Головна інтрига нинішньої осені — скільки ми з вами, тобто населення, платитимемо за газ, а отже, за опалення, гарячу воду та інший супутній набір елементів для комфортного існування.
Той факт, що підвищення буде, не так давно особисто підтвердив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Нез’ясовані наразі нюанси: на скільки саме здорожчає «блакитне пальне» і якими будуть цінові наслідки для всіх нас.
В уряді, треба розуміти, однозначної відповіді на ці питання немає. Саме тому влада вчергове відтермінувала підвищення цін: на цей раз до 18 жовтня.
Таким чином, дорогий газ ми, схоже, отримаємо вже з початком нового опалювального сезону. Якщо Кабмін, перебуваючи у тісному діалозі з Міжнародним валютним фондом, не відкладе непопулярне рішення ще на якийсь період.
Подалі від преси
За повідомленням прес-секретаря Прем’єра Василя Рябчука, Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних зобов’язань (PSO) із продажу природного газу для потреб населення і теплокомуненерго (ТКЕ) за зниженою ціною до 18 жовтня.
Трапилося це в останній робочий день минулого тижня, — на спеціальному позачерговому засіданні уряду. Журналісти звернули увагу на цей момент і обговорення урядовців назвали таємним: адже про факт проведення засідання у пресі не повідомлялося.
Тож відому 187-му постанову Кабміну від березня 2017 року знову вдалося відкласти. Як відомо, урядовий документ передбачав, що спецзобов’язання із продажу газу населенню і ТКЕ, тобто продаж за зниженими цінами, діятимуть до 1 квітня 2018 року.
Але пізніше уряд продовжив їх до кінця травня, а ще пізніше — до кінця липня, серпня та вересня. Таким чином, ми знову, хоча й усього лише трохи більше, ніж на два тижні, відклали виконання раніше взятих зобов’язань перед МВФ. Хоча, відповідно до підписаного меморандуму, мали зробити це ще влітку, а потім восени минулого року.
Наразі ж питання ціни на газ для населення є визначальним у діалозі з нашим головним фінансовим кредитором, яке має стати ключем для відновлення фінансування з боку Фонду.
«Підкилимні» перемовини між владою України та Міжнародним валютним фондом, втім, ще тривають.
А отже, деталі зростання ціни на паливо ще не визначені. З інформації, що періодично просочується у ЗМІ, можна зробити висновок: газ для населення може подорожчати лише з початком наступного року. І сягне однакового рівня з вартістю палива для промисловості не раніше 2020 року.
Першим цю інформацію оприлюднив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, заявивши, що уряд України на переговорах iз МВФ досяг принципової домовленості про поступове підвищення ціни газу до рівня імпортного паритету до 2020 року.
Згодом цю тезу повторила керівник «оновленої» НКРЄКП Оксана Кривенко. «У нас є постанова про прогнозовану оптову ціну на електроенергію.
У 4-му кварталі 2018 року ціна не зміниться, як вона не змінилася в другому і третьому кварталах цього року. Ціни для непобутових споживачів залишаються стабільними. Оптово-роздрібна ціна залишається незмінною. Рішень про підвищення ціни не планується і не планувалося. Ціни на електроенергію для побутових споживачів, тобто для населення, ми також підвищувати не плануємо», — заявила Кривенко.
Газ — плюс 23,5%, вода — плюс 14%. У квітні — вдвічі!
Поки влада наразі не може оголосити українцям про точні цифри підвищення ціни, замість неї свої версії оприлюднюють експерти. Експерт у сфері енергетики Валентин Землянський прогнозує: на першому етапі намічено подорожчання на 23,5%. Причому, за його інформацією, ця цифра узгоджена з МВФ. Тобто 1 кубометр газу обійдеться нам з вами в 8,5 грн.
За оцінкою ще одного профільного експерта, Юрія Корольчука, частка вартості енергоносіїв у кінцевій ціні тепла і гарячої води становить 60% від ціни газу. Тобто якщо газ подорожчає на 23,5%, то за гігакалорію або кубометр гарячої води заплатимо більше на 14%.
Якщо зараз середня ціна обігріву квадратного метра в багатоповерхівці обходиться мешканцям в 32 гривні на місяць, то після подорожчання матимемо 36,5 грн. Це означає, що щомісячний рахунок за опалення квартири площею 60 кв. м зросте на 270 грн. Відповідно куб води, який сьогодні коштує у середньому 75 гривень, подорожчає на 10 грн.
Пізніше, у квітні наступного року, очікуємо ще одне підвищення. «На квітень 2019 року припаде другий етап підвищення — до ринкового рівня 13-14 тис. грн», — заявив Корольчук. Таким чином, матимемо зростання цін практично удвічі: сьогодні вартість куба «блакитного палива» для населення становить 6,9 гривень. Процеси, які виникнуть у суспільстві внаслідок цих дій, експерт вважає напрочуд непростими.
«Підвищення тарифів після опалювального сезону, у квітні-травні 2019 року, буде «політично дуже складним», оскільки рішення ухвалюватимуть після президентських виборів», — резюмує експерт.
