У нашій країні — ще до оголошеного старту президентської кампанії — де-факто вже розпочалася передвиборча лихоманка.
Нещодавно масштабний скандал розгорівся навколо Аграрної партії. Це було неочікувано, адже традиційно політсила досі вирізнялася своєю поміркованою, врівноваженою позицією, стабільно входила до трійки лідерів місцевих виборів, впевнено нарощувала рейтинг і підтримку людей.
Дивну лихоманку пояснило керівництво партії, заявивши, що проти неї здійснюють рейдерську атаку. Втім, на місцях ситуація продовжує залишатися напруженою.
Що ж насправді відбувається — вплив зовнішніх сил, розкол чи банальний заколот — ми вирішили дізнатися з перших уст, запросивши до розмови лідера Аграрної партії Віталія Скоцика.
Елемент гібридної війни: Москва скуповує наші партії
— Пане Віталію, після початку інформаційної атаки на Аграрну партію ви довго зберігали мовчання. Та все ж на минулому тижні таки вийшли на прес-конференцію і навіть назвали конкретні прізвища людей, руками яких здійснюється спроба рейдерської атаки. Скажіть, коли ви почали підозрювати недобре?
— Цю атаку готували не один день і не один місяць, її готували підкилимно і підступно. Спочатку намагалися взяти мене під контроль, інтегрувавши в партію скандального політтехнолога Володимира Грановського. Вважаючи, що він, будучи тонким психологом, зможе мною маніпулювати… Зрозумійте, Росія не змогла виграти війну через збройну агресію та економічну атаку. Елементом гібридної війни стала робота проросійської агентури з підминання під себе політичних партій. Для того, щоби виграти президентські вибори зі своїм кандидатом, а потім і парламентські. Атака на Аграрну партію — це частина великого плану.
Ви ж бачите, як змінюються власники медіа-ресурсів у нашій країні, і вони один за одним переходять під контроль Медведчука?! Це все елементи одного пазлу. Коли стало зрозуміло, що я не піддаюсь на маніпуляції, — мені запропонували гроші, великі гроші, щоб «злити» партію під «Батьківщину». Коли я категорично відмовився від будь-якої співпраці з проросійськими силами, вони розпочали кампанію з дискредитації мене, щоб усунути з посади. У цьому процесі підбурювали голів обласних організацій, місцеві осередки, запускали найрізноманітніші «вкиди» і відверту брехню, тиснули на людей і намагались їх підкупити, та все ж на це повелись одиниці, і я вже можу з упевненістю сказати: рейдерська атака на нашу політичну силу не вдалася. Аграрна партія ніколи не стане п’ятою колоною Кремля в Україні.
— Чому Медведчук поклав око саме на Аграрну партію?
— Аграрна партія — чи не єдина політсила в українському політикумі, яка після останніх парламентських виборів у жовтні 2014 року прогресивно розвивалася, нарощувала рейтинг і підтримку людей. Ми стабільно входили в трійку лідерів упродовж усіх хвиль виборів до ОТГ у загальнонаціональному масштабі, обганяючи більшість парламентських партій.
І це все, прошу зауважити, без державного фінансування, яке отримують наші конкуренти. Чим не ласий шматок? А якщо невдовзі і справді відбудеться зміна виборчого законодавства на пропорційну систему за відкритими списками, що дуже імовірно, то Аграрна партія тут стає просто джек-потом. Усім уже зрозуміло, що наша політсила відіграватиме важливу роль як на президентських, так і на парламентських виборах. Тому і завдання стояло: або взяти під контроль, або «збити» з політичного поля.
