Україні презентували новий проект Державного бюджету на 2019 рік.
Варіант документа, попередньо узгоджений із місією Міжнародного валютного фонду, уряд затвердив перед минулими вихідними.
І хоча до остаточного затвердження бюджету пройде ще кілька місяців, про перші попередні висновки вже можна говорити.
У плюсах: оборона та місцеві бюджети
Доходи держбюджету мають становити 1,29 трильйона гривень. Обсяг бюджетних доходів при цьому зросте на 130 мільярдів гривень. Видатки на оборону — 209,5 мільярда гривень.
Отже, маємо суттєве зростання витрат на захист держави, адже у нинішньому році ця сума становить 165,3 млрд. гривень.
На освіту передбачено 242,1 мільярда гривень, зокрема мільярд планується витратити на реформу нової української школи. На систему охорони здоров’я в бюджеті закладено 92,3 мільярда гривень. Це на 9,5 мільярда менше, ніж роком раніше: 112,5 млрд. гривень. На агропромисловий комплекс планується виділити 6,9 млрд. гривень.
Передбачено також запровадження програми дотацій сільськогосподарським підприємствам. Зокрема, 1,38 мільярда гривень планують направити на компенсацію сільськогосподарської техніки.
Ще плюс 41,4 мільярда гривень отримають місцеві бюджети. Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 виросте до 4 тис.175 гривень за місяць.
Соціальні витрати бюджету становитимуть 301,8 мільярда гривень, а на фінансування культури піде 5,4 мільярда гривень, з яких мільярд планують направити на виробництво нових фільмів.
Проект державного бюджету України на 2019 рік зверстаний на прогнозованому курсі 29,4 гривні за долар на кінець 2019 року. Нагадаємо, що це майже на одну гривню менше, ніж раніше передбачалося на кінець 2018 року.
При цьому автори держкошторису у нашу грошову одиницю вірять: так, у проекті наголошується, що впродовж нинішнього року обмінний курс гривні залишатиметься умовно стабільним із сезонними коливаннями — 26,8 гривні за долар у середньому за січень-серпень 2018 року та 27,5 гривні за долар восени 2018.
Нові дороги, модернізовані шахти та «премія» авторам Роттердама+
У 2019 році планується зростання ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4%. Що стосується боргів України, то ця цифра досягла 1,3 трлн. гривень. За словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, у планах на 2019 р. — зменшення боргу щодо ВВП.
У 2019 році планується виділити 2,3 млрд. гривень на модернізацію українских шахт. До Фонду енергоефективності надійде 1,6 млрд. гривень, ще 0,4 млрд. буде виділено державою на «теплі кредити». Видачу яких у нинішньому році призупинили саме через нестачу коштів.
На дороги планується виділити 56 млрд. гривень. Це на 8,3 млрд. гривень більше, ніж торік. Із них 17,7 млрд. гривень піде на ремонт доріг місцевого значення, ще 2,5 млрд. — на безпеку на дорогах.
Цікаво, що проект законопроекту про Державний бюджет передбачає суттєве збільшення фінансування Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг: органу, до роботи якого в експертів чи не найбільше питань та зауважень.
Та, попри це, їм передбачено фінансування у розмірі 81,229 млн. грн., що на 19,7% більше, ніж було у 2018 році — 79,656 млн. грн. Із цієї суми на заробітну плату її працівників планується виділити 57,680 млн. грн.
Гроші на субсидії є?
«Наша стратегія, яка закладена в бюджет, — це зниження рівня держборгу до ВВП. На 2019 рік ми плануємо, що він становитиме 52,2%, а в 2020 році — 49%», — сказав Володимир Гройсман, представляючи документ на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів.
Аналітики назагал із таким твердженням погоджуються і зазначають: влада, попри передвиборчий період, змушуватиме своїх громадян заощаджувати.
Дражливою темою залишається можлива нестача коштів на житлові субсидії. Адже після подорожчання газу для населення кількість потребуючих дотації від держави може суттєво зрости. Влада тим часом старанно намагається робити вигляд, що у цьому напрямку роботи у неї все гаразд.
Так, виконувач обов’язків міністра фінансів України Оксана Маркарова заявила, що можливе підвищення цін на газ для населення не несе загрози для виплати субсидій.
«Точно можу сказати, що субсидій і в 2018-му, і в 2019 році однозначно вистачить. Це те, за чим Міністерство соціальної політики спільно з Міністерством фінансів буде стежити. Останні кілька років ми активно займаємося забезпеченням отримувачів субсидій усім необхідним, а з іншого боку — верифікацією, щоб субсидії отримували дійсно ті, кому вони потрібні», — сказала Маркарова.
Тим часом нових коштів на соціальні витрати не буде: соцвитрати зростуть усього на 5,2%, що навіть менше заниженого показника інфляції — 7,4%. Тобто реальні витрати на «соціалку», з урахуванням інфляції, не зростуть, а, навпаки, зменшаться.
Варто зауважити, що занижений показник інфляції 7,4%, закладений в Бюджет-2019, дозволить заощадити на індексації прожиткового мінімуму і мінімальних пенсій.
Владу вже почали звинувачувати, що вони планують знову заощадити на найменш захищених верствах населення.
Адже реальна інфляція в наступному році може сягнути 10-11% чи навіть стати вищою і залежатиме від зовнішньоекономічної кон’юнктури і динаміки обмінного курсу.
