Українці, зрозумівши, що нинішнє зростання тарифів на газ — далеко не останнє, прагнуть зрозуміти, які наслідки матиме для них урядове рішення.
А нововведень, які випливають із рішення давно обіцяного урядом Міжнародному валютному фонду, буде чимало.
І більшість із них здатні суттєво змінити наші звичні алгоритми користування централізованим теплом і цілим спектром супутніх комунальних послуг.
У виграші — власники однокімнатних
Суттєвий вплив на вміст наших із вами кишень матиме вже перше, листопадове, підвищення цін на газ.
Експерти галузі очікують, що перші платіжки з підвищеними цифрами ми отримаємо вже під Новий рік. Якщо Національна комісія з питань регулювання енергетики і комунальних послуг затвердить нові тарифи у перші дні листопада.
Пересічні українці вже сьогодні підраховують, на скільки більше їм доведеться платити за комунальні послуги. Озвучив свої розрахунки і міністр соціальної політики України Андрій Рева.
За його оцінкою, оскільки газ стане дорожчим на 23,5%, то, з огляду, що його частка в ціні тепла і гарячої води становить 70%, платити народу за ці зручності доведеться більше на 16%.
Експерти, втім, мають дещо іншу думку. Так, колишній прес–секретар «Нафтогазу України», а нині експерт у сфері енергетики Валентин Землянський налаштований навіть трохи оптимістичніше за пана Реву.
Гаряча вода і тепло, на його думку, виростуть у ціні на 15%. У грошовому еквіваленті таке зростання становитиме близько 200 гривень, якщо брати до уваги стандартну квартиру. Чи дещо більше, якщо вести мову про елітне житло.
Утім навіть тут населення може зекономити. На думку Землянського, на рахунках за гарячу воду можна заощадити, скоротивши її споживання. Тобто, встановивши бойлер або підігріваючи холодну воду на газі, за який мешканці більшості квартир у багатоповерхівках платять за нормами, а не за лічильником газу. У цьому випадку рахунки на опалення залежатимуть лише від того, наскільки низькою буде температура за вікном.
У кожному з регіонів суми в платіжках відрізнятимуться. Скажімо, у Києві після подорожчання кубометр води, який сьогодні коштує 75 грн., з листопада може обійтися клієнтові у 87 гривень. Плата за опалення без лічильника, за нормами, підвищиться з 31,55 грн./кв. м до 36,6 грн./кв. м.
Якщо ж мешканець користується лічильником, гігакалорія подорожчає з 1356 грн. до 1573 грн.
На думку експертів, якщо температура за вікном є нижчою за мінус 10 градусів Цельсія, на обігрів одного квадратного метра треба витратити щонайменше 0,02 Гкал/міс.
Перевівши цю величину в українські гривні, отримаємо 32 гривні при користуванні лічильником тепла і 36,6 грн./кв. м при його відсутності.
Для однокімнатної квартири площею 30 кв. м, в якій проживають дві людини, що використовують воду за соціальними нормам — тобто 1,6 куб. м гарячої води на особу щомісяця, — рахунки за тепло зростуть майже на 190 гривень.
Якщо у вашій квартирі встановлена газова плита, додайте ще близько десяти гривень... Власникам двокімнатної квартири, в якій зареєстровано три особи, треба буде заплатити майже на 400 гривень більше. Мешканцям трикімнатної — на понад 550 гривень більше.
Безкоштовне розбещує...
Українці за звичкою все ще покладаються на «шару»: тобто на систему житлових субсидій, за якою держава зобов’язується компенсувати бідним громадянам непідйомні для них витрати.
Але постійні подорожчання комунальних послуг при тому, що загальна система енергоефективності у державі не змінюється, призвела до того, що до категорії «бідні» записали левову частку громадян України.
Влада наразі не може відмовитися від виплати субсидій, що могло би спровокувати соціальний вибух, тим паче у передвиборчий період. Але і жити по–старому вже не може. Дослідження довели: людина, яка отримує субсидії, споживає газу на 25% більше, ніж її сусід, що не користується пільгами.
Користування «нічийним» добром, як свідчить досвід ще Радянського Союзу, нікого не навчило ні раціонально споживати, ні ефективно використовувати.
Альтернативою безкоштовному може стати монетизація субсидій. Саме її вимагають від уряду вітчизняні та зарубіжні експерти, і, схоже, уряд наважився на цей крок. Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив: його кабінет планує розпочати монетизацію субсидій із початком 2019 року і завершити програму за кілька етапів.
«Розпочинаємо 1 січня, — заявив Гройсман. — Це дуже серйозний процес, який відбуватиметься вперше. Частині — а це 1 мільйон 300 тисяч домогосподарств — ми вже виплачуємо зекономлені кошти. У середньому вийшло по 600-700 гривень кожному господарству». Наступний етап, за словами Прем’єра, — переведення всіх на особові рахунки.
«Саме туди будемо скеровувати доплату держави за сплату житлово-комунальних послуг, а вже звідти кошти мають потрапляти до теплопостачальників та інших надавачів комунальних послуг», — повідомив очільник уряду, зазначивши, що він сподівається до осені 2019 року, тобто до початку наступного опалювального сезону, повністю завершити реформу субсидії. «Ми вже створили реєстр субсидій і рухаємося далі», — резюмував Прем’єр.
