Жорстка економічна реальність знову зробила свій підступний наступ на стабільність української грошової одиниці.
Рушниця ще не вистрілила, наразі вона ще просто висить на стіні, але підстави для занепокоєння у глядача, тобто у пересічних українців, уже з’явилися.
Найсумніша новина — стан платіжного балансу, який у порівнянні з минулим роком погіршився вчетверо.
Утім підприємливі українці намагаються вийти з непростої ситуації, розширюючи горизонти експорту. І нехай сьогодні це ще не ракети і літаки, а ягоди і горіхи, завтра ситуація може змінитися на краще.
Слабкий експорт — мінус у балансі
Національний банк України опублікував звіт про стан поточного рахунку платіжного балансу за серпень. Із якого можна зрозуміти, чому в нашій державі періодично бракує валюти. Що і спричиняє хвилювання на міжбанківському ринку.
Так, сума балансу за останній літній місяць погіршилася відразу в 4 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го.
У цифрах: рік тому дефіцит рахунку становив 142 млн. доларів. Що становило 1,3% ВВП. Під кінець цього літа ми отримали «діру» в 601 млн. доларів. Що становить уже 4,5% до обсягу річного ВВП.
Таким чином баланс зовнішньої торгівлі товарами та послугами України за січень-серпень 2018 року зведено з дефіцитом на рівні 6,814 млрд. дол., що на 36,3% більше дефіциту за аналогічний період 2017 року — 5 млрд. доларів.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами за цей період зріс на 32,2% — до 7,284 млрд. дол., профіцит зовнішньої торгівлі послугами скоротився на 7,7% — до 470 млн. доларів. Сукупні показники з початку року виглядають ще гірше.
«За вісім місяців 2018 року дефіцит поточного рахунку склав 2,1 млрд. доларів, або 2,6% від ВВП, — у порівнянні з 833 млн. доларів, або 1,2% від ВВП, за відповідний період 2017», — йдеться у звіті НБУ. Обсяги імпорту становили 5 млрд. доларів, а експорту — лише 3,7 млрд. доларів.
Наш експорт, той, що тримається на плаву, за січень-серпень 2018 року найбільше зріс до країн Євросоюзу на — 1,6 млрд. доларів. Це становить 17,7%. Частка експортерів до Європи за 8 місяців нинішнього року зросла з 34,9% до 36,8%.
Зросли також обсяги експорту до країн Азії, щоправда, дещо скромніше: на 842 млн. доларів, або на 10,4%. Проте в загальній масі експортерів їх частка скоротилася з 32% до 31,6%. Обсяги експорту до Росії впали на 206 млн. доларів. Це становить 9,1% від загальної кількості, яка в в обсязі експорту скоротилася з 8,9% до 7,2%.
Та попри всі проблеми платіжний баланс України вдалося звести з профіцитом, хоча й дуже крихітним — 27 млн. доларів. Але це лише бліда тінь наших і так не найкращих минулорічних показників: із минулого серпня баланс скоротився майже в 20 разів (!) — у серпні 2017 року він становив 518 млн. доларів.
Не краща ситуація із золотовалютними резервами. Їх розмір просів нижче допустимого за міжнародними стандартами рівня — менше ніж три обсяги імпорту. Він становив 2,9% імпорту, або 17,2 млрд. доларів.
А люди стали частіше тримати валюту не на рахунках, а вдома: обсяг вільно конвертованої валюти поза банками зріс на 192 млн. доларів. Хоча ще торік валютні накопичення населення в банківській системі зростали: тоді на рахунки притекли 48 млн. доларів.
Що виростили, те й продамо
Регулятор також показав галузі з найкращими результатами щодо експорту. Продаж мінеральних продуктів зріс на 28%, деревини і виробів з неї — на 17,9%, продукції машинобудування — на 12,1%, чорних і кольорових металів — на 11,2%.
Трохи менше, на 7,3%, зросли обсяги продажу продукції хімічної промисловості, продовольчі товари, в тому числі і зерно, піднялися на 6,5%.
Тим часом українці, які втомилися чекати від рідної держави сприятливого інвестиційного клімату, що міг би стимулювати розвиток експорту, намагаються розв’язувати проблему самотужки: у країні набувають поширення нові різновиди експорту.
Скажімо, експорт меду з України до Японії за останні чотири роки зріс уп’ятеро. Японія, за даними експертів, споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік.
У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році становив 561 млн. доларів. За ці гроші намагаються поборотися й українські виробники.
Адже, як відомо, близько 70% меду, що його споживає Японія, імпортується з Китаю. Утім за останні 10 років його частка помітно скоротилася.
«Японці воліють натуральний мед. Тому через проблеми з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед якраз до речі», — пояснив Андрій Бажин, віце-президент «Спілки пасічників України» з міжнародних питань.
Непогано почувають себе на світовому ринку українські виробники органічної малини. За рік Європа споживає 470 тисяч тонн малини, а Україна виробляє всього близько 12 тисяч тонн. Тож цей бізнес має перспективу бути стабільно прибутковим.
Порівняно новий вид експорту — волоські горіхи. За сім місяців 2018 року експорт волоського горіху з нашої держави становив у грошовому еквіваленті 67,1 млн. доларів. Це на 83% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, торік Україна експортувала волоський горіх на 100,8 млн. доларів, що на 27,5% більше, ніж у 2016 році.
За її словами, найбільше українських горіхів купують країни ЄС: 61,7 млн. доларів у 2017 році, та Азії — 23,2 млн. доларів. У нинішньому ж маркетинговому році Україна зможе експортувати 132 тис. тонн волоського горіха, що на 22% вище врожаю минулого маркетингового року.
За словами чиновниці, завдяки тому, що торік у нашій державі було висаджено 1 843 га горіхових садів, а вже в цьому році ця цифра перевищила 2,4 тис. га. Загальні площі горіхових садів в Україні на сьогодні становлять понад 18 тис. га, або 8,1% від загальної площі садів.
Нові галузі продовольчого експорту, як стверджують аналітики, йтимуть поряд із традиційними статтями — продажем зернових.
