І на передову приїдуть: у Міноборони з’явилася «гроза» для недобросовісних постачальників продуктів

Власне один комплекс складається із двох лабораторій, зібраних і змонтованих на базі шасі автомобілів МАЗ 631727 із колісною формулою 6х6, що забезпечує високу прохідність. Та й максимальна «крейсерська» швидкість переміщення по шосе у повній вазі є пристойною — 85 км\год.

 

В одному автокомплексі  розташована бактеріологічна лабораторія, а в іншому — лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи. Кожна з них має відділення для проведення досліджень і відсік для відпочинку персоналу.

 

Основне завдання новинки — багатокомпонентна перевірка безпечності та якості провіанту в польових умовах. Екіпаж кожної з машин становить 3 особи — зазвичай це лікар, водій-санітар і лаборант.

 

Запас витратного лабораторного майна, палива (зокрема для забезпечення функціонування електрогенератора, кліматичної системи й іншого обладнання) забезпечує автономну роботу бригади до 5 діб.

 

Час розгортання лабораторій з похідного положення в робоче становить 30 хвилин. На добу комплекс дозволяє провести 40-50 досліджень із мікроскопії, органолептичних, фізико-хімічних досліджень, 20 радіометричних досліджень тощо.

 

Міністр оборони Степан Полторак зауважив, що досі у Збройних силах не існувало аналогів такого комплексу. 

 

— Ми закупили три мобільні комплекси перевірки якості харчових продуктів, кожен з яких складається з двох машин. Вони здатні швидко працювати. Термін досліджень, залежно від їхньої складності, становить від 45 хвилин до доби, — повідомив Степан Полторак. — Лабораторії мають широкий спектр можливостей для виявлення неякісного продовольства, оскільки у них встановлено повністю сучасне обладнання. Найближчим часом дві бригади на таких комплексах виїдуть у район проведення Операції об’єднаних сил, де вони перевірять якість харчування, ще одна працюватиме в тилу — на базах, складах і сховищах, пунктах постійної дислокації. Вкотре раджу виробникам таки постачати Збройним силам якісну продукцію, адже ми значно посилили наші спроможності з контролю якості забезпечення харчуванням особового складу. І це відчують усі вже найближчим часом.

 

Загалом у Збройних силах існували подібні пересувні лабораторії — львівська, київська та одеська, сформовані на базі автомобілів іще радянського зразка — ЗІЛ-131 і ГАЗ-66. Але вони мали надзвичайно застаріле обладнання — як морально, так і функціонально, яке давно не давало потрібного результату. Тому певний час Міноборони вивчало, якими спеціалізованими лабораторіями послуговуються з такою метою закордонні партнери, зокрема й у НАТО. 

 

— Нам допомогли в цій роботі консультаційно фахівці з Альянсу. Зокрема, надавши перелік усіх лабораторних досліджень, достатніх для підтвердження якості продовольства. Ми потім склали технічне завдання й передали його визначеному вітчизняному виробнику, який і виготовив ці чудові зразки техніки, — розповідає начальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України полковник Дмитро Марченко. — Ми вивчили досвід європейських країн, взяли зразки їх­ньої комплектації, адаптували їх під наше законодавство і створили лабораторії, наповнені найновішим обладнанням.

Дмитро Марченко зазначає, що досі надходило багато скарг і нарікань із військ, зокрема з району проведення АТО, а потім і ООС, на неякісні продукти харчування. Звісно, в бойових умовах здійснювати належні перевірки якості не так і просто. Це також стало одним із мотивів створення мобільних лабораторій. Зараз ці завдання набагато спростяться, оскільки згадані комплекси завдяки своїм ходовим та функціональним характеристикам здатні доїхати й повноцінно відпрацювати практично на будь-якому ВОПі чи РОПі. Фахівці на місці відбиратимуть зразки продукції і там же оперативно видаватимуть результат перевірки. 

 

— Раніше як відбувалися перевірки. Ми на своїх авто їхали до місця призначення, відбирали проби, поверталися з ними до акредитованої лабораторії і там уже починали дослідження. Це займало багато часу. Відтепер усе буде по-новому. Зараз ми зможемо перевірити будь-яку військову частину на місці, де б вона не дислокувалася, — запевняє Дмитро Олександрович.

Очевидно: запровадження таких комплексних лабораторій є інвестицією в здоров’я наших звитяжців, оскільки так краще контролювати їжу, яку вони споживають, а значить — зменшимо ризики кишкових розладів, харчування стане більш повноцінним і корисним. Це неодмінно позитивно вплине на бойові кондиції військових. Наші захисники повинні отримувати найкраще — і продукти зокрема. 

 

Полковник Марченко сподівається, що ці лабораторії зрештою примусять постачальників направляти у війська винятково якісну продукцію. Наразі ж із тим не все гаразд, головно через те, що в МОУ не існує правового важеля, який дозволяє жорстко карати недобросовісних виробників. Так, є штрафи, але вони доволі незначні й не здатні зупинити всіх підприємців, які не дотримуються найвищих стандартів якості.

Начальник хіміко-токсикологічного відділення лабораторії безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини старший лейтенант Антон Щербина неабияк задоволений, що невдовзі  він працюватиме на новій техніці. З настрою молодого офіцера видно, що це є сильним мотивуючим фактором у його службі.

 

— Звісно, куди приємніше працювати в сучасній, світлій, просторій, зручній лабораторії, що має комфортні умови, які забезпечує кліматична установка, — каже Антон Щербина. — Тут навкруги дуже ергономічно та продумано встановлено сучасне обладнання для низки досліджень. Прилади в основному закордонні, хоча є й вітчизняні. Багато з них працюють на принципі експрес-дослідження. Тут навіть є овоскоп — прилад для дослідження харчових яєць, гельмінтологічні прилади та тріхінелоскоп для виявлення глистів у м’ясі. Є і холодильники для зберігання зразків та реагентів, центрифуга, ноутбук, принтер...

 

А з переносними холодильними боксами можна йти далеко в окопи, на склади, і там відбирати зразки, поміщати в ємність і повертатися до робочого табору. 200-літрова цистерна забезпечує нас дистильованою водою, також передбачено підключення до джерел проточної води. Лабораторії попередніх зразків мали застаріле обладнання, яке давало значні похибки, а деякий спектр аналізів вони взагалі не виконували. На дослідження там ми могли витрачати по кілька діб, та й умови роботи, якщо чесно, були жахливими. Особливо це розумієш, коли перебуваєш у новій сучасній техніці, де все зроблено для людей.