Комітет Верховної Ради України з питань бюджету відхилив майже всі пропозиції, підтримані ключовими аграрними асоціаціями, щодо вдосконалення державної підтримки аграрної галузі в 2019 році. Як підсумок — у першому читанні ухвалено проект бюджету-2019 у редакції, що дискримінує сільгоспвиробників, дублюючи очевидні помилки поточного року.
Як повідомила прес-служба ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», 6,3 мільярда гривень, виділених цьогоріч на підтримку вітчизняних сільгоспвиробників, використати їм, по суті, не вдалося. Так, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, станом на 20 серпня було використано всього 777 мільйонів гривень, — лише 12 відсотків від загальної суми.
«Ми характеризуємо ситуацію, що склалася в частині державної підтримки аграрної галузі, як катастрофічну. Бо такого низького рівня використання виділених коштів в історії українського АПК ще не було. Це — прецедент. Причина — в перерозподілі дотацій на ті напрямки, які аграріями не затребувані, і, навпаки, відмова від фінансування потрібних напрямів і програм. Крім того, на шляху отримання сільгоспвиробниками коштів стоять різноманітні адміністративні перешкоди», — наголошує заступник голови ВАР Михайло Соколов.
У проект бюджету внесено пропозицію ВАР щодо збільшення суми коштів, спрямованих на компенсацію відсоткової ставки по кредитах. Однак депутати відмовились вводити обмеження, запропоноване ВАР, розміром не більш як 10 мільйонів гривень компенсації в одні руки. Очевидно, державні кошти знову будуть розподілені між найбільшими гравцями ринку, а малий та середній аграрний бізнес укотре впіймає облизня. «Таким чином парламентський Бюджетний комітет і Верховна Рада відмовилися обмежувати суми коштів, які зможуть отримати найбільші агрохолдинги, а також скорочувати неефективні програми і напрями», — вважає Соколов.
Крім того, в ухваленому документі були підтримані дві поправки, запропоновані групою депутатів на чолі з членом депутатської групи «Партія «Відродження», знаним у хлібопекарській індустрії часів Януковича Олегом Кулінічем: скоротити вдвічі фінансування часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва та перейменувати програму державної підтримки галузі тваринництва, що дозволить фінансувати за рахунок коштів, виділених на її реалізацію, виробництво, зберігання і переробку всієї сільськогосподарської продукції.
Фактично ця поправка дозволить фінансувати будівництво і реконструкцію аграрними холдингами олійноекстракційних заводів, елеваторів тощо. Тим часом відхилені дійсно важливі, універсальні поправки, запропоновані аграрними асоціаціями.
Нагадаємо, аграрії у складі Всеукраїнського аграрного форуму розробили низку пропозицій з удосконалення державної підтримки АПК, прописаної у проекті бюджету-2019. Основні з них:
Збільшення фінансування програми компенсації ставки за кредитами з 127 мільйонів гривень мінімум до 700-800 мільйонів з одночасним введенням обмеження компенсації на рівні 10 мільйонів гривень в одні руки. Таким чином, гроші гарантовано б дісталися середнім і малим аграріям.
Збільшення фінансування програми «квазіакумуляції ПДВ» з 0 до 1,8-2 мільярдів гривень з одночасною зміною принципу її розподілу, щоб в результаті виплата коштів здійснювалась пропорційно отриманій виручці. Це дозволило б значно полегшити роботу бухгалтерів і виключити махінації й перекоси, через які багато господарств у 2017 році за цією програмою коштів майже не отримали. При цьому зберігалося обмеження щодо виплати в одні руки не більше 150 мільйонів гривень.
Здійснювати виплати за програмою «фермерського мільярда» не лише серед тих, хто має статус фермерського господарства, а й серед усіх сільгоспвиробників, які обробляють менше 500 гектарів. При цьому пропонувалось відмовитись від купи складних програм, за якими чиновник на власний розсуд вирішував, хто стане отримувачем дотації. Натомість запровадити розподіл виділених коштів пропорційно легальній виручці від реалізації сільськогосподарської продукції.
Відповідні поправки були подані з невеликими відмінностями окремими народними депутатами, а також групою народних депутатів на чолі з заступником голови Комітету ВР з питань аграрної політики і земельних відносин Олександром Бакуменком.
Напередодні голосування щодо бюджету-2018 Всеукраїнська аграрна рада попереджала про неефективність діючого механізму підтримки агросектору та оприлюднила можливості його оптимізації. Зокрема, пропонували обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами з урахуванням пов’язаних осіб. Усі інші обмеження, які роблять цю програму неефективною, просили скасувати, аби державна допомога стала доступною для маленьких і середніх господарств. Також радили повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», перевагою якої був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками, без втручання чиновників. Однак профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі програми, повністю припинило її фінансування.
Також ВАР пропонувала внести правки у діючу програму часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, якою майже 90 відсотків потенційних користувачів скористатися не змогли. Для підвищення її ефективності радили: розширити перелік вітчизняної техніки та обладнання, закупівля яких компенсується державою, в тому числі на обладнання для меліорації і вагони-зерновози; компенсацію при закупівлі вагонів-зерновозів мають отримувати всі юридичні особи, включно з кооперативами, які об’єднують сільськогосподарських виробників, але самі не є сільськогосподарськими виробниками; зменшити ступінь локалізації тракторів та інших самохідних засобів сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва до 20 відсотків.
Аби програма підтримки фермерських господарств, на яку в 2018 році виділили мільярд гривень, стала ефективною, доцільніше було б здійснювати виплату дотацій пропорційно легальній виручці від продажу сільгосппродукції, підтримуючи всіх малих сільськогосподарських товаровиробників, які обробляють менше 500 гектарів землі, незалежно від форми власності.
Пропонувалося скорочення видатків на програми, які не виконувалися або за якими кошти отримують переважно великі холдинги. Зокрема, це: компенсація ставки по кредитах для розвитку вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (було виділено 200 млн. грн., станом на кінець серпня залишилося не використаними 199,7 млн. грн.); дотація на утримання молодняка великої рогатої худоби фізичним особам (виділено 700 млн. грн., залишок — 693,2 млн. грн.); відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів, профінансовану за рахунок кредитів (виділено 1 мільярд 100 млн. грн., залишок — 1 мільярд 98 млн. грн.); відшкодування витрат на будівництво тваринницьких комплексів (виділено 1 200 млн. грн., залишок 980 млн. грн.).
Наведені цифри взяті з офіційного звіту профільного міністерства. Мінагрополітики на момент заяви не розкривало, хто вже отримав зазначені кошти або планує їх отримати в поточному році, натомість пропонує в наступному році збільшити фінансування неефективних програм.
ДО РЕЧІ
За результатами порівняльного аналізу ОЕСР щодо частки державної підтримки в обсязі реалізації аграрної продукції у ЄС та Україні, в Європі цей показник на кінець 2017 року становив 18,3 відсотка, а в Україні він був від’ємним. ОЕСР враховує те, що держава дає, і те, що забирає, наприклад, через дорогу логістику. В Україні цей показник негативний і становить мінус 7,1 відсотка.
Тобто нам держава дає менше, ніж забирає. Якщо уряд реалізує механізм державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік без урахування конструктивних правок, цей показник складе понад 10 відсотків нижче «нуля».
