Втрачений дах: хто з ВПО і за яких умов може отримати компенсацію за житло
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
«Друга хвиля» міграції: українські заробітчани почали минати Польщу і їхати далі на захід
03.10.2018
Українці, збираючись на роботу далеко від дому, хочуть отримувати вже не російські рублі і навіть не польські злоті, а тверду євровалюту. (Фото з сайта dw.com)
Міністр соціальної політики Андрій Рева пояснив своїм співвітчизникам, чому вони працюють не у себе на батьківщині, а працевлаштовуються за кордоном, насамперед у сусідній Польщі.
«На сьогодні, в перерахунку на гривні, українські заробітчани в Польщі у середньому отримують 19200 гривень на місяць. Для зменшення рівня трудової міграції, як я вже неодноразово казав, середня зарплата в Україні має бути не меншою за 15000 гривень», — сказав міністр.
Для того, аби державі, за його словами, «вийти на необхідні показники», має пройти три-чотири роки. Такий оптимізм Рева пояснює просто.
«За даними Держкомстату, рівень безробіття почав знижуватися, а це вказує на те, що конкуренція на ринку праці знижується, і роботодавці, для того щоб утримати людей, піднімають їм зарплати — але біда в тому, що це потрібно було робити ще десять років тому, тоді би ми не отримали сьогоднішню ситуацію з відтоком кадрів», — додав чиновник.
Сьогодні, коли в самому розпалі так звана «друга хвиля» міграції з України, кількість наших співвітчизників, які покинули батьківщину, перевищила три мільйони осіб. Кількість наших співгромадян, які виїхали з країни в 90–х роках, під час «першої хвилі», перевищила 7 мільйонів осіб.
Тим часом кількість працівників–українців у Польщі, за словами тамтешніх експертів, скорочується. За даними звіту Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі, в цій державі на чверть скоротилася кількість запрошень на роботу для українців.
Головними причинами цього, на думку голови комітету з питань міграції та працевлаштування Польсько-української господарської палати Павла Кулаги, є зміна трудового законодавства, запровадження безвізового режиму з Україною і відтік сезонних працівників з України далі на захід.
«Я б виділив три основні причини тенденції скорочення кількості зареєстрованих у Польщі заявок на працевлаштування громадян України. По-перше, це зміни відповідного законодавства, згідно з якими, з 1 січня 2018-го заявки на працевлаштування іноземців стали платними. В рамках цих змін також були вжиті заходи щодо припинення торгівлі фіктивними заявками. По-друге, в I половині 2017 року ще не діяв безвізовий режим з Україною — незважаючи на те, що заявка роботодавця все ще необхідна для легального працевлаштування в Польщі на підставі біометричного паспорта, можливість вільного перебування в Шенгенській зоні також сприяє незаконному працевлаштуванню без необхідних документів, в основному в інших країнах ЄС. По-третє, Польща втратила свою популярність як місце сезонних робіт, у першій половині 2018 року українці все частіше обирали, наприклад, Чехію, Угорщину, балтійські та скандинавські країни, а також Ізраїль», — зазначив експерт.
Згідно з рапортом Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі, в першій половині 2018 року було зареєстровано 692,4 тис. заявок на працевлаштування громадян України. Це на 212,3 тис. менше, ніж за аналогічний період 2017 року. Можна припустити, що приблизно на таку саму цифру зросла кількість наших нелегалів у розвинутіших західних державах.