Згадайте, як нещодавно Вадим Рабінович в ефірі одного з телеканалів виступив iз закликом до об’єднання, називаючи в списку «близьких» Аграрну партію. Тоді в більшості наших партійців такі слова викликали посмішку через цілковиту абсурдність сказаного. Однак для мене це стало певним дзвіночком, що такі заяви не робляться просто так, що це — частина великої гри. Саме тоді я почав підозрювати Володимира Грановського в багатоходовій підкилимній грі. Не секрет, що він також працював iз партією «За життя», консультував особисто Юлію Тимошенко і є близьким товаришем Віктора Медведчука, це все складові проросійського пулу.
«Переманювали керівників, проводили бесіди...»
— Чи я правильно вас розумію, що кінцева мета цих дій — допомогти Юлії Тимошенко стати Президентом України?
— Віктор Медведчук прямо говорить, що він бачить Юлію Тимошенко найбільш підготовленим кандидатом до президентських виборів. Тож очевидно, що йому вигідно покласти під її контроль Аграрну партію, яка є найвпливовішою політичною силою у сільському середовищі.
Штаб Тимошенко вже давно зрозумів: демонстративні емоції на людей уже не діють. А от Аграрна партія має колосальну підтримку людей. Тому її і розглядали як елемент, який зробить Юлію Володимирівну Президентом України.
Нинішні події, до речі — це не перша спроба покласти партію під контроль «Батьківщини». Згадайте 2016 рік, коли нам удалося не допустити перевороту; фактично всі задіяні тоді учасники цього безміру сьогодні працюють у штабі цієї політсили. Юлія Володимирівна намагалась переманювати наших обласних керівників, проводила з ними зустрічі — або особисто, або її помічники. А коли це не дало бажаного ефекту, задіяли «витончений» план Грановського.
— Чи намагалися з вами зв’язатися Віктор Медведчук чи Юлія Тимошенко вже після виведення скандалу в публічну площину?
— Ні, не намагалися. А навіщо? Вони посилають мені повідомлення через масштабну інформаційну атаку у ЗМІ, мета якої зрозуміла: дискредитувати мене та Аграрну партію. Ви ж, я думаю, бачили фейк, що нібито я домовився з Коломойським про злиття Аграрної партії
з «УКРОПом»?
Мені інкримінують і те, що я брав гроші в Едуарда Ставицького (екс-міністр команди Віктора Януковича. — Ред.) , навіть незважаючи на те, що я ніколи в житті з ним не зустрічався...
— Але ж Олександр Левін, якого пов’язують і з Ігорем Коломойським, і з Едуардом Ставицьким, вважається тіньовим спонсором Аграрної партії. Хіба не так?
— Олександр Левін — не тіньовий спонсор, а мій радник, він відповідає за дорадницькі функції міжнародної співпраці. Він був зі мною відпочатку — і це ні для кого не було секретом. То чому ця тема розкручується зараз?
Розповім: цю тезу вкинули ті, хто планував рейдерську атаку, аби налякати керівників обласних організацій. Мені ліплять іще цілу низку ледь не «смертних» гріхів, показуючи мене то царем, то вождем. Я намагаюсь не реагувати на подібні «вкиди», розуміючи, що це все — елемент психологічного тиску на мене і на партійців.
Чужі серед своїх
— Під час прес-конференції, окрім Грановського, ви називали також прізвища Олега Корбана, Михайла Поживанова та Володимира Шандри — ці ж люди в партії не перший день, невже й вони «у зонi ризику» для партiї?
— Мушу визнати — напевно я надто сильно вірю в людей й іноді думаю про них краще, ніж вони на те заслуговують. Ми не закривали двері партії, не робили з неї закритий клуб, ми були готові приймати в наші лави тих, хто хоче працювати для України, і я завжди вважав: якщо хтось і оступився, то, попри це, людині треба давати другий шанс.
Ми будували інструмент самоорганізації суспільства. І я думав, що, оскільки сам прийшов у політику з реального сектору економіки — як і, до речі, більшість моїх соратників, — то нам не зашкодять люди з політичним досвідом. Так, я знав, що вони працювали раніше в команді Тимошенко, але розумів, що все старше покоління раніше так чи інакше перебувало в якихось політичних чи ідеологічних таборах, а тому не хотів навішувати ярликів.
