Гурт «Хорея Козацька» у Софії Київській презентує 11 вересня новий альбом De Libertate, а вже 14 вересня представить його на концерті у столичному Будинку звукозапису Українського радіо.
«De Libertate — це збірка давніх артефактів та сучасних пісень про Свободу особисту, індивідуальну та найбільше про Свободу громадянську, національну. Вони неможливі одна без одної, — коментує засновник гурту бандурист Тарас Компаніченко. — Боротьба за особисту свободу для українців часто, а то й завжди була боротьбою за національну свободу. Нехай цей альбом буде квіткою у вінець шани й слави усім-усім знаним і незнаним, шляхетним і благородним, нешпетним і бездоганним, гідним і жертовним, сміливим та чесним, усім щирим поборникам та робітникам Духу, усім борцям за свободу та Права людини, борцям за права та вольності народу нашого лицарського, борцям за Волю нашої Вітчизни — Руси-України!»
До альбому ввійшли 12 пісень, зокрема «Ангели знижайтеся» (слова Григорія-Варсави Сковороди, музика невідомого автора XVIII ст., із репертуару Галаганівського або Сокиринського вертепу, 1874), De Libertate (слова Григорія Сковороди, 1757, музика Тараса Компаніченка , 2012), стрілецький марш «Весна» (слова Спиридона Черкасенка, музика Тараса Компаніченка), «За читанням Ясунарі Кавабати» (слова Василя Стуса, музика Тараса Компаніченка, 2015).
Запис альбому здійснено в студії «Кофеїн» та у студії звукозапису «Комора» (звукорежисер Костянтин Костенко). Запрошений музикант до запису частини композицій альбому Martin Neaga. Саундпродюсер Іванна Данилейко. Оформленням альбому займалися Тарас Компаніченко, Наталя Скрипка, Людмила Гжебовська (каліграфія). Використано малюнки Георгія Нарбута (Музей української еволюції), світлини Світлани Мінаєвої, листівка доби УНР та проект Великого Герба України Миколи Битинського з колекції Українського Національного музею у Чикаго. Музиканти щиро дякують за підтримку друзям-благодійникам Гансу та Сибілії Штрак-Цімерман (Hans und Sibylle Strack-Zimmermann) із Німеччини, Баварія, за фінансову підтримку у створенні альбому.
Нагадаємо, «Хорея Козацька» — це гурт, який із шляхетною елегантністю веде слухачів через століття культурних, пісенних, музичних традицій. Назва гурту запозичена із назви музичної пам’ятки Chorea Kozacky, яку знайшли у клавірній табулятурі 1640 року музичного архіву Братислави у Словаччині й означає вона «сакральний танець козацький», який служив для очищення тіла і душі.
У доробку заснованої 2005 року «Хореї Козацької» — понад 200 пісень і музичних композицій, які охоплюють часовий простір Руси-України від середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму, творів ХХ століття аж до модерної України. Більшість старовинних творів у репертуарі колективу — це унікальні музичні пам’ятки, результат складної багатомісячної, а іноді багаторічної пошукової роботи в архівах, бібліотеках, експедиціях. Бо навіть віднайдений твір не може бути правильно реконструйований і виконаний без глибоких знань історичного контексту.
«Хорея Козацька» є улюбленцем міжнародних фестивалів стародавньої музики. Адже їм вдається через витончену музичну емоцію створити дух епохи, у який вони занурюють слухача.
За століття пригнічення України різними загарбницькими силами часто траплялося, що автори пісень були свідомо викреслені із свідомості людей, а музичні твори перетворені на анонімний народний доробок. Велика заслуга «Хореї Козацької» полягає у персоніфікації, возз’єднання творів із їхніми дійсними композиторами та поетами і як результат — пізнання того, скільки великих музикантів і мислителів породив український народ. На концертах «Хореї Козацької» звучать такі імена, як Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Степан Руданський, Іван Багряний, Григорій Граб’янка, Кирило Стеценко, Михайло Гайворонський, Григорій Китастий, Яків Щоголів, Василь Стус, Василь Пачовський, Михайло Петренко, Людмила Александрова, Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Лисенко і багато інших.
Кожен виступ «Хореї Козацької» — це завжди маленьке відкриття світу, можливість почути різноманіття рідкісних музичних інструментів. Це і старосвітська бандура, і кобза, і лютня, колісна ліра, скрипка, пандора, шалмей, корнет (цинк), лізард, шалюмо, басоля, фідель, дуда, перкусія, ціле сімейство сопілкових, барочна траверс флейта, віуела, барабан, бубон. При цьому деякі з них — це оригінальні стародавні інструменти. Деякі музиканти виготовили для виступів за давніми зразками. Особливих гармонії і звучання «Хореї Козацькій» надає унікальний, ні на що не схожий голос її соліста Тараса Компаніченка.
«Хорея Козацька» виконує думи, балади, історичні та повстанські пісні, героїчні марші, гімни, псалми, канти, духовні концерти. У її виконанні звучать також чудові народні пісні, а також ліричні українські романси. Чималу частину репертуару складають власні твори.
