Конфлікт на сході України став однією з головних тем переговорів, які канцлер ФРН Анґела Меркель провела під час візиту до Києва 1 листопада.
Про це повідомила журналістам заступниця речника уряду Німеччини Ульріке Деммер.
Приймали з військовими почестями
Нагадаємо, канцлер приїжджала до Києва у серпні 2014 року. Це був акт солідарності з Україною після анексії Криму та під час запеклих боїв, які на той час вели на Донбасі українські війська та добровольчі загони проти російських окупантів та місцевих сепаратистів.
Останній візит Меркель в Україну відбувся у лютому 2015 року. По тому була ще низка двосторонніх зустрічей лідерів Німеччини й України як у Берліні, так і на полях міжнародних форумів.
Але за майже чотири роки, що минули від попередньої зустрічі двох лідерів, накопичилось багато питань, про які Україні хотілося б поговорити «вдома».
Запрошували пані канцлера до Києва вже давно, і наприкінці літа стало відомо, що такий візит дійсно планується. Першим співрозмовником канцлера став Президент України Петро Порошенко, який прийняв Ангелу Меркель із військовими почестями.
Говорили про конфлікт на сході України і хід реалізації Мінських домовленостей. На момент верстки номера результати цих переговорів ще не були відомі, проте позиція Берліна цілком зрозуміла зі слів Ульріке Деммер.
Офіційний Берлін, як і раніше, вважає ці домовленості єдиною основою для пошуку шляхів подолання конфлікту на Донбасі.
«Без них не вдалося б локалізувати цей конфлікт, — переконана представниця німецького уряду. — Тому так важливо проявити політичну волю до повної імплементації 13 пунктів мінського протоколу».
До числа першочергових, за словами Ульріке Деммер, належать дотримання режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь від лінії зіткнення і відновлення цивільної інфраструктури, що необхідно для проведення регіональних виборів на Донбасі відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.
«Важливу увагу в ході переговорів приділено ситуації на Донбасі, в окупованому Криму та акваторії Азовського моря і Керченській протоці. Лідери скоординують подальші спільні кроки з метою забезпечення реалізації Мінських домовленостей та посилення міжнародної коаліції у рамках протидії російській агресії», — повідомила прес-служба Петра Порошенка.
Планувалося, що після переговорів із Президентом Порошенком і спільної прес-конференції Анґела Меркель вирушить до пам’ятника Героям Небесної сотні, а потім — на зустріч iз Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На переговорах із ним планували обговорити переважно торгово-економічні відносини між двома країнами і міжнародні проблеми.
Водночас однією з неанонсованих цілей візиту Ангели Меркель до Києва є вивчення на місці політичної ситуації та розкладу політичних сил перед президентськими виборами навесні наступного року.
Саме з цією метою Ангела Меркель провела зустрічі і розмови з лідерами парламентських фракцій. До програми короткого візиту канцлера Німеччини до Києва також була включена її дискусія з українськими студентами.
1 листопада багатьох європейських країнах відзначали католицьке свято — День усіх святих. В окремих федеральних землях цей день є вихідним, тож пізно ввечері канцлер повернулася до Берліна, аби бути вдома хоч на завершення свята.
Не чекайте проривів і великих домовленостей
Ще перед зустріччю українські й німецькі дипломатичні джерела наголошували журналістам, що не варто очікувати від цієї зустрічі жодних проривів чи великих домовленостей.
«Це буде рутинний візит, звичайні консультації між Меркель, Порошенком та Гройсманом. Найважливішими питаннями буде ситуація на Донбасі та виконання Мінських угод, особливо перетин кордону, обмін в’язнями. Інше велике питання — це суперечка навколо Азовського моря й аргументи України на свій захист у Гаазі», — пояснює в коментарі «Бі-Бі-Сі Ньюс Україна» Гюстав Грессель, експерт Європейської ради з міжнародних відносин.
Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий зауважив: важливо, що зустріч на такому рівні відбувається, «попри ту дискредитаційну кампанію, яку проводить Росія проти України.
Стосовно питань практичної площини, то з обговорюваних до них можна віднести перспективи формування миротворчої місії для Донбасу і питання правового статусу Азовського моря та затримання російськими прикордонниками суден, які прямують до українських портів. «Миротворче» питання вже обговорювалось у квітні цього року, під час зустрічі українського Президента та німецького канцлера в Берліні.
Тоді зазначалось, що на заваді реалізації цього плану стоїть Росія, яка вимагає, щоб миротворці розташувалися лише на лінії розмежування, а не на всій неконтрольованій Україною території, та аж ніяк не на російсько-українському кордоні.
Питання Азова набрало особливої гостроти в останні місяці. За інформацією джерел «Бі-Бі-Сі Ньюс Україна», близьких до німецького МЗС, там нині опрацьовують офіційну позицію Німеччини з цього питання.
І питання в тому, чи офіційний Берлін розглядатиме Азовське море як внутрішнє море двох країн. У його акваторії Росія не має права обмежувати свободу судноплавства, затримуючи комерційні судна на шляху до українських портів.
Також учора Меркель та Порошенко обговорювали наслідки для України будівництва газогону «Північний потік-2», який до німецького Ґрайсфвальда прокладає «Газпром». Німеччина всупереч протестам України, низки країн-ченів ЄС та США проштовхує цей проект. Тож «рутинні» переговори між Порошенком та Меркель були не з легких.
