Уряд штату Пенджаб в Індії днями долучився до заборони продажу гербіцидів на основі гліфосату, які широко використовують для боротьби з бур’янами.
«Як було виявлено, гліфосат стає причиною виникнення раку. Хімікат також викликає інші проблеми зі здоров’ям та може пошкодити ДНК людини», — заявив представник уряду штату.
Гліфосат продають під різними торговими назвами. Тому уряд штату заборонив усім виробникам пестицидів, маркетологам і дилерам в Пенджабі продавати препарати на основі гліфосату.
У Пенджабі виробляють 50 відсотків від усього обсягу продовольчих зернових (пшеницю і рис) у країні, хоч площа штату становить усього півтора відсотка території Індії.
Першою ж країною в ЄС, яка заборонила використання гліфосату, стала Мальта. Тамтешній уряд почав процедуру заборони цієї хімічної речовини, яка, ймовірно, є канцерогенною для людини згідно зі звітом агентства раку Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Мальтійський уряд висловив сподівання, що інші європейські країни приймуть аналогічне рішення, аби зробити сільське господарство Європи безпечнішим та екологічнішим.
Мальта свого часу стала єдиною країною ЄС, яка в червні 2016 року голосувала проти продовження ліцензії на використання гліфосату, в той час як Франція та Німеччина утрималися.
Згодом Франція змінила позицію, виступила проти продовження реєстрації на цей гербіцид і розглядає варіант заборони використання гліфосату на національному рівні. На Мальті ж тим часом десятки місцевих рад офіційно заборонили використання гліфосату у своїх населених пунктах.
А міністр довкілля цієї країни країни Хосе Еррера заявив, що жорстка позиція Мальти по відношенню до гліфосату базується на принципі обережності: потенційно небезпечні речовини не повинні використовуватися, якщо не буде доведено протилежне.
Що означають перманентні рішення заборонити використання гліфосату в різних країнах для нас? У нинішніх умовах, коли ця речовина міститься у більшості хімічних засобів захисту рослин, які застосовують неекологічні агрокомпанії, це може обмежити доступ українського продовольства на ринки країн, занепокоєних здоров’ям своїх громадян.
Або суттєво підвищити собівартість вирощування олійних і технічних культур. Таку думку свого часу висловила незалежний консультант, фахівець з якості та безпеки продуктів харчування Юлія Шулімова-Мовчан.
Напередодні слухань цієї теми в ЄС свої рекомендації та висновки подали більше 40 міжнародних і більше 70 внутрішньодержавних організацій. Думки тоді розділилися. Такі організації як EFSA, FAO, WHO стверджували, що гліфосат не є канцерогенним для людини.
Але єдиного рішення щодо небезпеки і токсичності гліфосату досягти не вдається і досі. Зокрема, науковці Німеччини, яка зайняла нейтральну позицію при голосуванні представників Євросоюзу, попереджають, що гліфосат провокує хвороби нирок.
Тим часом у серпні цього року суд у Сан-Франциско оштрафував за використання гліфосату компанію Monsanto на 289 мільйонів доларів. Вказану суму зобов’язали виплатити як компенсацію потерпілому з онкологічним захворюванням.
На думку присяжних, які послуговувалися експертними думками науковців, значною мірою розвитку захворювання сприяв саме гербіцид гліфосат, який міститься у виробленому компанією засобі для знищення бур’янів.
46-річний потерпілий, який раніше працював наглядачем шкільної території, використовував цей засіб декілька років, адже компанія не попереджала покупців своєї продукції про те, що гербіциди можуть таким чином впливати на здоров’я користувачів. У липні суд в Сан-Франциско прийняв до розгляду понад 400 подібних заяв щодо Monsanto.
Експерти досі не мають єдиної думки щодо впливу гліфосату на здоров’я людини. Раніше агентство з охорони навколишнього середовища США і низка регулюючих органів у Євросоюзі повідомили про відсутність ризиків розвитку онкологічних захворювань у результаті використання цього гербіциду.
Але в 2015 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що речовина може бути канцерогеном. Нагадаємо, гліфосат виник у підсумку реалізації проектів військових хіміків.
Став відомим у контексті застосування небезпечного «агенту оранж», який розтрушували американські літаки, аби знищити рослинність у місцях переховування в’єтнамських партизан.
