Новотроїцький район Херсонської області - типовий сільськогосподарський регіон України, де розташовані два селища міського типу і 42 сільських поселення.
Саме через цей район проходить надзвичайно складний відрізок дороги на шляху до Арабатської стрілки, де на сьогодні найбільш динамічно в Україні розвиваються туризм та рекреація. Дірки в покритті дороги діаметром метр +. Для того щоб розійтись із зустрічним автомобілем, може знадобитись навіть повна зупинка. На превеликий жаль, це не є винятком — аналогічні проблеми існують, мабуть, в усіх регіонах.
У безпосередньому спілкуванні з місцевим населенням Новотроїцького району вчергове довелось емпіричним шляхом перевірити власні робочі теорії занепаду вітчизняної економіки та механізмів виходу з цієї непростої ситуації.
На моє просте запитання — «Чому в вас такі «вбиті» дороги?» — лунала банальна відповідь: бо немає грошей...
Вочевидь, на сьогодні чільне місце в економіці району займає вирощування на експорт зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза), зернобобових (горох, соя) і технічних (соняшник, рапс) культур.
Відповідно, за такої моделі економіки відповідь про відсутність грошей на ремонт доріг є об’єктивною, адже, експортуючи сировину, «експортують» і додану вартість!
Але, як відомо, економіка цього регіону не завжди була такою. Звідси виникає запитання — на чому раніше «заробляв» регіон? Насправді структура вирощування сільськогосподарських культур у регіоні майже не змінилась. Проте, за словами місцевих жителів та згідно зі статистичними даними, раніше в регіоні функціонували заводи й комбінати з виробництва комбікорму, борошна, олій тощо, де й переробляли усі ці культури.
Наявність проміжних виробництв забезпечувала сталий розвиток м’ясомолочної галузі, виробництво пшеничного борошна, макаронних виробів та багато іншої готової продукції. Свого часу новотроїцька молочна продукція була не менш відомою, ніж зараз яготинська.
Унаслідок чи не повної переорієнтації виробництва зернових та олійних на експорт у Новотроїцькому районі фактично зруйновані роками налагоджені виробничі зв’язки в ланцюгах створення доданої вартості. Адже пшениця, кукурудза, ячмінь та шрот із насіння соняшнику є основними складовими комбікормів для відгодівлі великої рогатої худоби та переважної більшості інших свійських тварин, на чому тримається тваринництво і харчова промисловість у цілому.
Закономірним наслідком економічного занепаду регіону є відтік населення. Лише у районному центрі — смт Новотроїцьке — внаслідок втрати робочих місць, за офіційними даними, протягом останнього десятиріччя населення скоротилось майже на 15%, з 12,5 до 10,7 тис. осіб. І це при тому, що населення райцентрів зазвичай має властивість дещо поповнюватись за рахунок жителів довколишніх сіл.
Як бачимо, сировинна орієнтація перетворює колись забезпечені поселення на тінь себе колишніх. Більше того, вона руйнує будь-які перспективи використання їхнього ресурсного потенціалу у всіх галузях. Так, на території Новотроїцького району є поклади глини (територія Громівської, Чкалівської, Олександрівської, Подовської сільських рад), які можуть використовуватися у будівельній індустрії; наявні вітрові коридори, придатні для будівництва засобів вітроенергетики та здешевлення електроенергії; на півдні район омивається затокою Сиваш, яка є таврійським аналогом Мертвому морю, затока багата сіллю, лікувальними грязями.
Таким чином, Новотроїцький район має весь потенціал активно розвивати не лише сільськогосподарську і харчову промисловість, а й виробництво будівельних матеріалів, енергетику, туризм і рекреаційні послуги.
Причини ж такого стану речей у Новотроїцькому районі також є типовими для всієї України — вітчизняна сировина все більше спрямовується на експорт, тоді як переробні виробництва занепадають від її нестачі.
Нагадаю, що провідні позиції українського експорту займають саме зернові культури — кукурудза, м’яка пшениця і ячмінь, які разом у 2017 р. сягнули 15% усього товарного експорту країни.
Так, в умовах політичної та економічної турбулентності експорт сировини стає все більш поширеним видом діяльності: виростив/викопав — експортував. Це швидкі та відносно легкі гроші. Проте, коли така тенденція перетворюється на загальнонаціональний тренд (у загальному експорт на 2/3 — це сировина), виникає низка системних проблем, а саме — деіндустріалізація економіки, загострення дефіциту платіжного балансу, збільшення зовнішніх запозичень, скорочення зайнятості, зниження купівельної спроможності та, як наслідок, еміграція працездатного населення.
Відповідно, для упередження зазначених негативних явищ потрібна нова економічна політика, спрямована на реіндустріалізацію та модернізацію національної економіки, що й забезпечить робочі місця та добробут населення.
ГУЖВА І., експерт Центру розвитку ринкової економіки
CMD_Ukraine, доктор економічних наук