Зрештою, за словами Володимира Гройсмана, індексація пенсій, орієнтовно на 20%, відбудеться у вересні 2019 року, а не з січня. Таким чином уряд планує зекономити на пенсіонерах у 2019 році — 47 млрд. грн., недоплативши їм цю суму в січні-серпні 2019 року.
Під диктовку МВФ
Такої ж приблизно думки політологи та політики. «Україна починає жити за зароблені кошти. Проект бюджету країни на 2019 рік спрямований на погашення зовнішніх боргів, а не на підвищення соцстандартів напередодні виборів», — написав на своїй сторінці в «Фейсбуку» директор центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
На його думку, всупереч прогнозам багатьох коментаторів, проект бюджету-2019 не став «передвиборчим меню».
«Звичайно, певне зростання соціальних показників є. Без цього ніяк не можна. Але основний акцент зроблений на виплату зовнішніх боргів. У колах, близьких до Прем’єра, говорять про те, що «починаємо жити за коштами». Що ж, це правильний, прагматичний підхід. Позначається і вплив МВФ», — вважає Фесенко.
Утім Фесенко наголошує, що Раді буде складно затвердити бюджет напередодні виборів.
«Але Гройсману і Маркаровій не варто розслаблятися. Електоральні «їдці» (близько 200 мажоритарників, фракції коаліції, радикали Ляшка та інші ситуативні «союзники» коаліції) хочуть відхопити якомога більший шматок бюджетного пирога, який можна буде конвертувати в голоси виборців. І конкуренція за свій «шматок» у бюджеті зросте на порядок. А заодно ускладниться і узгодження бюджету», — прогнозує Фесенко.
ВАЛЮТНИЙ КОРИДОР
Самі, своїми руками...
Українські громадяни знову розкачують курс гривні. Так, за статистикою, у серпні українці вперше від початку року купили більше валюти, ніж продали: 1,04 млрд. доларів проти 999,3 мільйонів.
«Це пряма залежність — як тільки в Україні зростає девальвація гривні, населення одразу більше купує валюти», — каже експерти Олександр Охріменко. За його словами, люди самі створюють попит на валюту. Через це дорожчає долар і зростають ціни.
«Заощадження вигідно переводити у долари, якщо відкладаєте гроші на тривалий час. Інакше це ризиковано. Крім того, паніка може призвести до зростання курсу валют», — радить експерт.
«Очевидно, що це план штучної девальвації гривні. Нацбанк і уряд будуть реалізовувати його. Водночас українці отримують зарплати і пенсії в гривнях. Тому змушені переводити їх у тверду валюту — долари», — каже економіст Андрій Новак. Долари, за його словами, купували ті громадяни, які їхали відпочивати за кордон.
А ТИМ ЧАСОМ...
Податок на «биток»
В Україні роблять іще одну спробу впорядкувати криптовалюти. У парламенті зареєстрований проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні».
Таким чином уряд намагається вивести з тіньового ринку великий обсяг операцій, поповнити бюджет завдяки залученню до оподаткування кардинально нового виду доходів фізичних і юридичних осіб — від операцій з віртуальними активами, а також стимулювати розвиток ринку віртуальних активів в Україні.
Законопроект вводить в обіг з метою оподаткування такі поняття, як віртуальні активи, токен, токен-актив, криптовалюта, емітент віртуального активу, майнінг, операції з віртуальними активами, прибуток від операцій з віртуальними активами.
Проектом передбачено, що прибуток підприємств від операцій з віртуальними активами з 1 січня 2024 року обкладатиметься податком за базовою ставкою — 18%. Однак протягом періоду становлення правового регулювання ринку віртуальних активів автори законопроекту вважають за необхідне тимчасово, до 31 грудня 2024 року, встановити ставку податку на прибуток підприємств для такого виду прибутку на рівні 5%.
Виняток становить прибуток від операцій із токенами-активами, які засвідчують права на товари, до прибутку від операцій з якими застосовується інша ставка податку, ніж до прибутку від операцій з віртуальними активами. Прибуток (доходи) фізичних осіб від операцій з віртуальними активами оподатковується за ставкою 5%.
ЗНАК КРЕДИТОРА
МВФ нам допоможе...
У проекті Державного бюджету-2019 уряд уже заклав отримання нових кредитів від МВФ на суму 4,5 мільярда доларів.
«Ці гроші підуть у резерви Нацбанку. Дані кошти не допомагають Україні виплатити зовнішні борги. Черговий транш можна витрачати тільки на виплату попередніх боргів МВФ. Його не можна використовувати для підтримки курсу гривні. У підсумку за 2019 рік зовнішній борг України зросте ще майже на 5 мільярдів доларів. Боргова яма інтенсивно зростає», — каже економіст Віктор Скаршевський.
Влада тим часом очікує нову програму МВФ для України, яку нещодавно анонсувала представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
«МВФ поміняв програму допомоги (Extended Fund Facility на 17,5 млрд. доларів), з якою працювали, на програму стенд-бай. А програма міжнародної допомоги стенд-бай дається тим країнам, які вийшли з переддефолтного стану. Уже навіть те, що МВФ змінив програму для країни, яка починає розвиватися, але яка вже не в переддефолтному стані, свідчить про визнання міжнародними фінансовими інституціями того, що Україна показує дуже хороше зростання», — пояснює економіст.
