Сховище старих предметів, про які нудно розповідають, — приблизно так уявляє собі музеї переважна більшість українців. Водночас у світі ці культурні інституції вважають двигунами руху і прогресу. Тож як вдихнути життя в українські музеї? Відповідь, здавалося б, очевидна — підготувати когорту молодих музейників, які змінять музеї, зроблять їх цікавими, а отже, змінять наші про них уявлення.
Музеїв багато, музейників мало
У жовтні в Національному музеї історії України відкрився унікальний для нашої країни проект — «Школа музейних лідерів». Розрахований він на активних молодих музейників, працівників сфери культурної спадщини, студентів профільних вишів, журналістів, що пишуть на теми культури. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду — державної структури, створеної для сприяння розвитку національної культури та мистецтва в Україні, а також інтеграції української культури у світовий культурний простір. П’ятдесят учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір на проект, зібралися на першу навчальну сесію.
Відкриваючи цю незвичайну «Школу», міністр культури Євген Нищук наголосив, що вбачає у проекті великі перспективи, оскільки в Україні понад 3 тисячі музеїв, а повноцінного вищого навчального закладу, який готував би саме музейників, Україна не має.
Освітній проект Національного музею історії України «Школа музейних лідерів» — це три панельні сесії у жовтні та листопаді цього року. На першій сесії учасники ознайомилися з успішним українським досвідом. Іншими словами — поспілкувалися з гуру вітчизняного музейництва. А також молодь не лише виконала низку практичної роботи, а й отримала завдання, над якими працюватиме у міжсесійний період.
Емоції та ідеї
Юрій Тужиляк належить до активістів, які ініціювали побудову скансену на Трухановому острові у межах Києва. Поки що цей проект перебуває на стадії підготовки концепції. «Я не є музейником за фахом, тому треба вчитися і вивчати досвід, як створити музей з нуля, як правильно представити музейну колекцію», — упевнений Юрій.
Інтерес до «Школи» виявили і музейники з досвідом. Аліна Гайдук, директор Музею українських домашніх ікон та старожитностей «Душа України» в Радомишлі на Житомирщині, визнає, що музейникам бракує майданчиків для спілкування: «Нас не так часто запрошують на конференції, ми недостатньо комунікуємо. Тому кожну нагоду для професійного спілкування фахові музейники мають використовувати».
По закінченні навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти стажування у музеях Кракова на власний вибір. У НМІУ сподіваються, що «Школа музейних лідерів» стане постійним освітнім проектом.
Про власне бачення молодого музейного лідера слухачам «Школи» розповіла генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська: «Сучасна парадигма музейної справи полягає в тому, що музеї працюють заради відвідувачів, а не заради колекцій, які там зберігаються. Ставлення музейних працівників до відвідувачів має бути відкритим, щирим і доброзичливим. Відвідувачі мають відчувати, що вони тут бажані гості, почуватися в музеї зручно й комфортно. Нам, музейникам, варто подбати про це».
Дуже важливо, щоб музейні експозиції викликали емоції у відвідувачів. Адже людина прагне отримати в музеї ті емоції, які їй не може дати телевізор чи комп’ютер. Окрім цього, на думку генеральної директорки НМІУ, в центрі діяльності українських музеїв, безумовно, має стояти українська ідея.
Промовистий та мовчазний
Цікавий музей — задоволення не з дешевих. Приватні музеї створюють заможні люди. А ось як осучаснити державні чи комунальні заклади, які мають обмежене фінансування? Під час «Школи» слухачі отримали конкретні поради — як за відносно малі гроші осягнути багато.
Секретами успішної кураторської діяльності поділився арт-менеджер, галерист Павло Гудімов. У своїй лекції «Промовистий та мовчазний» він зазначив, що нині куратори стають, радше, режисерами, котрі разом зі «знімальною групою» створюють постановку, що не закладає у свідомість відвідувачам готові висновки, а дає йому змогу самостійної рефлексії. Головні поради для молодих від арт-менеджера такі: не бійтеся поєднувати непоєднуване, використовуйте маркери часу, виходьте за усталені рамки кураторства.
Як переконати донорів, що саме ваш проект потребує підтримки? Четвертий день «Школи музейних лідерів» розпочався з лекції Олексія Кислухіна та Катерини Сидоренко з цієї тематики. Досвідчені тренери допомагали слухачам опанувати механізм підготовки грантових проектів як інструмента для отримання фінансування інноваційних проектів у музейництві.
«Ми пишемо гранти, щоби відчувати зміни, які потрібні. Освітній проект «Школа музейних лідерів» має довгострокові цілі. Ви повернетеся зі «Школи» і будете агентами змін. Коли людина дотична до змін, є відчуття, що живеш недаремно», — каже Катерина Сидоренко.