—Як ви збираєтесь йти у велику політику, якщо припускаєтесь таких помилок?
— Так, це було помилкою. Але помилки — найкращий учитель, і це стане і для мене особисто, і для всієї команди великим досвідом. Я впевнений, що ми вийдемо з цих випробувань тільки сильнішими. Я вже далеко не той, яким прийшов у політику в 2014 році, але навіть такі зради і підступи не змусять мене перестати вірити в людей. Повторюся ще раз: на маніпуляції піддались одиниці при тому, що такого типу атак на нас досі ще не було. Але ми відбили чотири попередні атаки, впораємось і з цією, якою б підступною вона не була.
— Про Віктора Медведчука сьогодні говорить не тільки Аграрна партія. Діяльність цієї особи останнім часом стала медійною, після канікул депутати Верховної Ради виступили з акцією «Ні Медведчук». Ви підтримаєте цих депутатів?
— Поки депутати відпочивали, ми саме відбивали атаку на одну з найвпливовіших політичних сил в Україні. Добре, що хоча б після канікул побачили, як проросійські сили розвернули нову хвилю гібридної війни в нашій державі. Я, звісно, вдячний тим депутатам, які з трибуни уголос заявили про нездорові процеси в медійному і політичному просторі країни.
«Після атаки наша команда тільки змужніла»
— Чи готові ви разом боротися проти спільного ворога, адже у вас немає трибун у парламенті і депутатських значків?
— Ми готові поєднувати наші зусилля з усіма патріотичними силами, щоб не допустити так званого реваншу, щоб визначені Росією люди в 2019 році не потрапили на ключові посади в нашій державі, — як вони це сьогодні планують. Але це жодним чином не означає, що ми будемо зливатися з якимись партіями. Нам важливо, щоби майбутні вибори пройшли чесно, а тому сьогодні ми — одні з найбільших лобістів зміни виборчого законодавства.
— З якими політсилами ви готові створювати коаліцію в наступному парламенті?
— Коли пройдемо до Верховної Ради, тоді й аналізуватимемо можливості коаліції: у залежності від конфігурації політсил, які пройдуть до складу наступного парламенту. Але ми точно не працюватимемо з силами, які працюють в інтересах іншої держави, а не України.
— Одним з елементiв протидії рейдерській атаці ви називаєте засідання Політради 13 вересня. Чи не боїтесь ви провокацій?
— Розслаблятися нам, звісно, не можна. Після винесення атаки в публічне середовище нам вдалося локалізувати загрозу. Спочатку партію хотіли «відібрати» по-тихому — усунувши мене від управління і зробивши безпомічним, розставивши на ключові посади своїх людей. Потім запустили сценарій «iз наскоку», максимально накручуючи обласних керівників на підпільних засіданнях щодо зміни голови партії. Обидва сценарії вже провалилися, але Аграрна партія — дуже цінний ресурс для них, і просто так вони не здадуться, можуть бути задіяні інші сценарії.
— У вас є команда, якій ви можете довіряти у випадку активізації проти Аграрної партії нових рейдерських сценаріїв?
— Ця прикра ситуація ще раз показала, що команда у нас є. Наша команда — це і обласні керівники, які, попри тиск, не піддались на маніпуляції, і наші соратники, які стояли біля витоків створення Аграрної партії, і молоді люди, які разом зі мною пройшли ці чотири роки. Їхнi імена сьогодні мало кому відомі, але це люди, які не злякалися загрози, які стали боротися, розуміючи, що це не просто особисті виклики, а це боротьба за майбутнє. Від виборів 2019-го залежить, якою буде наша держава. Наша команда уже загартована в боях, якщо ми змогли відбити атаки таких зубрів, як Грановський і Медведчук, то ми уже багато чого варті. І будівництво країни нам під силу!
