У влади нашої держави залишилося всього лише три місяці, щоб визначитися з долею земельної реформи. Черговий мораторій, як ми знаємо, закінчується в останній день нинішнього року.
І від правильності рішення залежить майбутнє не лише аграрної галузі, української економіки в цілому, а й завтрашній день цілої України.
Особливо, якщо врахувати, що селянство завжди було і залишається основною нашої державності.
Дрібний фермер реформу не осилить
«Що заважає проведенню земельної реформи? По-перше, відсутність у держави необхідних коштів, які потрібно надати тим, хто хоче цю землю придбати. За власний кошт її не купиш — потрібні дешеві кредити. Де отримати їх на п’ять чи більше років? Хто може їх надати? — задає риторичні питання народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Допоки це питання зависає у повітрі, ми не зможемо вирішити «земельне питання».
Якщо дрібний або середній фермер матиме вільний доступ до дешевих кредитних ресурсів і їх становище не відрізнятиметься від тих можливостей, які мають потужні агрохолдинги, отримуючи ці кошти за межами України, одну з найскладніших проблем, яка стримувала запровадження ринку землі, буде вирішено. Для цього нам потрібен Національний Іпотечний земельний банк, який має бути створений за участі держави і провідних світових іпотечних банків або міжнародних фінансових інституцій. Саме вони забезпечать його професійне управління й унеможливлять корупційні схеми».
Друге складне питання, за словами Козаченка, — ринок буде ліберальним: тобто відкритим для усіх с/г господарств — від дрібного до великого, чи лише для тих, хто прагне створити сімейний бізнес і буде обмеженим 200 га на одну фізичну особу? «Зрештою, як зробити все можливе і неможливе, щоб захистити національні інтереси й не дати іноземцям, «ласим на чужі ковбаси», першими заволодіти нашою рідною землею? Адже відкритість акціонерних товариств дає можливість таке зробити. Як застерегти себе від цього? Я не хочу, щоб за рахунок найкращої у світі землі багатіли й без того багаті іноземці, а українці залишались бідними, безправними й безпорадними. Це питання теж залишається відкритим, — продовжує він і зізнається: На мою думку, зробити це буде вкрай важко».
Іноземні–«товсті гаманці» будуть раді...
Ще одне важливе питання, на думку Козаченка, — це можливість максимально дозволеної концентрації земель в одного суб’єкта господарювання юридичної чи фізичної особи.
«Вкрай важливо запровадити обмеження на площу земельних ділянок, які будуть скуповуватись на рівнях громади, району, області, а також загальнонаціональному рівні. Поки що профільні громадські організації пропонують своє бачення обмежень — на рівні громади не більше 20%, області — 10%, держави — не більше 2%. Цифри можуть коливатись, але такий підхід нівелює створення монополій і дає можливість державі краще контролювати тих, хто оброблятиме землю.
Не менш хвилює й ще одна проблема: хто отримає право першим купувати землю? Згідно з Конституцією та чинним законодавством, перевагу матиме той, кому хоче продати землю сам її власник. Щоб уникнути зловживань, потенційний продавець має викласти за наділ ринкову ціну. Для цього буде організовано відкритий аукціон. Якщо у названого власником земельної ділянки потенційного покупця не буде бажання або не вистачить коштів, то право купити землю отримає будь-який місцевий житель, якщо такого теж не виявиться, тоді її отримає той, хто наразі її орендує, а якщо ні — будь-хто з українських суб’єктів господарювання. Через 10 років до них зможуть приєднатися іноземці й відкриті акціонерні товариства тощо», — зазначає президент УАК.
Найгірший варіант розвитку подій, на його думку, — це цілковита втрата державою своєї функції на земельному ринку. «Найпесимістичніший варіант — закон, який встановлював продовження мораторію на продаж землі с/г призначення, втратить чинність 1 січня 2019 року. Ринок автоматично стане стихійним і ми… дуже ощасливимо іноземців чи будь-кого з товстим гаманцем. Вони хапатимуть нашої землі скільки захочуть і її концентрація перевершить будь які обмеження. Будуть й інші серйозні прорахунки, і виправити їх держава вже не зможе. У такій ситуації згадується гірке українське прислів’я: «Або будемо на Русі, або пропадемо всі», — резюмує нардеп.
Повернути громадам землю
Народний депутат, лідер Радикальної партії Олег Ляшко вбачає у земельній реформі й низку інших проблем.
«Ми добиваємося, щоб земля за межами населених пунктів, якими сьогодні в корупційний спосіб розпоряджаються районні адміністрації та районні кадастри, була в розпорядженні громад, — сказав він. — Щоби рішення щодо розпорядження землями ухвалювали громади на відкритих сесіях. Щоби кожен житель знав, де земля і кому вона надається. Зараз що відбувається? Людям, ветеранам праці землі немає, а за хабарі, в таємному режимі глава адміністрації підписує розпорядження про оренду, потім кладуть гроші собі в кишеню, в бюджет нічого не платять, село від цього нічого не виграє. Ключове для спроможності об’єднаних територіальних громад — це земля. Чому її сьогодні не передають? Тому що земля з одного боку — це найбільше наше багатство, а з іншого — це найбільше джерело корупції. З цим треба закінчувати!».
