У державному заказнику «Сулинський» до водойм випустили 3 тони мальків товстолобика

24.10.2018
У державному заказнику «Сулинський» до водойм випустили 3 тони мальків товстолобика

Зариблення «Сулинського» заказника.

В Україні стартувала осіння кампанія із зариблення водоймів. Тож днями 3 тонни товстолоба білого заселили у води ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський».
 
За словами Олександра Познякова, заступника начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області, який брав участь у роботі комісії із вселення водних біоресурсів на Кременчуцькому водосховищі в районі річкового порту села Липове Глобинського району, зариблення проводиться за рахунок користувачів, які займаються промислом на Кременчуцькому водосховищі. 
 
«Риба вирощена та доставлена з Іркліївського розплідника рослиноїдних риб, який розташований у черкаському селі Іркліїв Чорнобаївського району. Загалом заселили майже 18 тисяч мальків, завважки близько 150-170 г кожен. Зариблення заказника такими видами, як товстолобик білий, який ще є природним «санітаром» наших водойм, дасть значний поштовх у боротьбі із зайвою рослинністю», — зазначає пан Олександр.
 
За його словами, заказник «Сулинський», який розташований у Сульській затоці Кременчуцького водосховища на території Полтавської та Черкаської областей, має велике значення як район нересту, нагулу та зимівлі багатьох видів риб, зокрема, щуки, сазана, ляща, синця, судака, а також як місця гніздування та відпочинку під час міграцій багатьох видів птахів — чаплі жовтої, реготуна чорноголового, лежня, кулика-сороки, ходуличника, дерихвоста степового, що внесені до Червоної книги України.
 
До речі, вже завтра на Черкащині розпочинається процес зариблення Кременчуцького водосховища. Як повідомляють у Черкаській облдержадміністрації, до водойми планують випустити понад 74 тонни рослиноїдних риб із того ж таки Іркліїв­ського риборозплідника.
 
Як зауважує перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль, як торік, так і нинішнього року, на зарибнення в області виділили 2 млн. грн.
 
«Минулого року нам удалося випустити до водосховища майже 96 тонн дворічок. Це і короп, і білий амур, і товстолоб — ті види, що особливо необхідні для очищення водойм від синьо-зелених водоростей. Нинішньої осені ми продовжуємо важливу справу зарибнення. Приміром, за кошти промислових рибалок уже закупили 20 тонн зарибку, минулого було лише 9 тонн», — розповідає Віталій Коваль та обіцяє, що Черкащина на цьому не зупинятиметься, зміцнюючи співпрацю з підприємствами, а також із сусідніми областями. Тож офіційні звернення про необхідність виділення на зариблення коштів із місцевих бюджетів вирішено спрямувати до влади Полтавської, Кіровоградської областей та тих районів, які розташовані в акваторії Кременчуцького водосховища.