У глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти «русскій мір»

21.09.2018
Я, сержант Ісаєв Євген Олександрович (позивний Апостол), з перших днів у складі 79-ї ОДШБр приймав участь у бойових діях на сході України.
 
Під час масова-ного обстрілу позицій у 2014 році отримав тяжке поранення та відмітку у військовому квитку про непридатність до служби у ЗСУ.
 
Але моя країна та моє командування не покинуло мене. І рішенням міністра оборони мене було поновлено зі збереженням військового звання та всіх регалій. Після поновлення мав честь проходити службу в лавах ВР/ССО. Наразі за сімейними обставинами проходжу службу в ВПС ЗСУ.
 
Окрім цього, я є інструктором з тактичної медицини і є кращим її знавцем серед військовослужбовців ВПС. 
 
Це я зі своїми братами проливав кров за свою Країну та свій Народ. Це я після чергової операції в той самий день, коли виписували зі шпиталю, вже збирав речі та рушав на схід задля навчання хлопців безпосередньо на лінії зіткнення. Це мене та мені подібних називають ненормальними. Контуженими атошниками. Смертниками...
 
І саме тому я як громадянин України та сержант ЗСУ, що дав присягу захищати свої державу і народ, не можу усвідомити, чому після стількох втрат на цій війні за спинами українських захисників у глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти так званий «русскій мір».
 
Бо як інакше можна зрозуміти редакційну політику таких наче українських телеканалів, як, наприклад, NewsOne, «112» та «Інтер»? При цьому не перераховую купу електронних ресурсів, що називаються українськими ЗМІ і пишуть відверто проросійські тексти. 
 
В ефірах вищеназваних телеканалів усе частіше знаходять притулок політичні діячі, які при повному потуранні ведучих, не боячись наслідків, поширюють брехню про ЗСУ, використовують прийоми воєнної пропаганди проти України та українців.
 
Більш відкрито та майже прямо там лунають прямі заклики щодо примирення з Росією — державою, що вже п’ятий рік веде війну проти України, вбиваючи наших воїнів. Яскравий приклад антиукраїнської роботи — інтерв’ю пана Медведчука, яке транслювали NewsOne та «112». Політик не соромлячись закликав фактично до капітуляції заради миру з російським агресором.
 
Якщо це прийнятно і демократично, то що керівництво країни та кожен із вас скаже тим, хто зараз боронить Україну? 
 
Що почують рідні тих, хто загинув у бою з російськими окупантами? Все, війна скінчилась? Давайте сядемо з Путіним за стіл переговорів? Наллємо горілки, потиснемо руки, заспіваємо «Широка страна моя родная», визнаємо росіян братами та обіймемося? Після чого він забере собі нашу землю, а нам і нашим дітям залишить рабське життя? Можливо, залишить. Адже усе залежатиме від настрою «великого брата».
 
Не розумію, як таке може відкрито відбуватися в країні, яка перебуває у стані війни? Чому ці телеканали транслюють ворожу пропаганду, коли Верховна Рада України офіційно визнала Росію агресором? Хіба заради цього українці на всесвітніх самітах/конкурсах/виставах намагаються довести, що у нас не громадянська війна, як запевняє Путін? 
 
Не знаю, чи існує законний спосіб вирішити проблему, тому звертаюся з вимогою до керівництва України розібратися з цим питанням та припинити потужний інформаційний вплив, що завдає шкоди Збройним силам України, Національній гвардії, Прикордонним військам, добровольчим формуванням та країні загалом.
 
З повагою, завжди ваш сержант ЗСУ, Ісаєв Євген Олександрович (позивний Апостол). 
Євген Ісаєв, сержант ЗСУ 
#Захисти_країну
  • Поможи нам, ізбави нас вражої наруги

    Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>

  • Україна має щодня пам’ятати: її найбільшою цінністю є люди

    Вся система «Азову», починаючи від підготовки особового складу і планування операцій, закінчуючи забезпеченням своєчасної медичної допомоги пораненим та великою інфраструктурою довкола підрозділу, побудована саме за цією логікою — життя та здоров’я особового складу є нашою головною, найбільшою цінні >>