Попри всі теоретично обнадійливі перспективи українська національна валюта продовжує повільно знецінюватися. Так, в останній робочий день минулого тижня на міжбанківських торгах за один долар давали вже 28,21-28,26 гривні.
«Антикризова» облікова ставка
Національний банк відреагував прогнозовано. Як і передбачала «УМ» тиждень тому, регулятор підняв облікову ставку — на 0,5 відсоткового пункта. Відтепер вона становить 18%. Відтак із певним часовим лагом у нашій державі подорожчають депозитні вклади, що може навіть сприяти збільшенню коштів у нашій банківській системі, але, на жаль, подорожчають і кредити. При нашому і так не надто високому рівні кредитування, що далеко не найкращим чином впливатиме на економіку.
«Правління Національного банку прийняло рішення підвищити облікову ставку до 18% річних iз 7 вересня 2018 року. Незважаючи на впевнене зниження інфляції з початку року, реалізація ряду ризиків може в подальшому перешкодити цій тенденції», — йдеться в офіційному повідомленні НБУ. Найвищою облікова ставка була встановлена 4 березня 2015 року — 30%! Її встановили, коли максимально знецінювалася гривня. Мінімальною ж за останні роки вона була під час «стабільності» команди Віктора Януковича — у середині серпня 2013 року облікова ставка становила всього лише 6,5%. Починаючи з середини минулого року ставка почала зростати із 12,5% — рівня, зафіксованого у серпні 2017.
Власне кажучи, до нинішнього рівня облікову ставку мали підняти ще у липні: коли правління НБУ піднімало її рівень до 17,5% із 17%, більшість членів правління висловилися за радикальніше підняття — до 18%. Утім повернутися до цієї ідеї наважилися лише зараз, коли стало зрозуміло, що просто так впоратися з інфляцією та знеціненням гривні не вдасться. «Проведення більш жорсткої монетарної політики дозволить нівелювати вплив ризиків і повернути інфляцію в рамки цільового діапазону наприкінці 2019 року і досягти середньострокової мети 5% у 2020 році», — заявили в Нацбанку.
Правління Національного банку України, відповідно до свого офіційного повідомлення, розуміє зростання ймовірності реалізації певних ризиків і вважає за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки. Підвищення облікової ставки на 0,5 пункта, на думку правління, є достатнім для зниження інфляції до цільового діапазону в терміни, передбачені прогнозом.
Заробітчани проти МВФ
Ще одним важелем впливу на вартість національної валюти є транші МВФ, які, з одного боку, поповнюють резерви Національного банку, а з другого — демонструють умовну стабільність держави та дають сигнал потенційним інвесторам, що з нами можна працювати. За словами голови Нацбанку Якова Смолія, Національний банк України очікує чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду цього року. Йдеться про 1,9 млрд. доларів, які вкрай потрібні Україні для виплати пікових зовнішніх виплат, які приходяться на нинішній і два наступні роки.
Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Києві, як і планувала, 6 вересня. «Ми очікуємо, що переговори будуть успішними і що ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу цього року», — сказав голова НБУ, зазначивши, що всі неврегульовані питання є предметом переговорів iз Фондом. Нинішня програма України і МВФ обсягом 17,5 млрд. доларів, з яких Україна отримала 8,7 мільярда доларів, закінчується навесні 2019 року.
Важливим джерелом надходження валюти до нашої держави є кошти українських заробітчан — тих самих наших співвітчизників, яких терміново хочуть повернути на батьківщину особисто Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і ціла низка інших політиків. І це, з одного боку, цілком виправдано, адже, на думку аналітиків, через галопуючу трудову міграцію в Україні може прискоритися інфляція і уповільнитися економічне зростання.
Утім, з іншого боку, заробітчани можуть суттєво заповнювати Україну доларами і євро. За підрахунками НБУ, обсяг грошових переказів до України від трудових мігрантів у січні-липні 2018 року становив 6,35 млрд. доларів. Це утричі більше, ніж ми мріємо отримати від МВФ — після проведення структурних, у тому числі й непопулярних, економічних реформ.
«Ми прогнозуємо, що до кінця року Україна отримає від заробітчан понад 11 млрд. доларів», — сказав Смолій. Це лише на третину менше, ніж мала би отримати наша держава від Міжнародного валютного фонду у рамках однієї програми, але таки суттєво більше, ніж ми реально отримали.
А ТИМ ЧАСОМ...
Як «постригти» біткоїн?
Влада України, бачачи, як операції з криптовалютами обходять державну скарбницю, намагається оподаткувати ці засоби платежу. За прикладом інших держав. Але наразі Міністерство фінансів не може визначитися зі способом оподаткування операцій — принаймні до надання криптовалютам правового статусу. «Тут можливі два типи операцій: майнінг та операція купівлі-продажу... Поки у криптовалют немає правового статусу — це звичайний предмет обігу», — сказав заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
У Швейцарії, за його словами, криптовалюту визнали рухомим майном iз метою оподаткування, тому що його можна продати на біржі й отримати гроші. Існують навіть офіційні агенти з продажу криптовалют, а податкова служба Швейцарії щодня публікує курс біткоїна і ефіру на своєму сайті, щоб можна було перерахувати свої доходи для цілей оподаткування.
