Перший тиждень жовтня традиційно є «нобелівським». Щороку він відкривається з оголошення лауреата премії з медицини і фізіології.
2 жовтня, були оголошені лауреати Нобелівської премії з фізики. 3 жовтня, — з хімії. 5 жовтня в Осло назвуть лауреата премії миру.
8 жовтня «нобелівський тиждень» завершиться оголошенням лауреата премії з економіки. Сума Нобелівської премії в 2018 році становить 9 млн. норвезьких крон — приблизно 1 млн. євро або 1,1 млн. доларів.
Принципово нова терапія раку
Премію з медицини та фізіології цьогоріч присудили двом ученим, які працюють у галузі імунотерапії ракових захворювань, 70-річному професору Техаського університету (США) Джеймсу Еллісону і 76-річному професору Кіотського університету (Японія) Тасуку Хондзю.
«Еллісон і Хондзю показали, яким чином різноманітні стратегії інгібірування чекпойнтів (контрольних точок. — Ред.) імунної системи можуть бути використані в лікуванні ракових захворювань», — йдеться у прес-релізі Нобелівського комітету.
Як зазначає наукове видання N+1, учені-імунологи розробили принципово новий підхід до терапії раку, відомий як «інгібірування чекпойнтів». Джеймс Еллісон і Тасуку Хондзю дослідили, як «усунути пригнічення активності клітин імунної системи з боку ракових клітин».
Це принципово нова терапія, яка разом iз хіміотерапією та радіотерапією може мати великий успіх. Методика полягає в тому, що коли пухлина розпочинає рости, певні блоки імунної системи надають їй таку можливість.
Премія дісталася вченим за те, що вони змогли нейтралізувати принаймні два такi «зрадливi» блоки імунної системи.
З допомогою інгібіторів лікарі активізують імунну систему, скеровуючи її клітини на боротьбу з пухлинами.
Розробки Еллісона і Хондзю дозволили розпочати виробництво нового класу лікарських препаратів, які, зокрема, довели свою ефективність при лікуванні меланоми. У цих препаратів наразі чимало побічних ефектів, але, як вважають учені, в майбутньому імунотерапія здійснить революцію в галузі лікування ракових захворювань.
«Це чудова новина для всіх, особливо для хворих раком. Це революція, яку можна порівняти хіба що з появою антибіотиків», — заявив в інтерв’ю «Франс Пресс» французький дослідник Ерік Вів’є.
Додамо, що Еллісон і Хондзю 2014 року вже були відзначені за свої дослідження премією «Тан», яку вважають азійським відповідником «Нобеля».
Відзначено творців оптичних інструментів
А вчора на церемонії у Стокгольмі були названі троє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики. Ними стали 96-річний доктор фізики Корнеллівського університету (США) Артур Ашкін, 45-річний викладач Політехнічного інституту (Франція) Жерар Муру та 59-річна канадійка Донна Стрікланд, яка тепер працює в Університеті Рочестера (США). Їх відзначено «за переломні винаходи в галузі лазерної фізики».
Артур Ашкін, який походить iз родини єврейських емігрантів з України та Росії, відзначений як творець оптичних пінцетів. Фізик-винахідник Ашкін є першопрохідцем у галузі створення оптичних пасток, розвиток яких дозволив керувати атомами, молекулами та біологічними клітинами. Винайдений ним пінцет дозволяє брати ці найдрібніші частки матерії.
Муру та Стрікланд отримають другу половину премії за розробку ультракоротких світлових імпульсів. Головними напрямами діяльності Жерара Муру є фізика лазерів та нелінійна оптика.
Донна Стрікланд відзначена за дослідницьку роботу в галузях електротехніки та лазерів. До речі, вона є першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії з фізики за останні 55 років і лише третьою жінкою-лауреаткою за всю історію «Нобеля» з фізики.
Нобелівський комітет вказує, що Муру та Стрікланд проклали дорогу до виробництва «найкоротших і найінтенсивніших лазерів, які будь-коли були створені людством». Розроблена ними технологія «відкрила нові галузі досліджень і сприяла широкому спектру застосувань у промисловості та медицині».
Такі «ультрагострі» пучки лазерних променів дозволяють «сверлити» отвори з небувалою точністю навіть у живих організмах. Тож завдяки цій технології стали можливими, наприклад, лазерні операції очей. Як зазначено у прес-релізі комітету, цьогорічні лауреати «зробили фантастику реальністю».
ДО РЕЧІ
Нобелівську премію з літератури в 2018 році не вручають. Таке рішення було прийнято у зв’язку зi скандалом у Шведській академії, що відповідає за нагородження і вибір номінантів.
У центрі скандалу опинився чоловік одного з членів академії французький фотограф Жан-Клод Арно.
18 жінок звинуватили його в сексуальних домаганнях, а 1 жовтня суд Стокгольма визнав його винним у зґвалтуваннях і засудив до двох років ув’язнення.
Окрім того, в попередні роки траплялись випадки потрапляння у ЗМІ прізвищ лауреатів премії з літератури ще до їх офіційного оголошення.
Тож упродовж найближчого року в лавах академіків, які обирають лауреата з літератури, відбудеться «чистка» і з наступного року вручення «Нобеля» з літератури відновиться.
Альтернативна Нобелівська премія з літератури, створена представниками шведського культурного співтовариства, буде вручена в середині жовтня, повідомляє «Франс Пресс».