А це, на його думку, може одразу відбитися на кількості отримувачів субсидії та як наслідок до додаткових виплат з державного бюджету. З іншого боку, ситуація нарешті змусить українців заощаджувати дорогий енергоносій, а не масштабно опалювати атмосферу, — як у нас було заведено ще з радянських часів, коли газ, бензин, електроенергія коштували копійки.
«При комплексному підході до енергоефективності будівлі мешканці можуть економити 30-50% тепла, — стверджує експерт Євген Бушма. — До 40% економії на опаленні дасть індивідуальний теплопункт з автоматичним регулюванням температури в приміщенні в залежності від температури повітря на вулиці».
Профінансувати і виконати «під ключ» такий захід, на його думку, зможуть енергосервісні компанії. Додатково економії можна добитися, утепливши стіни від підвалу до даху, горища, самого даху, підвалу, інженерних комунікацій, встановивши енергозберігаючі вікна та двері.
«Такі заходи потрібно проводити після енергетичного обстеження будівлі — енергоаудиту. У приватних будинках реально істотно заощадити витрати на газ, встановивши сучасні котли з більшим ККД і утепливши будинок», — додав Бушма.
Плюси високої ціни
Але можлива модернізація паливної сфери в Україні — не єдиний плюс високої ціни на газ. Подорожчання газу, на думку аналітиків, потрібне нам, щоб Україна створила ринок природного газу.
Саме відсутність цього ринку не дає можливості запустити в роботу нормальні економічні моделі, бізнес-відносини між споживачами і постачальниками на цьому ринку.
За словами енергетичного експерта «Реанімаційного пакета реформ» Святослава Павлюка, підвищення тарифів на газ вимагає і МВФ не просто так, а щоби Україна створила ринок газу, стала повноцінним учасником європейського і світового ринків. Адже наша держава, в тому числі, має і свій газ.
«Ми в процесі державного регулювання цін догралися до того, що власне український видобуток газу скоротився від 70 мільярдів кубометрів у 70-х роках до 16-17 мільярдів за минулий рік. Це означає, що всі ці роки нам не вистачало грошей на підтримку свердловин у робочому стані, на їх обслуговування і на нові свердловини», — розповів експерт.
Павлюк зазначив: коли Україна продає свій газ дешевше, ніж він мав би коштувати на світовому ринку, — це вбиває економічну модель його видобутку. Відповідно, маємо зростання імпорту газу, потребу у валюті.
Після подорожчання ж українці не будуть витрачати гроші бюджету і нескінченно дотувати газ. Сьогодні, на його думку, через «спеціальну», занижену ціну на газ 100% населення України отримує таку «субсидію» першого рівня від держави. Другий рівень — індивідуальний, для субсидіантів.
«Але буде у нас: або газ по 12, умовно, і долар, як є зараз, або — ціна на газ та сама, але буде втрата фінансової допомоги, долар по 40-50, і все одно подорожчання газу, тому що він імпортний, а отже, його вартість усе одно буде перерахована в доларах», — констатував експерт.
«Погоджується з ним і фінансовий експерт Сергій Фурса, який пояснив, чому український газ не повинен бути реалізований для українців за собівартістю.
«Стверджувати, що ми маємо продавати газ за собівартістю — це небезпечна маніпуляція. Не маємо. Немає жодної економічної причини для цього. Ви не вимагаєте, щоб українська картопля продавалася за собівартістю тільки тому, що її виростили в Україні? Ціна повинна бути ринковою, тільки таке поняття про справедливу ціну існує в цьому світі», — заявив Фурса.
Адже компанія, яка видобуває газ, купує ліцензію, платить ренту. «Ось так народ і отримує оплату за свої права. Жодного стосунку до продажу цього газу початкове право власності народу вже не має. Тому що той, хто газ видобуває, вже сплатив цей рахунок. Народ уже отримав оплату за те, що хтось видобуває його газ», — резюмував експерт.
А ТИМ ЧАСОМ...
До подорожчання готові
Влада у переддень подорожчання газу та настання зимових холодів активно запасає енергоносії. Щоправда, добрі результати виходять не завжди.
«На складах підприємств Міненерговугілля накопичено 1,977 млн. тонн вугілля, що на 337,2 тисячі тонн, або на 20,6%, більше показника минулого року. Запаси мазуту становлять 38,3 тисячі тонн, що на 50,4 тисячі тонн, або 56, 8%, менше, ніж у 2017 році», — інформує прес-служба відомоства.
А от безпеосердньо природного газу у підземні сховища закачали вдосталь. Україна після завершення опалювального сезону збільшила запаси природного газу в своїх підземних сховищах на 8 млрд. 749,54 млн. куб. м.
Таким чином із квітня по вересень 2018 року запаси у сховищах зросли майже в 2,2 раза — з 7 млрд. 435,16 млн. куб. м до 16 млрд. 184,7 млн. куб. метрів. Кабінет Міністрів України очікує, що запаси газу в ПСГ на 1 листопада 2018 року становитимуть 17 млрд. куб. м
Рекордний темп закачування газу вдалося зберегти навіть при тому, що з опалювального сезону 2017/18 років Україна вийшла з мінімальними за останні чотири сезони запасами в сховищах через морозний березень — початок квітня. А тому експерти газового ринку впевнені, що взимку не замерзнемо навіть у найлютіші морози.