Утiм найнеобхідніше, що, на думку Олега Ляшка, сьогодні треба зробити — це внести зміни до Конституції України, які унеможливлять обкрадання нашого селянина. «Пропозиція лідера Радикальної партії Олега Ляшка внести до Конституції зміни щодо визначення основою аграрного ладу України фермерського господарства — це єдина розумна альтернатива політиці Петра Порошенка щодо розпродажу української землі», — сказав політичний експерт Мар’ян Ощановський.
«Троянські коні» для українців
За його словами, коли Президент Петро Порошенко фактично захищає інтереси агробаронів і транснаціональних компаній, Ляшко запропонував план відродження українського села.
«Внесення до Конституції норми про те, що основою аграрного ладу України є фермерське господарство, яке допоможе відродити село — абсолютна необхідність. Запропоновані Ляшком норми сприятимуть боротьбі з рейдерством, від якого все частіше страждають невеликі фермерські господарства. Вони допоможуть розвинути в селі малий і середній бізнес, який буде займатися переробкою сільськогосподарської продукції, а не її експортом, як це роблять великі агрохолдинги. А найголовніше — ініціатива лідера Радикальної партії, якщо вона буде остаточно підтримана Радою, унеможливить продаж землі іноземцям, — зазначив Ощановський. — Усі знають про те, що роблять китайські компанії, коли приходять в африканські країни. Вони безжально експлуатують землю і надра і йдуть iз країни, залишаючи після себе екологічні катастрофи. Нам такі псевдоінвестори не потрібні. Єдиний спосіб захиститися від них — підтримати ініціативу Олега Ляшка».
«У третьому тисячолітті земля — це єдине, що в нас залишилося. Але сьогодні ця земля, на жаль, не годує українців. Ми вирощуємо величезні обсяги врожаїв, проте українці не стають багатшими, а біднішими. Чому? Тому що влада проводить політику збідніння українців, щоб люди задарма віддали свою землю. Політика обезземелення, відсутність кредитів, сільгосптехніки, паливно-мастильних, посівних матеріалів — усе це робиться для того, щоб забрати, а потім перепродати і на рівному місці заробити мільярди», — пояснив свою позицію Олег Ляшко з трибуни Верховної Ради.
За його словами, не дарма сьогодні 5-6 агрохолдингів, наближених до влади, всіма способами, в тому числі і шляхом рейдерських захоплень, відбирають у селян землю. Їхня мета — банк землі, тому що земля — це єдиний цінний капітал.
«Тому зараз придумують «троянських коней», які розповідають, що ринок землі це — панацея, що він врятує й озолотить селян. Брехня! В українських селян немає грошей не тільки на землю, але навіть і на добрива. Тому землю скуплять за копійки транснаціональні корпорації, які можуть брати в своїх банках кредити під 0%. Якщо ми виконаємо план влади, запровадимо ринок землі — це означає, що ми ніколи не зліземо з голки МВФ, ніколи не станемо успішною, багатою конкурентоспроможною нацією», — пояснив свою позицію Олег Ляшко.
Політик зазначає, що наступні президентські вибори стануть вибором курсу та вибором господаря на українській землі. «Якщо нинішні маріонетки здобувають перемогу — український народ втратить землі назавжди. Тому, коли ми ухвалимо зміни до Конституції, які визначать, що господарем на українській землі буде український фермер, — ми заб’ємо осиковий кілок у груди транснаціональних куркулів, які хочуть забрати в українського селянина землю», — підсумував лідер Радикальної партії.
Курсом Саудівської Аравії
Продаж землі — це дуже погане рішення не тільки тому, що землю не зможе купити український фермер. На думку політика, правильним рішенням буде видати дешеві кредити фермерам. «Таким чином, господарства зможуть обробляти врожай і впроваджувати сучасні технології в процес виробництва. Адже господарем на землі повинен бути український фермер», — наголосив Олег Ляшко.
«Як Саудівській Аравії або Еміратам Господь дав нафту, так українцям Господь дав землю. Коли в Конституції буде прописано, хто господар на українській землі, чи є господарем український селянин, жодна влада не зможе обійти цю норму. Ми зробимо цю підтримку, ми дамо селянам дотації на утримання корів, ми доб’ємося прийняття в парламенті антирейдерського закону, щоб у фермерів, селян не «віджимати» землю і майно. Ми доб’ємося повернення спецрежиму оподаткування ПДВ, щоб в автоматичному режимі сільгоспвиробники отримували підтримку і не треба було розносити хабарі, валізи грошей, щоб отримати підтримку від держави», — заявив лідер Ляшко.
Також, за його словами, сільське господарство потребує підтримки держави і в дотаціях.
«У господарствах необхідно підвищувати відсоток сільськогосподарської техніки українського виробництва. Хоче фермер купити харківський трактор або херсонський комбайн, 50% вартості має оплатити держава», — сказав політик, наголосивши, що Радикальна партія України пропонує новий законопроект під назвою «Рейдерству стоп». Згідно з цим законом, будь-які нотаріальні дії щодо майна, землі й так далі повинні бути зафіксовані на відео і аудіо. Це допоможе встановити, хто і коли переписував майно і всіх учасників незаконних оборудок.
