«Так» сортуванню, «ні» пластику: соціологи синтезували «Екологічний портрет громадянина України»

05.10.2018
«Так» сортуванню, «ні» пластику: соціологи синтезували «Екологічний портрет громадянина України»

Українці вже зрозуміли причинно-наслідкові зв’язки між сортуванням та чистотою на вулицях. (Фото з сайта ukrinform.ua.)

Отримані за підсумками опитувань соціологічні свідчення в екологічній сфері стануть базою для реалізації державної екополітики та «звіркою годинників» дій влади і думки громадськості.
 
Проведення такого дослідження в екології — це вже велика ментальна перемога, вважають вітчизняні науковці. Адже досі соціологи проблеми екології в пріоритет ніколи не виносили. Екологія завжди була на останньому місці після економіки, охорони здоров’я та інших сфер життя.
 
«Дане дослідження — еко-компас, який дає змогу реально оцінити, чи в правильному напрямку рухається державна екологічна політика, — вважає очільник профільного міністерства Остап Семерак, наголошуючи, що зміна ставлення українців до екології є пріоритетом у роботі його відомства.
 
Дослідження показали, що в Україні справді відбувається зміна екосвідомості. Так, за даними дослідження, для 93 відсотків українців охорона довкілля є важливою проблемою, а 87 відсотків вважають, що можуть особисто взяти участь у захисті довкілля.
 
Це абсолютно нове усвідомлення ролі екології в житті соціуму. Хоч поки що конкретних кроків для збереження довкілля ми робимо замало: відчувається розрив між сприйняттям екоцінностей та реальними діями.
 
Поки що дуже незначний відсоток українців, які використовують різні екологічні практики. Зокрема, на запитання до опитаних громадян, що саме вони робили для збереження довкілля, 65 відсотків відповіли, що сортували сміття, 43 відсотки — купували товари місцевих виробників, 35 відсот­ків — зменшили споживання енергії, а 27 — води.
 
Ще 34 відсотки уникали купівлі одноразових пластикових виробів, а чверть опитуваних їздить велотранспортом і ходить пішки.
 
Тим часом зафіксовано важливий момент: кількість людей в Україні, для яких проблема довкілля важлива, збiгається з відповідним показником у країнах ЄС. Це означає, що за своєю свідомістю український громадянин цілком інтегрований до загальноєвропейського простору.
 
Очевидно, не останню роль зіграв і той факт, що всі законодавчі акти, розроблені останніми роками, сформовані на виконання Угоди про Асоціацію у співпраці з європейськими інституціями. 
 
Детально ознайомитися з Екологічним портретом громадянина України можна за посиланням: http://www.rac.org.ua/uploads/content/485/files/envprotraitandeu2018.pdf.