За рейтингом впливового британського видання Business Insider, армія України посiла десяту позицію серед країн Європи та 29-те місце у світовому рейтингу.
Індекс сили PowerIndex визначив проект Global Firepower, а видання Business Insider відібрало з усього переліку 25 найпотужніших військ Європи.
Аналітики склали рейтинг, спираючись на низку факторів, серед яких географія, логістичні можливості, кількість населення і потенційна жива сила армії.
У європейському рейтингу перша позиція Росії, друге та третє місця — у Франції та Британії, відповідно. Перша європейська десятка виглядає так: Росія, Франція, Велика Британія, Туреччина, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща, Греція й Україна.
А от світовий рейтинг очолюють Сполучені Штати Америки, другу позицію тримає Російська Федерація. У першій десятці рейтингу також — Китай, Індія, Франція, Велика Британія, Південна Корея, Японія, Туреччина й Німеччина.
Україна ж серед світового списку найсильніших армій посідає 29-те місце. «Індекс сили» визначали за 55 критеріями. Експерти придiляли увагу бiльше розмаїттю зброї, ніж на її кількості, а ядерні запаси взагалі не враховували при ранжуванні, хоча наявність ядерних потужностей була бонусом.
Фінансову стабільність країн також враховували. За даними Global Firepower, при населенні в 44 мільйони Україна має 1,18 млн. осіб військового персоналу, з яких актив — 182 тисячі, а 1 мільйон — резерв.
Оборонний бюджет — 4,88 млрд. доларів. Дослідники вважають, що загальна сила авіації України — 240 повітряних суден, бойових танків у нас — 2 тис. 214, бойових машин — 11 тис. 868, самохідної артилерії — 1 тис. 302, тягової артилерії — 1 тис. 669, ракетних установок — 625, в активі Військово-морських сил — загалом 25 суден.
Військовий журналіст Олена Аксані запевняє — кардинально Збройні сили України змінилися за період війни. Ці показники i вплинули на загальний рейтинг.
«Постійно проводяться реформи, армія оснащується новими зразками озброєння, проводяться навчання, покращується підготовка особового складу. На сьогодні військо України має потужний бойовий досвід і спокійно може конкурувати з найкращими арміями світу. Хочу навести хороший приклад. На цьогорічних міжнародних навчаннях Saber Junction українські десантники 93-ї бригади захопили польовий штаб американських військових у перший же день. Зазначу, що противником виступала одна з найкращих бригад США — 173 спецпризначенці разом із вояками з Італії, Франці та Чехії. Тут і говорити нема про що, наші бійці показують дійсно високий рівень підготовки», — розповідає у коментарі «УМ» Олена Аксані.
Експерт переконує, що і недоліків вистачає і ще є куди рости. «Нашій армії потрібне сучасне оснащення, матеріальне забезпечення, оновлення багатьох нормативно-правових актів. Але ми крокуємо в правильному напрямку і попереду ще багато змін на краще», — резюмує військовий журналіст.
Нагадаємо, що військовий бюджет України у 2018 році становив понад 86 млрд. гривень. Однак ця цифра майже не збільшується впродовж останніх кількох років, відколи в Україні почалися бойові дії на Донбасі.
Ця сума зростає тільки через інфляцію, за словами колишнього офіцера оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олега Жданова. «Бюджет проїдання» — так він назвав витрати на зарплати, продовольство та амуніцію для військових. Однак якісного прориву щодо оснащення армії, який демонструє реальну боєздатність збройних сил, в Україні немає.
«Закупівля нового озброєння повинна здійснюватися окремою програмою, яка не входить у державний бюджет. Сьогодні цього вистачає на утримання армії, ремонт та невеликі закупівлі чогось нового», — каже військовий експерт.
Цікаво, що, попри відновлення, підняття заробітних плат і розвиток української армії, служити до лав ідуть неохоче. Наприклад, у столиці на початок листопада призовна кампанія виконана менш як на 40 відсотків.
Військовий комісар Києва Сергій Клявлін заявив, що ситуація з явкою критично низька та становить лише вісім відсотків, відтак призовна кампанія — на межі зриву.
«Громадяни — жителі Києва — до призовних дільниць як не зверталися, так і не звертаються. Ми їх шукаємо за допомогою органів Національної поліції і вже доставляємо до призовних дільниць, де визначається їх придатність до військової служби», — розповів військовий комісар столиці.
До тих, кого шукають, належить і співрозмовник «УМ», який попросив не називати його імені та прізвища у матеріалі.
«Мені неодноразово надсилали повістки, але я змінив місце проживання, зараз орендую житло в іншому районі. До армії не збираюся йти, бо вважаю, що іншими діями можу бути потрібним своїй країні, я не виїжджаю, а заробляю тут, сплачуючи податки. Спершу нехай чиновники своїх синів туди відправлять, а потім уже за нас беруться», — емоційно відповів на питання «УМ» 20-річний хлопець. Категорично не згоден із такою позицією військовослужбовець із трирічним стажем Артем Погуляйло.
«Якби всi уникали служби, то російська армія, яка, до речі, дуже потужна, і ви це самі можете побачити в рейтингу, вже б Україну пройшла. Така позиція в такі моменти — це боягузтво і лицемірство», — вважає військовий, який і зараз служить на сході.
Серед причин уникнення призову військовий комісар Києва Сергій Клявлін відзначив загальне негативне ставлення до служби у Збройних силах, зниження хвилі патріотичних настроїв, поширення негативної інформації про службу в армії у ЗМІ. Крім того, відіграє роль i низька довіра до самих військкоматів.
