У Польщі партія «Право і справедливість» втрачає беззаперечне лідерство на місцевих виборах

Минулої неділі в Польщі відбувся перший тур місцевих виборів. Він був генеральною пробою польських політичних сил перед виборами наступного року до Сейму Польщі та Європарламенту. 

 

У неділю уповноважені до голосування громадяни мали обрати понад 46 тисяч представників місцевих рад, півтори тисячі війтів, 823 бургомістри та 107 президентів (мерів) міст. Учорашні місцеві вибори у Польщі відрізнялися від попередніх. Найважливіші зміни — це запровадження двох каденцій для війтів, бургомістрів та мерів, а також подовження строків їх повноважень iз 4 до 5 років. Це означає, що наступні вибори на місцевому рівні у Польщі відбудуться в 2023 році.

 

Голова Державної виборчої комісії Войцех Гермелінський сподівається, що результати недільного голосування будуть оприлюднені не раніше, ніж найближчого вівторка ввечері. За його словами, це — найскладніші вибори, отже, можливо, результати стануть відомі аж у середу або й у четвер. Другий тур самоврядних виборів заплановано на 4 листопада в місцях, де в першому турі жоден із кандидатів не здобув більше половини голосів.

 

Згідно з оприлюдненими в неділю відразу після закінчення голосування екзит-полами та вчорашнім ще неповним результатом підрахунку голосів, вибори виграла правляча націоналістично-консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС»), отримавши 32,3% голосів. Друге місце посіла «Громадянська коаліція» (на чолі з провідною опозиційною партією Польщі «Громадянська платформа») з результатом 24,7%. На третій сходинці — Польська селянська партія — 16,6%. Політичні групи «Безпартійні самоврядці» та «Кукіз’15» отримали по 6,3% підтримки, а на наступних місцях опинилися Альянс демократичної лівиці — 5,7% та партія «Свобода» — 1,5%. «Зелені», які мають високі котирування по всій Європі, заручились підтримкою лише одного відсотка виборців. 

 

Явка виборців становила лише 51,3%, але, ймовірно, була найбільшою в історії самоврядних виборів у Польщі від 1989 року. Її також вважають «високою» з огляду на те, що частина виборців ігнорувала вибори через надзвичайно брудну виборчу кампанію, під час якої всі залежні від правлячої партії «ПіС» державні ЗМІ нещадно громили опозицію.

 

Правляча партія дещо поліпшила свій результат у порівнянні з попередніми виборами, а опозиція — погіршила, але і так вважає здобутий результат «перемогою» з огляду на атмосферу цькування, в якій відбувалися вибори.

 

Унаслідок цього волевиявлення Польщу   розколото на дві частини. З 16 воєводств Польщі правляча «ПіС» здобула перемогу в 9 східних воєводствах, де мешкає переважно сільське політично пасивне населення з католицькими та націоналістичними настроями, а опозиція перемогла в семи західних індустріальних регіонах iз більш політично свідомим i проєвропейськи налаштованим населенням. 

 

До найбільшого успіху опозиції можна зарахувати обрання президентом (мером) столичного міста Варшава її представника Рафала Тшасковського, який отримав 52,15% голосів. Він переміг свого головного суперника Патріка Якого — кандидата від правлячої партії «ПіС».  Але це наразі попередній результат. Повна картина розкладу сил на польській політичній шахівниці вималюється лише після другого туру виборів 4 листопада.