Фільм «Страшилки 2: Привиди Хелловіна»: сімейні цінності у кіно про монстрів

Хелловін наближається. І як би не ставилася до нього в Україні частина дорослих, діти додатковий привід побавитися у перевдягання і прикрашання осель ліхтариками-павучками-гарбузами у пору осінніх канікул сприймають на ура. Тому і «ритуальне» кіно для охочих трохи полоскотати нерви привидами та відьмами — доречне: у вітчизняних кінотеатрах 25 жовтня стартували покази пригодницького американського фентезі «Страшилки 2: Привиди Хелловіна» від режисера Арі Сандела. 

 

Місце дії — штат Нью-Йорк, Медісон (міста з такою назвою, до речі, є трохи не у половині штатів США). Усі готуються до Хелловіна. У школі, де діти вільно ходять у жовтих, зелених і картатих светрах та джинсових куртках (на відміну від більшості українських, де все ще у більшості панує «світлий верх, темний низ»). У магазинах і приватних оселях. 

 

Незважаючи на передсвятковий ажіотаж, Сарі, яка хоче стати студенткою, потрібно дописувати конкурсну роботу; її братові — здати лабораторну про вежу Тесли (пам’ятник ученому — важлива декорація для розвитку сюжету), мамі — працювати у другу зміну, інакше звільнять. Ще і сусідського хлопця залишають родині на кілька днів...

 

Усі, хто бачив перші «Страшилки», розуміють, що і другі — про монстрів із книг фантаста Стайна. Цього разу — про його першу книжку «Неспокійний Хелловін», яку дописують своїми діями герої «Страшилок 2».

 

На «Привидів Хелловіна» витратили 35 млн. доларів. У фільмі ефектно оживають монстри, феєрично відбувається електрозамикання спочатку малого макета вежі Тесли, а потім гігантського. А взагалі, це добре і повчальне кіно про те, що треба телефонувати мамі, не кривдити однолітків, досягати мети і понад усе цінувати родину.