У Новій Каледонії в неділю, 4 листопада, відбувся референдум про незалежність від Франції.
56,8% учасників референдуму висловились проти відділення цього архіпелагу в Тихому океані від материнської Франції.
Явка виборців була дуже високою — близько 81%, що на чверть більше, ніж під час місцевих виборів 2014 року, повідомляє агенція «Франс Пресс».
На дільницях для голосування у столиці Нової Каледонії, місті Нумеа, вишиковувались чималі черги.
Усього на архіпелазі працювали 283 виборчі дільниці. Право голосу на референдумі мали 174 iз 268 тисяч мешканців регіону. Його визначали за складною системою формування виборчих списків, в яких враховували 10-річний ценз осілості та низку інших чинників, які не дозволяли брати участь у голосуванні французам, які прибули до Нової Каледонії після 1998 року.
Варто зазначити, що цей райський архіпелаг у Тихому океані, немов магніт, притягує французів після виходу на пенсію.
Саме голоси французьких пенсіонерів i визначили результат референдуму, бо на окремих виборчих дільницях на півночі і півдні найбільшого острова архіпелагу, де мешкає корінне населення, за незалежність проголосували до 90% мешканців.
Опитування перед референдумом також прогнозували, що більшість мешканців хоче лишитися у складі Франції.
Згідно з ними, відділення підтримують передусім корінні мешканці — канаки, але вони становлять близько 40 відсотків тих, хто має право голосу. Критики ідеї незалежності, зокрема, згадували про 1,3 мільярда євро, які французький уряд щорічно виділяє Новій Каледонії.
Голосування в Новій Каледонії відбувалось під посиленим контролем правоохоронних органів: безпеку учасників референдуму охороняли 1 тис. 430 жандармів.
Щоб уникнути сутичок активістів незалежності з владними представниками в минулі вихідні на архіпелазі заборонили продаж алкогольних напоїв.
Але і так після оголошення проміжних результатів референдуму в столиці Нумеа розпочалися заворушення. У неблагополучних регіонах міста спалили щонайменше сім машин.
За результатами референдуму уважно стежили в Єлисейському палаці. Після оголошення результату президент Франції Еммануель Макрон не приховував задоволення: «Я хочу висловити свою гордість як глава держави, що більшість каледонців обрали Францію: це знак упевненості у Французькій республіці, в її майбутньому та її цінностях».
Нова Каледонія увійшла до складу французької імперії 1853 року. 1946 року архіпелаг отримав статус заморської території Франції. Рух за незалежність регіону сформувався у 1970-х роках.
Прибічники відокремлення Нової Каледонії увійшли в гострий конфлікт iз французьким урядом. 1988 року сепаратисти взяли в заручники жандармів острова Увеа. Під час операції з їх звільнення загинула 21 особа, серед яких було 19 прибічників незалежності.
1998 року Франція підписала Нумейські угоди, за якими мешканцям регіону надавалась широка автономія та право на проведення референдуму про незалежність до листопада 2018 року.
Як бачимо, він провалився, але активісти, що прагнуть незалежності, мають право провести ще два такі референдуми до 2022 року. Тому останнє слово ще не сказане.
