Під стінами Верховної Ради України фермери запланували зустрітися четвертого грудня.
Асоціація фермерів та приватних землевласників заявила про такий намір після зібрання фермерів, кооператорів, власників осг та сільгоспвиробників центральних областей України, що проходило в Черкасах наприкінці минулого тижня.
Причина протесту — невиконання владою рішень 28-го з’їзду АФЗУ та Комітету захисту рідної землі від 17 серпня минулого року, а також ігнорування рекомендацій Союзу Українського селянства та зборів фермерів півдня України 25 вересня нинішнього року в Одесі.
Вимоги стосувалися прозорого правового врегулювання земельної політики, яке б унеможливило дерибан землі та «рейдерство в законі», яке, з огляду на останні його приклади, «дахують» правоохоронні органи. Основні вимоги акції наступні:
— Продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2022 року;
— Прийняття законопроекту про фермерські землі постійного користування.
— Прийняття законопроекту щодо антирейдерських заходiв i створення окремого реєстру рейдерських справ.
«Багато з учасників зібрання підтвердили свій намір не полишати площу перед парламентською будівлею, аж поки не будуть виконані законні вимоги», — йдеться у повідомленні Дніпропетровського підрозділу АФЗУ.
Мораторій ярмом на шиї
За попередніми оцінками макроекономістів, скасування мораторію на продаж землі сприятиме щорічному зростанню валового внутрішнього продукту України на 1-1,5 відсотка. Але чи ризикне запускати ринок сільськогосподарських земель перед виборами влада?
Днями сайт «Агравері», посилаючись на джерело в Держгеокадастрі, висловив думку, що земельний ринок не запустять до виборів.
Адже через неузгодженість і конфліктність навколоземельних питань сьогодні можливість такої приватизації сприймається більшістю населення негативно. Хоч саме земельний ринок міг би стати хорошим стимулом для припливу інвестицій.
«Ми вже отримали вказівку почати торгівлю земділянками через систему СЕТАМ. Тобто технічно влада готова до старту приватизації землі, але політика гальмує цей процес», — зазначив співробітник Держгеокадастру.
Частково ринок землі вже працює і навіть приносить дивіденди як фактичним власникам земельних ділянок, так і державі. Відомо, що на початок січня поточного року безкоштовною приватизацією земельних ділянок скористались 9,5 мільйона українців. Загальна площа приватизованих земельних ділянок — 3,5 мільйона гектарів. За даними моніторингу, найбільша кількість земель приватизовано на Волині (0,327 млн. га), Івано-Франківщині (0,26 млн. га), Хмельниччині (0,257 млн. га). Найменше — на Миколаївщині (1400 гектарів) та Сумщині (200 гектарів).
Більшою ж мірою земельний ринок діє в рамках орендних відносин. Так, за три квартали нинішнього року ставка за орендою в результаті аукціонів піднялася до 18,8 відсотка від НДО.
Надходження в бюджет становитимуть 0,63 мільйона гривень. Як раніше повідомляла «УМ», держпідприємство СЕТАМ запустило торги орендними правами на земельні ділянки ще 17 вересня. Такі аукціони діятимуть до внесення змін у Земельний кодекс. Але суттєвих інвестицій такий половинчатий ринок не привабить.
За скасування морторію на купівлю-продаж землі виступили вже 42 організації, які об’єднують близько півтори тисячі сільськогосподарських виробників, підприємств, банків, організацій та асоціацій.
Власне, готові стати активістами земельного ринку й чимало нинішніх противників скасування мораторію. Якщо, звісно, не належать до впливового лобі «блатних» орендарів, які за безцінь користуються землями державної власності, накривши п’ятими точками в парламенті та уряді цивілізовані регулятивні законопроекти.
Єдина умова — зрозумілі та однакові для всіх правила на ринку з пріоритетом для реальних землекористувачів, а не ділків-посередників «від Івана Аваковича».
Закон без права втілення
Як відомо, Європейський суд визнав мораторій на продаж сільгоспземель в Україні порушенням прав людини. У судовому реєстрі навіть з’явилася справа, в якій українець уперше відстояв своє право на розпорядження землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини.
Перший прецедент, коли спираючись на це рішення ЄСПЛ, були захищені майнові права в українському суді, стосувалися обміну землею.
Прокурору, який звертався з вимогою визнати обмін землі недійсним у зв’язку з мораторієм, у суді відмовили.
«При вирішенні справи суд посилався на висновки Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук і Цицюра проти України, ст.14 Конституції України та норми цивільного і земельного законодавства України, які регулюють виниклі у справі правовідносини», — сказано в рішенні суду.
У згаданій справі «Зеленчук та Цицюра проти України» Європейський суд 22 серпня постановив, що держава не забезпечила справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників.
Кота за хвіст у справі земельного мораторію влада тягне вже багато років. Нагадаємо, найреальнішим очікувалося ухвалення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця грудня 2016 року.
Але тоді Верховна Рада у жовтні продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року. Ну і «мораторить» далі.
Голова ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» висловив думку, що українці навіть після міжнародних стусанів владі не зможуть продавати землю. Бо висловлені позиції Європейського суду з прав людини не імплементовані в національне законодавство.