Роботу Державного реєстру субсидій не так давно започаткувало Міністерство соціальної політики, сподіваючись, що реєстр спростить безліч процедур, пов’язаних із системою субсидій.
Кредити замість субсидій
Відтак українських громадян підштовхують до розуміння необхідності заощаджувати енергію. Щоби менше платити за комунальні послуги, фахівці радять провести заходи з енергоефективності в масштабах будинку: утеплення фасаду, фундаменту, горища, монтаж теплопункту. Тим більше що після подорожчання ЖКП витрати окуповуються швидше.
На думку експертів, нові тарифи прискорять окупність енергоефективних заходів на 20%. Вважається, що в старих, радянських, будівлях можна заощаджувати 40-50% енергоресурсів, а при повній термомодернізації — до 70%.
Сьогодні, як відомо, мешканці багатоповерхівок можуть профінансувати утеплення своїх будинків за допомогою «теплих кредитів», міських програм «70/30», а в майбутньому зможуть отримувати кошти від Фонду енергоефективності.
Програма «теплих кредитів», яка нещодавно пригальмувала через відсутність коштів, тепер знову працює. На позачерговому засіданні Кабінет Міністрів виділив «ПриватБанку» 46,2 млн. грн. на ці потреби. Як повідомили в банку, ця сума становить майже половину цільових коштів, виділених державою в рамках програми «Теплі кредити».
Сьогодні триває етап підготовки підписання додаткової угоди між Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України та «ПриватБанком».
До моменту підписання угоди банк приймає заявки на кредитування від ОСББ та ЖБК, при цьому документи, що підтверджують витрати ОСББ, клієнтам необхідно надати в банк до 30 листопада. У банку заявляють: кредити зможуть отримати до 7 років зі ставками до 18%, без додаткових умов і прихованих комісій.
Тим часом в Україні дозволили встановлювати лічильники тепла в старих будинках із вертикальною розводкою опалення, де раніше установка лічильників була неможлива. Технічна можливість установки вузлів визначається при обстеженні внутрішньобудинкової системи опалення підприємством, яке має відповідну ліцензію.
За результатами обстеження складають акт у довільній формі, в якому зазначається висновок і дані виконавця обстеження.
Якщо у висновку зазначено, що технічна можливість установки вузла розподільного обліку відсутня, відзначається критерій, якому не відповідає система опалення, а також можуть зазначатися заходи, здійснення яких дозволить встановити вузли розподільного обліку.
Замовити обстеження внутрішньобудинкової системи опалення може власник або співвласники будівлі чи окремих приміщень у будівлі.
Реформа: обігрій себе сам
Серед кардинальних змін, які можуть очікувати пересічного українця, — відмова від центрального опалення взагалі. Це не суто український винахід, адже подібної звички — давати всім мешканцям тепло з одного джерела — не існує у цілій низці держав.
За словами голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, централізоване постачання гарячої води та опалення в Україні є нерентабельним через те, що значна кількість споживачів встановлюють бойлери та автономні котли.
«Хочу сказати наступну, не надто популярну думку. Я вважаю, що централізоване опалення та водопостачання в Україні скоріше мертве, через низку причин», — заявив Коболєв.
Йдеться про відключення окремих споживачів від централізованого постачання гарячої води та опалення, підприємствам у цій сфері стає все складніше отримувати прибуток, через що вони вимушені або підвищувати тарифи, або працювати у збиток.
«Як тільки хтось перший встановить бойлер, треба підвищувати тариф, щоб тримати компанію прибутковою. Проте високий тариф ще більше заохотить людей встановлювати бойлери, як наслідок централізоване постачання помирає», — пояснив Андрій Коболєв.
Наразі ж, поки тепло українці ще отримують централізовано, влада вирішила перевірити, наскільки якісними є послуги з теплопостачання, які надають громадянам. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, буде моніторити показники якості у сфері теплопостачання, що дозволить інформувати споживачів і всі зацікавлені сторони про рівень надання послуги.
Ухвалення таких форм звітності дозволить НКРЕКП отримувати інформацію про показники якості теплопостачання за трьома напрямками: безперервність теплопостачання (щорічно); якість теплоносія (щорічно); комерційна якість надання послуг (щоквартально).
Запровадження моніторингу дозволить регулятору вже зараз інформувати споживачів і всі зацікавлені сторони про показники якості послуг із теплопостачання ліцензіатів комісії, а в перспективі — враховувати показники якості послуг при встановленні тарифів ліцензіатів у сфері теплопостачання.
А ТИМ ЧАСОМ...
Золотовалютні запаси і стабільна гривня
Аналітик американського центру Atlantic Council Андерс Аслунд вважає, що кошти Міжнародного валютного фонду, якщо рада цієї організації підтримає рішення, зможуть суттєво допомогти Україні. Суми, яка вже оголошена — 3,9 млрд. доларів — за його словами, має бути цілком достатньо, щоб Україна утримувала достатньо стабільний обмінний курс наступного року.
Крім того, нова програма МВФ дозволить наростити валютні резерви центрального банку, обсяг яких зараз становить біля 16,6 мільярда доларів, що, на думку аналітика, є «абсолютним мінімумом».
«Резерви зростуть до приблизно 25 мільярдів доларів. Це буде достатнім на наступний рік для України, коли відбудуться вибори», — зауважив Аслунд.
