У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій хочуть задіяти на Донбасі 25 тисяч миротворців

Упродовж доби 28 жовтня противник на фронті 19 разів відкривав вогонь по позиціях наших військ, у тому числі тричi з озброєння, забороненого Мінськими домовленостями.

 

Ворог здійснював обстріли позицій Об’єднаних сил у районах населених пунктів Кримське, Авдіївка, Піски, Мар’їнка, Славне, Тарамчук, Березове, Павлопіль, Гнутове, Лебединське, Водяне та Широкине.

 

На Луганському напрямку в районі населеного пункту Кримське, на Донецькому — біля Луганського, на Маріупольському напрямку — в районі населеного пункту Гнутове противник застосовував міномети. У першому випадку це була зброя калібру 120, а в інших — 82 мм.

 

Упродовж доби неділі одного військовослужбовця Об’єднаних сил було поранено. 

 

Увесь вогонь, крім одного випадку, російські окупаційні війська сконцентрували на двох напрямках. Найчастіше ворог відкривав вогонь на Приазов’ї, трохи менше обстрілів зафіксовано на Донецькому напрямку.

 

Для вогневого впливу окупанти, в основному, використовували гранатомети та великокаліберні кулемети. Підрозділи Об’єднаних сил діяли адекватно ситуації. За даними розвідки, 28 жовтня трьох окупантів було знищено, шiстьох — поранено. Станом на сьому годину ранку понеділка окупанти вогонь по наших позиціях не відкривали.

 

Тим часом українське Міністерство з питань тимчасово окупованих територій представило своє бачення миротворчої місії на Донбасі. Світовий досвід таких операцій там аналізували кілька років.

 

І хоча схема все ще в процесі розробки, аналітики підраховують, що залучення миротворчої місії ООН на Донбас може стати однією з найдорожчих і може вартувати щонайменше від мільярда доларів на рік. Водночас, згідно з опитуванням Центру Разумкова, більшість українців підтримує введення миротворчої місії на Донбасі. 

 

Українська схема розміщення миротворців включає три напрямки — військовий, поліцейський і цивільний. На чолі — Міжнародна перехідна адміністрація, як під час миротворчої місії в Хорватії, в 90-х роках минулого століття.

 

«Вони на себе беруть функції держави — не силові, не міністерства внутрішніх справ, не міністерства оборони. А саме держави. Для більшої візуалізації, наприклад, Департамент охорони здоров’я району. Його може очолювати представник ООН. А всі решта працівники можуть бути місцеві», — пояснив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука.

 

Зараз «блакитних шоломів» у світі трохи більше ста тисяч, вони задіяні в чотирнадцяти миротворчих операціях. На Донбасі хочуть бачити не менше 25 тисяч миротворців-військових із нейтральних країн плюс від п’яти до десяти тисяч поліцейських і цивільний персонал. 

 

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій України додають: схему все ще допрацьовують, й остаточне рішення про її майбутнє має прийняти українська Рада національної безпеки і оборони, а також Президент.

 

Експерти вбачають у ній принаймні один серйозний недолік — потрібно приділити увагу перехідній юстиції, яка дiятиме під час роботи перехідної адміністрації.

 

«Таких місій ніколи не було в ООН. Важко уявити, як це адмініструватимуть і які країни будуть готові надати таку кількість персоналу. На сьогодні найбільший персонал, 8 тисяч, пропонує Китай. Найбільші зараз є в Індії та Пакистані. А європейські країни максимум (якщо я не помиляюся — Франція і Німеччина) по 800 миротворців», — розповідає членкиня правління аналітичного центру в сфері зовнішньої політики і міжнародної безпеки «Рада зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.