«Як відомо, наша судова система досить багатоваріантна у своїх рішеннях. Тому, коли будете читати радісну новину про справу, в якій «українець уперше відстояв своє право на обмін землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини», треба не лінуватися і подивитися в реєстрі інші аналогічні справи. А там ситуація далеко не така райдужна. Наприклад, у подібній справі № 396/522/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77341814), «ім’ям України» вирішено «Визнати недійсним договір міни земельної ділянки» з прекрасним мотиваційним формулюванням судді Шепетько: «Рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України», в якому він визнав порушення заборони на продаж землі таким, що не спростовує зазначені висновки суду, оскільки позиції ЄСПЛ у цій справі не імплементовані в національне законодавство, а тому мають лише рекомендаційний характер». А то розкричалися: рішення ЄСПЛ, рішення ЄСПЛ... «Рекомендаційній характер»! Шах і мат, панове ліберали», — написав Мартин.
Не впіймають — не відберуть?
А доки наші суди приймають або не приймають до уваги зарубіжні юридичні рекомендації, пропозиції купити ріллю на «тіньовому ринку» теж почали виставляти у «Фейсбук».
А, наприклад, спритні і всюдисущі китайські підприємці, зацікавлені самостійно господарювати на українських сільгоспугіддях, поспішають скупити землю через корпоративні права оренди.
Депутати ж, як і раніше, наполягають на подовженні «земельного мораторію». Саме тому кваліфіковані юристи пропонують для запуску ринку ріллі громадянському суспільству тиснути не лише на парламент, а й на суди всіх інстанцій.
Паралельно свою роботу активізували і противники запуску ринку землі в Україні. Так, суддя Конституційного Суду в 2006-2015 роках Віктор Шишкін заявив, що заборона на продаж ріллі «має захисну форму для української землі та служить від розбазарювання земель на користь окремої групи», тому обмеження на обіг ріллі не можна скасовувати.
Свої наміри добиватись консервації «земельного мораторію» висловили Юлія Тимошенко та Радикальна партія Ляшка. Основними доводами прихильників заборони на ринок ріллі очікувано лишаються тези про «політичний характер питання» та «відсутність законодавчих механізмів».
Юристи проти юристів
Правники України сформулювали три паралельні способи запуску ринку землі в Україні. Їх напрацювали під час «круглого столу» «Конституційне право власності на землю» разом iз проектом «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Доречним способом скасування «земельного мораторію» може стати серія позовів громадян України до судів різних інстанцій щодо незаконності законодавчих обмежень обігу ріллі. За словами керівника практики нерухомості компанії PwC Legal Ольги Балицької, перший подібний позов Дрогобицький районний суд отримав 19 вересня цього року. «Селянин та фермер хотіли укласти угоду про купівлю-продаж паю.
Таку транзакцію місцевий нотаріус посвідчувати відмовився, посилаючись на чинні обмеження на обіг землі, — розповіла експерт. — Якщо українська влада зволікатиме з централізованим запуском ринку ріллі, то законодавчу заборону вдасться розхитати на низовому рівні.
У нашій країні до суду ще мало хто йде за захистом своїх прав. Якби ми були в США, мораторію давно б не існувало через судові позови щодо захисту права конкретної особи. Байдуже, що відбувається на рівні політики.
Якщо у громадянина США є земля, і, скажімо, хворіє дитина і йому сьогодні потрібні кошти від продажу своєї ділянки, а держава гарантувала їй це право, то жоден мораторій не може такому праву завадити, й це буде доведено в судах. Через рішення ЄСПЛ, через звернення до Конституційного Суду та через звернення до звичайних судів — люди доб’ються справедливості, використовуючи правові інструменти».
Зволікання із запуском ринку землі означатиме, що Україна проігнорувала рішення ЄСПЛ. Тому постраждалі від земельного мораторію власники паїв можуть подавати нові позови до Страсбурга та навіть розраховувати на компенсацію власних збитків із держбюджету України: йдеться про суми від 3 тисяч євро до 75 тисяч євро.
Громадська організація Easy Business навіть створює організацію «Спілка вільних землевласників». Її метою буде самоорганізація власників паїв та підготовка позовів до судів різних інстанцій про компенсацію збитків від дії «земельного мораторію». Якщо ж ринок ріллі вдасться запустити серією рішень судів України, держава виконає ухвалу ЄСПЛ.
Запустити ринок ріллі в Україні вдасться, якщо подавати відповідні законопроекти через парламентаріїв, що негативно ставляться до законодавчих обмежень на обіг ріллі. Кількість таких нардепів за останні три роки зросла від 3 до 70, повідомив член аграрного комітету ВР Олексій Мушак.
Утiм у складі чинної ВР переважають відверті прихильники подовження «земельного мораторію», які при цьому демонструють дуже низьку правову культуру.
Зокрема, аби наполягти на подовженні заборони на ринок землі, наполягають на нормі Конституції про рівність усіх громадян перед законом. Фактично ж, колгосник із 40-річним стажем свій наділ продати не може, а селянин, що приватизував пай два роки тому, може.
Тобто Верховна Рада України сама ухвалила рішення про розпаювання колишніх колгоспних земель, сама вирішила, що така рілля має стати власністю селян, а потім сама ж обмежила пайовиків у праві розпоряджатись набутим у власність майном.
Такий стан справ лише на руку іноземним агрокомпаніям, зокрема китайським, які готові набувати земельні наділи в Україні лише через купівлю корпоративних прав оренди, а не на ринкових умовах. А ще — українським гравцям «тіньового» земельного ринку, котрі почали виставляти свої пропозиції навіть у соціальні мережі.
Свого часу відмова Конституційного Суду в 2008 році розглядати подання Президента Віктора Ющенка про конституційність «земельного мораторію» завадила того ж року запустити ринок ріллі. Якщо КС дасть позитивну ухвалу на подання нардепа Мушака щодо правомірності заборони на ринок ріллі від 6 вересня цього року, то за тиждень парламент зможе прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель.
Нагадаємо, в Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє до 1 січня 2019 року.
