На недільному референдумі про нову назву Македонії цю зміну підтримали понад 90 відсотків його учасників, та сам референдум вважається таким, що не відбувся, свідчать результати Державної виборчої комісії.
За підтримку зміни назви країни проголосували 91,38 відсотка учасників, проти були 5,63 відсотка.
Але явка cтановила лише 36,83 відсотка; для того, щоб референдум був визнаний чинним, у ньому мали взяти участь не менше 50 відсотків від усіх зареєстрованих виборців.
Голова Держвиборчкому Олівер Деркоський уже заявив: «Очевидно, що на цьому референдумі рішення не ухвалене».
На референдум було винесено питання: «Ви підтримуєте членство в ЄС і НАТО, приймаючи Договір між Республікою Македонією і Грецькою Республікою?» Цей договір, укладений у червні, передбачає зміну назви держави на Північну Македонію, після чого Греція обіцяє розблокувати вже підготовлений вступ країни в НАТО і переговори про її вступ до Європейського Союзу.
Референдум мав статус консультативного і не передбачав прямих юридичних наслідків. Але депутати парламенту заявляли, що будуть поважати його результати.
Провал референдуму означає, що опозиція почуватиметься вільною у своєму голосуванні. Для того, щоб цей договір набув чинності, незалежно від результатів референдуму, парламент Македонії має внести зміну до Конституції країни про її назву принаймні двома третинами голосів законодавців.
Тож формально результат голосування не може завадити парламенту схвалити нову назву країни. Але в парламенті Македонії наразі лише 71 законодавець (зі 120) готовий проголосувати за зміну; мінімально необхідні дві третини становлять 80 голосів. 49 місць опозиції — це достатньо, щоб заблокувати конституційну зміну.
Утім референдум є вирішальним для уряду Зорана Заєва, який хоче здобути підтримку в справі угоди з Грецією. Під новою назвою — Республіка Північної Македонії, про яку домовилися уряди в Афінах та Скоп’є, — колишня югославська республіка зможе вступити в лави Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.
Референдум підтримало чимало західних політиків, які з цією метою останнім часом відвідали Македонію. Але бойкотувати голосування закликали, наприклад, президент цієї країни Джорге Іванов та найбільша опозиційна партія — Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія македонської національної єдності (ВМРО-ДПМНЄ). На багатьох будинках з’явилися гасла із закликом до бойкоту, також була кампанія в інтернеті.
Результат референдуму викликав суперечливі відгуки і в Македонії, і в Греції. Прем’єр-міністр Македонії, соціаліст Зоран Заєв заявив, що все одно домагатиметься голосування в парламенті про зміну Конституції.
У кількох вечірніх виступах після завершення референдуму в неділю він говорив про те, що «треба поважати голоси тих, хто виступив за зміну», але не згадував про явку. Він також висловлював рішучість «привести Македонію в Європейський Союз і НАТО».
Натомість національно-консервативна опозиція заявляє, що «договір із Грецією не отримав підтримки народу».
Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас уже зателефонував голові македонського уряду Зорану Заєву, щоб висловити підтримку. Він також відзначив «рішучість i сміливість» Заєва у «завершенні імплементації цієї угоди».
У свою чергу Євросоюз закликав усі сторони поважати результати волевиявлення, а Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг написав у «Твіттері», що «двері НАТО відчинені» для Македонії, та назвав референдум «історичною нагодою».
Альянс уже запросив країну стати своїм членом після зміни назви. Державний департамент США також привітав підсумки референдуму, закликавши при цьому македонських законодавців «скористатися цією історичною нагодою, щоб забезпечити краще майбутнє для країни як повноцінної учасниці західних інституцій».
Напередодні референдуму також лунали звинувачення на адресу Росії в тому, що вона фактично втручалася в процес, підтримуючи бойкот референдуму. І це не дивно: Росія виступає проти будь-якої можливості розширення Північно-атлантичного альянсу.
