оцінювання залежить моє майбутнє і заклад, у якому я навчатимуся. Під час підготовки основу для успішного складання дали вчителі моєї школи. Ну і, звичайно, самостійна робота, яка є невід’ємною частиною підготовки», — зазначив у коментарі «УМ» студент Одеської академії.
Загалом же, цьогорічний вибір серед предметів нічим не відрізняється від минулорічного. Так само абітурієнти обиратимуть із 11 предметів максимально 4, немає у списку уже другий рік поспіль російської мови.
Також без змін залишається і той факт, що результати ЗНО з трьох предметів зараховуватимуть як результат державної підсумкової атестації для отримання шкільного атестату.
«Кожен випускник загальноосвітнього навчального закладу для отримання документа про середню освіту повинен здати три обов’язкові предмети: українська мова і література — обов’язковий для всіх, другий — на вибір учня — математика або історія України, і третій — на вибір із тих 11, що залишилися. Може бути поєднання математики та історії України. Четвертим можна обрати той предмет, який потрібний для вступу у вищі навчальні заклади», — зазначила директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.
За бажанням учасника ЗНО, тестові матеріали можуть перекласти шістьма мовами: кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською. Упродовж 11 років тести перекладали лише російською та польською мовами.
Цього року будуть дійсними сертифікати і попередніх років, а саме: 2017, 2018, 2019, окрім іноземної мови. У зв’язку із запровадженням торік аудіювання, дійсними будуть сертифікати 2018 та 2019 років.
Серед майбутніх вступників — 17-річна Марічка Барбір. Дівчина мріє стати студенткою Київського національного університету імені Богомольця і бути лікарем. Цьогорічні ж нововедення стосуються усіх, хто планує потрапити до медичних вишів.
Для цих абітурієнтів обов’язково потрібно пройти тестування з трьох предметів, а не двох, як раніше. Перший — українська мова та література, другий — хімія чи біологія на вибір, і третій — фізика чи математика. Останні дисципліни додали для перевірки аналітичного й логічного мислення вступників. Марічку засмутили такі зміни, бо не планувала складати математику, а тим більше фізику.
«Я основний акцент робила на біологію та мову, а тепер ще додатково доведеться готуватися до обов’язкового тесту», — резюмує дівчина.
У Міністерстві освіти впевнені, що такі зміни підуть лише на користь абітурієнтам, адже, за європейським досвідом, математика є обов’язковою при вивченні на початкових курсах медичних вишів.
Новації 2019 року також стосуватимуться студентів закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації та учнів закладів професійно-технічної освіти. Для отримання атестата, а його переважно отримують на другому курсі, необхідно буде у форматі ЗНО складати українську мову і літературу та математику або історію України — на вибір учня, студента чи слухача.
«Я акцентую на цьому увагу, минулого року була тільки українська мова, цього року додаємо два предмети, а третій предмет будуть здавати у себе в навчальному закладі. Але наказ Міносвіти прописує третій предмет на вибір студента, слухача, учня, а не на вибір коледжу чи училища, як було раніше. Бо ми маємо багато дзвінків, що навчальні заклади, можливо, мали якесь спрямування, приймали рішення педагогічної ради, який предмет обрати. Нині ж це лише вибір учня, і він буде зафіксований при реєстрації», — наголосила Лариса Середяк.
Окрім того, другу спробу матимуть студенти коледжів, які торік при складанні ЗНО з української мови отримали незадовільні оцінки — 1,2,3. Такий низький результат не дає право продовжити навчання.
Тож, якщо і цього року ЗНО буде провалене, таких студентів, навіть попри оплату навчання, відрахують із коледжів. Після складання ЗНО і під час подачі документів до вишів абітурієнти матимуть право подати до семи заяв, проте не більше ніж із чотирьох спеціальностей.
