Столичний Театр оперети вже більше року як помітно виходить за жанрові рамки.
Тому поміж собою його — Національний академічний — називають абревіатурою НАТО.
Таке скорочення органічніше з новою прем’єрою у театрі — виставою «Москалиця» за однойменним твором Шевченківської лауреатки Марії Матіос.
Це, до речі, 14-та театральна постановка за текстами авторки, хоча жодної п’єси письменниця не написала.
«Я вражена модерним підходом», — сказала після прем’єрного показу «Москалиці» присутня серед перших глядачів Марія Матіос, яка відзначила прекрасну гру виконавців, музичне оформлення і хореографію постановки. Письменниця разом з іншими аплодувала постановникам і акторам.1
Нагадаємо, москалицями на Буковині називали байстрючок, народжених під час Першої світової війни від солдатів окупаційного російського війська. Щемлива книжка Марії Матіос про Панську долину, трагедії Катрінки та її доньки-москалиці Северини вийшла десять років тому.
Постановка «Москалиця» молодої режисерки Влади Бєлозоренко майстерно виписану локальну історію людського горя, яка пробирає до сліз, актуалізувала і перетворила на позачасову містично-філософську притчу.
У ній безтурботна сільська юнка стрибає, замість скакалки, через рушник. У ґвалтівників замість облич — бинтування і роги на голові, бо вся та навала, що прибиває табличку-вказівник зі словом «Москва» — каліки-потвори з нутром нечистої сили.
Втім жахи, насилля, наруга, беззахисність Северину-москалицю роблять відлюдькуватою і дивною, але роги в неї на голові — то ознака царівни; просто сирота з’єдналася з природою... (Режисерка уважно читала першоджерело).
Дуже вдало створити напівмістичне дійство допомогла нова Сцена 77 театру. Дії на ній відбуваються в прямому сенсі на перехресті — подій і свідоглядів.
І точка відліку цієї системи координат — як хрест, який випало нести спочатку Катрінці, а потім її доньці Северині. Москалиці вдасться перехитрити всіх підступних реальних перелесників у радянських формах. І її душа, як у Мавки, лишиться чистою — лікує травами вона навіть кривдників.
На початку вистави Біла Панна розкаже, що Северина ходить увесь час у чорному одязі. Втім у вічність, у височінь, її чиста душа обережно крокуватиме у білому. Створила незвичайний багатогранний браз Москалиці акторка Ірина Ткаченко.
Оригінальна постановка «Москалиця» в київському НАТО буде цікава навіть тим, хто мало цікавиться сучасною українською літературою й історією. Бо ця вистава — щось на зразок «Аватара», потаємного світу.