Слухачі працювали в групах разом із тренерами, практично займаючись підготовкою своїх грантівських заявок.
Унікальні експонати — унікальний контент
Третій день «Школи музейних лідерів» розпочався з лекції архітектора та дизайнера Сергія Бобака. Він представив своє бачення та оригінальні візуальні рішення, які застосовуються в музеях світу. Щоби допомогти музейникам правильно зрозуміти організацію музейного простору, завдяки грі світла, звуків і жестів, — лектор занурив слухачів в атмосферу, коли увага аудиторії концентрувалася винятково на предметі викладу.
«Світло дає відчуття магічності. Звуки та жести також можуть вдало підкреслити ключову інформацію, зробити інформаційний потік насиченішим. Хочеш бути почутим — зроби щось незвичне, запропонуй нестандартне рішення. Можна зробити прелюдію, зацікавити, а тільки тоді показати увесь предмет. Це допоможе відвідувачу музею зануритися в історію предмета, можливо, навіть прожити катарсис», — розповів лектор.
«Музей має занурити у знання, зробити нас сильними. Покликання музею — навчити любити той край, де ти живеш», — пояснив Сергій своє бачення місця музею в сучасній Україні.
Микола Типусяк, директор із маркетингу одного з телеканалів, розповідав про те, як сформувати таке інформаційне поле, яке б допомогло залучити якомога більше відвідувачів до музею. Він також порадив музейникам: «Генеруйте такі історії, які б зацікавили редакторів. Правильно вибудована комунікація з журналістами, знання стилістики видання, вміння підготувати матеріал самостійно — все це підвищує ймовірність того, що ваша музейна новина потрапить у медіа». На думку лектора, перевагою музеїв є унікальні експонати, якими можна і треба зацікавлювати журналістів, пропонуючи їм унікальний контент.
Радіожурналіст Дмитро Сімонов не приховує, що по завершенні першої панелі сповнений емоцій: «П’ять днів першої сесії «Школи музейних лідерів» стали для мене неймовірним зануренням у світ музею. Аналізуватиму та підсумовуватиму результати «Школи» та моїх успіхів трохи пізніше. Але вже зараз можу впевнено сказати, що це дуже ефективний майданчик для пошуку однодумців, генерації та розвитку ідей і далеко не в останню чергу місце, яке надихає мене».
Як в Італії і Польщі?
Жвавий обмін думками між тренером та аудиторією відбувся під час зустрічі слухачів із мотиваційним психологом Анною Вощінкіною. Заняття було побудоване у форматі активного обговорення всіх аспектів теми емоції у музеї. Які засоби варто використовувати для того, щоб викликати потрібні емоції у відвідувачів музеїв? Як досягнути емоційного відгуку й водночас не навантажити відвідувача? Після обговорення цих аспектів кожна з трьох робочих груп слухачів представила аналіз емоційного наповнення й відгуку на нього кількох українських та закордонних музеїв.
Анна Вощінкіна, зокрема, наголосила, що екскурсоводам варто оповідати просто і без пафосу, сміливіше застосовувати інструменти для повного занурення відвідувача в експозицію (музика, звуки, запахи, тактильні відчуття). З іншого боку, психолог порадила розраховувати силу впливу емоцій, щоб залишати відвідувачам простір для роздумів. «Орієнтуйтеся на людей, які вірять у вас і підтримують», — порадила.
Друга панель «Школи музейних лідерів» буде присвячена міжнародному досвіду, новим напрямам і тенденціям музейництва. Розпочнеться вона вже 1 листопада.
Спікери представлять та проведуть воркшопи для слухачів школи безпосередньо на матеріалі експозиції Національного музею історії України. Із сучасними тенденціями музейного дизайну, зонуванням музейного простору та особливостями оформлення експозицій знайомитиме італійський архітектор доктор Гуідо Морпурго — один з авторів Меморіалу Шоа в Мілані. Про те, як створити в сучасних умовах краєзнавчий музей, максимально залучивши до справи активну місцеву громаду, розповість Агата Абрамович — заступниця директора Музею історії міста Гдині (Польща). Лекторка представить у презентації архітектурні знахідки та рішення, які стали особливістю та принадою молодого закладу.
Тенденції сучасного музейництва при наповненні експозицій з урахуванням загальнолюдських цінностей будуть темою лекції Симонетти Делла Сети — науковця і журналістки, директорки Національного музею італійського юдаїзму та Шоа.
А «на десерт» — на заключній третій сесії слухачі зможуть застосувати отримані знання у практичній площині. Вони матимуть шанс зробити три виставки в Національному музеї історії України.
