Звинувачений у сексуальному домаганні Жерар Депардьє попросив громадянства в Алжирі

04.09.2018
Звинувачений у сексуальному домаганні Жерар Депардьє попросив громадянства в Алжирі

Багато зірок вважають, що хай про них говорять бозна-що, лиш би не мовчали.
 
 
За цим принципом, мабуть, живе і відомий (тепер уже не так своїми роботами в кінематографі, як скандалами в особистому житті) французький актор Жерар Депардьє.
 
 
Ось і нещодавно увага до персони зірки була прикута, скажемо відверто, з не надто позитивного приводу.
 
Молода актриса, яка побажала бути неназваною, звернулася в поліцію із заявою про зґвалтування.
 
За її словами, це сталося в паризькій квартирі актора, до того вони були знайомі, адже 22-річна дівчина брала уроки акторської гри у мистецькій школі, де викладав Депардьє.
 
Свою заяву початківка зробила на півдні Франції, у місті Ламбеск, регіон Прованс, а потім її передали в прокуратуру столиці.
 
Звісно, адвокат відомого актора, Ерве Темей, заявляє, що його 69-річний підопічний ні в чому не винен. Такий висновок він зробив після зустрічі з ним, під час якої Депардьє переконував його, що не робив цього, адже такі вчинки суперечать «усім його цінностям».
 
У правдивості і справжності «цінностей» актора мали можливість переконатися й українці, в любові до яких він клявся після Помаранчевої революції, що не завадило йому згодом божитися у любові вже до росіян після анексії Криму, яку актор гаряче вітав, за що й отримав громадянство Росії, квартири в Грозному й Саранську (де він «наробив» чималих боргів за «комуналку», які, судячи з усього, й не збирається виплачувати).
 
Сьогодні ж «нелюбитель» платити податки власній вітчизні домагається отримати громадянство колишньої колонії Франції — Алжиру.
 
Одіозний колекціонер паспортів різних держав запевняє алжирців, як колись бельгійців, українців та росіян, що дуже любить і поважає їх, а ще — що вони «дуже інтелектуальний і розумний народ, який був захоплений неграмотною французькою армією в 1830 році».
 
За його словами, на той час усе населення Алжиру поголовно було грамотне, тоді як далеко не всі французи вміли читати й писати.
 
Ці заяви викликали хвилю обурення у французькому суспільстві, яке й без таких «витівок» потерпає від конфліктів між алжирськими мігрантами й корінним населенням. 
Але ж кому такі дифірамби не сподобаються? Дивись, щось і «вигорить» із тим громадянством...