Під час прес-конференції, присвяченої презентації «Моніторингу земельних відносин в Україні, 2016—2017: відкриті дані про земельні ресурси», представники Міністерства агрополітики та парламенту пояснювали ситуацію на ринку землі.
Повідомили й ключові умови, за яких мораторій на продаж земель сільгосппризначення може бути знято.
Помораторити на публіку
«І представники Мінагро, і представники Держгеокадастру вже заявляли: немає юридичної необхідності приймати закон України щодо подовження мораторію на рік, два, три чи чотири. Мораторій буде знятий лише в тому випадку, коли приймуть закон про обіг земель. Це визначає земельний кодекс України. Коли говоримо про зняття мораторію на продаж або будь-які дії з сільськогосподарськими землями, ми, швидше, маємо на увазі психологічний ефект», — заявила заступник міністра Мінагрополітики та продовольства України Олена Ковальова.
У свою чергу, народний депутат Леонід Козаченко звернував увагу учасників заходу на той факт, що в Україні вільний доступ до інформації і так перевищує показники європейських країн. Але, коли мова заходить про відкриття ринку землі, зустрічаємося з проблемами, які поки що залишаються невирішеними.
«Навіть при тій відкритості, яка в нас сьогодні є, я, наприклад, не маю проблем із доступом до інформації про землі приватного користування. Можна без жодних проблем дізнатися, хто користується нею, кому вона належить, хто її взяв в оренду і таке інше. А от державна земля — отримати інформацію про неї досить складно. Взяти, наприклад оці чотири мільйони гектарів, які зараз перебувають в управлінні державних органів. Дізнатися, хто їх обробляє, неможливо, навіть використовуючи новітню систему моніторингу від Світового банку. Тут іще багато треба доопрацьовувати», — заявив Козаченко.
За його словами, також дуже важливо вирішити питання рейдерства та захоплення земель. Реєстрація оренди землі сьогодні відбувається через два органи: нотаріальні контори та державні реєстратори. База, яку використовують реєстратори, перебуває у держпідприємства «Національні інформаційні системи» (НАІС). База закрита, її не видно. І коли реєструються деякі правочини, то нотаріус не бачить цієї інформації. І така закритість породжує багато незручностей.
Депутат закликав представників Світого банку дослідити і допомогти вирішити цю проблему за допомогою наявних можливостей та доступних ресурсів.
А гроші де брати?
Щодо відкриття земельного ринку Козаченко наголосив:
«Верховна Рада готова до відкриття земельного ринку, але досі лишилися проблеми, на які не знайдені відповіді. За попередніми розрахунками, якщо зараз відкрити ринок, то майже 10 відсотків землі буде виставлено на продаж. А для цього треба близько 6 мільярдів доларів. Скажіть, будь ласка, представники Світового банку, — де взяти такі кошти фермерам, щоб купити цю землю? Для цього потрібний доступ до середніх та довгострокових ресурсів. Їх не може дати ні підрозділ Світового банку IFC (його можливості обмежені 250-600 мільйонами доларів США), ні будь-яка інша міжнародна фінансова інституція. Ми дуже просили, щоб в Україні був створений іпотечний банк, в якому держава повинна мати контрольний пакет акцій, а частину акцій може мати IFC. Тому що участь IFC у цьому проекті, в першу чергу, унеможливить корупцію. Далі, залучити до участі професійних менеджерів у цей банк, створити міжнародну фінструктуру. І ось тоді можна використати 4 мільйони гектарів земель у якості застави для отримання фінансування. Це питання потрібно вирішити обов’язково, бо без відповідей на нього парламент не прийматиме рішення. Для України не проблема залучити кошти. Ваші $250-400 мільйонів, які ви готові надавати через українські банки під 30 відсотків на 5 років, забудьте про це», — заявив Леонід Козаченко.
Також, за його словами, потрібно передбачити запобіжники, які унеможливлять придбання іноземцями цих земель.
