Результати проміжних виборів у США: і демократи, і республіканці вважають себе переможцями

09.11.2018
Результати проміжних виборів у США: і демократи, і республіканці вважають себе переможцями

Слон і віслюк поділили Конгрес.

У вівторок на цьому тижні у США відбулися проміжні вибори.

 

Такі вибори традиційно проводяться рівно через два роки після президентських виборів і за два роки до наступних виборів президента.

 

Під час проміжних виборів переобирається третина складу верхньої палати Конгресу — Сенату і повністю оновлюється склад нижньої палати Конгресу — Палати представників. Також проводяться вибори губернаторів частини штатів. 

Усі на вибори!

До цього Республіканська партія мала не лише свого президента, а й більшість в обох палатах Конгресу. Американці не люблять, коли влада концентрується в одних руках, тому ще до виборів прогнозували зміну розкладу сил у Конгресі.
 
Та й хаотична й суперечлива політика президента Дональда Трампа неодмінно мала викликати реакцію виборців. Ось чому інтерес до цих виборів у США та світі був дуже високим, як і активність американських виборців.
 
У виборах узяли участь 114 мільйонів осіб (для порівняння, на попередніх проміжних виборах 2014 року на виборчі дільниці прийшли 83 мільйони американців). Понад 35 мільйонів проголосували достроково, що також є рекордом.
 
Згідно з попередніми результатами виборів до Конгресу, республіканці, як і очікувалось, втратили контроль над Палатою представників.
 
У партії Дональда Трампа залишається 205 мандатів, у демо­кратів — 230. Водночас республіканці зберегли більшість і навіть зміцнили свої позиції у Сенаті. Тут у них тепер 53 місця у порівнянні з 51 дотеперішнім, а у їхніх суперників-демократів — 43.
 
Відтак обидві партії заявляють про успіх і святкують перемогу. А на Капітолійському пагорбі встановилось двовладдя, яке не сприятиме стабільності політичної ситуації у країні. 
 
Якщо загальна активність виборців на проміжних ви­борах була високою, то активність виборців-жінок і взагалі рекордною.
 
Переважним голосуванням за противників республіканців — демократів — жінки прагнули дати гідну відповідь на всі образи на їхню адресу з вуст Дональда Трампа, за ксенофобію президента, за секс-скандали за участi як самого Трампа, так і членів його адміністрації.
 
За демократів проголосувала і більшість молодих людей віком до 35 років. Якби Сенат оновлювався не на третину, а переобирався повністю, то, певно, в ньому демократи отримали б більшість. 
 
Як наслідок, до Конгресу було обрано рекордну за всю історію кількість жінок — понад 80. Серед них також уперше в історії опинились одна мусульманка (біженка з Сомалі Ільхан Омар зi штату Міннесота) та одна представниця корінного індіанського населення США. Остання, до того ж, є представницею секс-меншин.
 
На цих виборах також уперше обрали губернатором штату гея. Запам’ятаються вибори й тим, що на них було обрано наймолодшу в історії США конгресвумен — 29-річну демократичну соціалістку Александрію Окасіо-Кортес, яка здобула перемогу в одному з округів штату Нью-Йорк.
 
Лише трохи не дотягнула до перемоги в штаті Джорджія афроамериканка Стейсі Ебрамс, яка могла, в разі перемоги, стати першою в історії чорношкірою жінкою-губернатором. 
 
За демократів переважно голосували жінки, молодь, люди з вищою освітою, представники нацменшин та заможні мешканці передмість. Показово, що під час президентських ви­борів останні голосували здебільшого за Трампа.
 
Америка таки поступово усвідомлює помилки та змінюється. Не змінюється лише традиційний електорат Трампа — мешканці сільських районів та глибокої провінції. Вони і тепер підтримали Республіканську партію. Також за партію Трампа переважно голосували люди похилого віку. 

«Попереджувальний постріл» Трампа

Трамп заявив iз характерною для нього хвалькуватістю, що його партія здобула на проміжних виборах «блискучу» перемогу, але одночасно сказав, що буде тісніше співпрацювати з демократами в Конгресі.
 
Адже демократи можуть ініціювати процес імпічменту Трампа, а це питання належить якраз до компетенції Палати представників.
 
Якщо воно проходить у нижній палаті, то для остаточного схвалення потрібна ще згода двох третин Сенату. Тобто, першу частину процедури імпічменту пройти можна, але другу — нереально, з огляду на перевагу в Сенаті республіканців.
 
Здобуття демократами більшості у Палаті представників надасть другого дихання розслідуванню спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року на користь Дональда Трампа.
 
Це усвідомлює як сам Трамп, так і його адміністрація. Тому в середу, на другий день після проміжних виборів, президент зробив «попереджувальний постріл» — звільнив iз посади генпрокурора та міністра юстиції (у США ці дві посади суміщені в одну) Джеффа Сешнса.
 
Президент США кілька місяців критикував Сешнса, який раніше був сенатором-республіканцем і підтримував Трампа від самого початку його кампанії.
 
Але на посаді генпрокурора він зайняв нейтральну позицію, фактично самоусунувся від контролю за роботою комісії Роберта Мюллера.
 
В підсумку розслідування, яке проводив спецпрокурор Мюллер, поставило під сумнів чимало заяв Білого Дому, викликало підозри, що Трамп зайняв президентську посаду завдяки допомозі Москви.
 
Тимчасово виконуючим обов’язки генпрокурора Трамп призначив «свою людину» Метью Вітакера, який неодноразово критикував розслідування імовірного втручання Росії у вибори 2016 року.
 
Попри сумнівні кадрові кроки Трампа, міжпартійне протистояння «вiслюкiв» і «слонів» (так в США неофіційно називають демократів і республiканців) буде зберігатись до наступних президентських виборів 2020 року. Отримавши контроль над Палатою представників, демократи зможуть блокувати законодавчі ініціативи Трампа та здійснювати тиск на Білий дім через різні комітети Конгресу.