Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Дякувати депозитам: в Україні відновлюється банківське кредитування
22.08.2018
Цілковита гармонія: українці активно понесли гроші до банків — фінустанови із вдячності почали радісно видавати кредити? (Фото з сайта biznesua.com.ua.)
Українці, як свідчать дані статистики, знову активно понесли гроші до банківських відділень.
Більшість фінустанов, зіткнувшись із дефіцитом коштів, почала суттєво піднімати умови по вкладах: роблячи інвестування у банківські депозити знову вигідним — як і було колись.
Від 0,58% до 12,74%
Бум, який зафіксували аналітики, трапився упродовж останніх тижнів: середні відсоткові ставки по депозитах зросли для всіх валют. Деякі фінустанови «другого ешелону», наприклад, відкривають депозитні рахунки у гривні на 12,47% річних. Сказане стосується довготермінових вкладів — понад рік.
Утiм синхронно піднялася прибутковість і коротших вкладів: терміном від 3 до 6 місяців, а також найпопулярніших: від 6 до 12 місяців. Тепер їх можна відкрити у середньому від 12,13% і 12,94% річних відповідно. У коротких грошах українські банки, навпаки, зацікавлені мало. Тому депозити на період від 1 до 3 місяців подешевшали, і їх можна відкрити у 10,11% річних.
Вклади періоду до місяця не змінилися: вони і надалі залишаються дуже малопривабливими — становлять близько 6,2% річних. Безстрокові заощадження також залишилися без змін — 7,6%.
Заробити на стабільнішому, ніж наша грошова одиниця, американському доларi в Україні й далі непросто. Невеличке зростання зафіксоване лише у сегменті так званих середніх вкладів: терміном від 3 до 6 місяців — до 2,03% річних. Не відчутно, але таки подорожчали депозити строком понад рік — їх тепер можна відкрити під 2,84% річних. Вклади на період від півроку — до 2,55% річних. Безстрокові заощадження пропонують усього лише під 0,96% річних, а вклади на термін до місяця — 1,1% річних. Депозити на період від 1 до 3 місяців можна відкрити під 1,12% річних.
Маючи рахунок у європейській валюті, у нашій країні можна заробити ще менше. Вклади в євро терміном від 3 до 6 місяців дають прибутковість на рівні дуже скромних 1,44% річних. Якщо ж покласти євро до банку на понад рік, можете заробити вже 2,08% річних. Вклади від півроку до року дозволяють отримати у середньому 1,82% річних. Якщо ж ви маєте вільні європейські купюри лише терміном на один місяць, то заробити можна буде всього лише до 0,63% річних, від 1 до 3 місяців — 0,92% річних. Безстрокові заощадження також залишилися на рівні 0,58%.
«Беремо кредити. Долари не пропонувати!»
Утiм попри далеко не радикальне, а доволі-таки косметичне підвищення депозитних ставок — що свідчить про загалом здорову фінансову систему в державі — українці готові йти до банків і відкривати там свої рахунки. І це також доволі позитивний фактор, адже він свідчить, що хвиля недовіри до українських фінансових установ уже завершується. Банкопад, слава богу, вже практично припинився, і наші співвітчизники, які мають вільні кошти, почали знову, як і до війни, нести їх до банків.
«Сьогодні банківська система України є прибутковою. Обсяги кредитування, у тому числі споживчого, ростуть. Щоб забезпечити більший обсяг кредитів, необхідно мати ресурс. Це можуть бути депозити. Щоб конкурувати за залучення грошей, банки піднімають ставки. Крім того, місяць тому Нацбанк до 17,5% підвищив облікову ставку. Це також вплинуло на зростання вартості депозитів», — цитують ЗМІ Анатолія Амеліна, директора програми «Економіка» Українського інституту майбутнього.
За його словами, минулого року обсяг капітальних інвестицій в Україну становив близько 16 млрд. доларів. Це свідчить про розвиток економіки країни. «Водночас валютне кредитування в Україні обмежене. Сьогодні у валюті можна кредитувати лише бізнес, який працює на експорт. Якщо не змінити нормативи, то стрімкого збільшення валютних депозитів чекати не варто. Щоправда, не бачу підстав для падіння ставок по банківських депозитах. У кінці року нас чекає зростання курсу долара по відношенню до гривні. Водночас економіка показуватиме позитивну динаміку. Буде попит на кредитні ресурси», — каже Амелін.
За його словами, сьогодні банківські депозити є найнадійнішим способом збереження грошей. «Водночас до цього часу в Україні слабка фінансова грамотність. Адже класична альтернатива депозитам — це інвестиції в інструменти фондового ринку. Однак останній в Україні не розвинений», — підсумував Анатолій Амелін.
Окрім відкритих депозитів, наші співвітчизники знову починають брати кредити... А банки, відповідно, потроху починають їм давати гроші для тимчасових потреб. За підрахунками аналітиків, за останній рік кредитний портфель українських фінансових установ зріс на третину. Водночас — і це є ще однією напрочуд вигідною і здоровою тенденцією у фінансовій сфері держави — доларових кредитів стало менше. Українці, навчені обвальним падінням гривні у 2014 році, тепер уже не так сліпо ризикують і далеко не всі зважуються позичати у вільно конвертованій валюті. І нарешті, останній позитивний сигнал фінансового ринку, зафіксований експертами, — за останній квартал кредити не подорожчали.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ГРОШІ
«Биток», який худне
Швидкі заробітки на біткоїні та інших криптовалютах, схоже, завершилися. Світові фінансові експерти дійшли висновку: бум криптовалют залишився позаду, їх вартість продовжує знижуватися, остаточно роблячи майнінг альтернативних грошей на графічних процесорах нерентабельним.
Найвідоміша криптовалюта — бiткоїн — зараз коштує менше 6000 доларів за токен, тоді як наприкінці 2017 року її курс ненадовго долав позначку 20 000 доларів. Вартість ефiрiум упала до 256 доларів за токен, у порівнянні з історичним максимумом 1250 доларів, зафіксованим у січні цього року.
Водночас капіталізація перерозподіляється між криптовалютами. Як відомо, у «кращі дні» ефiрiум на неї припадало 32% вартості всіх криптовалют. На першому місці був найпопулярніший бiткоїн, на сленгу фінансистів — «биток» із часткою 39%. Зараз ситуація суттєво змінилася: «биток» суттєво піднявся у популярності серед шанувальників криптовалют і завоював 54% ринку, а частка ефiрiум скоротилася до 14%
А ТИМ ЧАСОМ...
«Приват»: продамо недорого...
Держава, схоже, таки дійсно планує позбутися «Приватбанку»: фінансової установи, яка за назвою є приватною, але при цьому належить державі Україна.
За прогнозами, у 2022 році він коштуватиме від 40 до 65 млрд. грн. Щоправда, у грудні 2016 року Кабмін вже докапіталізував банк держоблігаціями на суму 155,4 млрд. грн. За висновком експертів, мультиплікатор продажу (ціна/вартість капіталу) може скласти від 1,4 (у разі розвитку «ПриватБанку» як універсального банку) до 1,8 (при концентрації банку тільки на платежах, роботі з ліквідністю і відмову від усіх ризикових операцій).
При цьому «Приват» має забезпечити чистий прибуток банку в 2022 році на рівні 8 млрд. грн. і прибутковість акціонерного капіталу в 25%, а також передбачається «висока» можливість виходу держави з капіталу. Згідно зі стратегією власного розвитку, найбільша фінансова установа держави у нинішньому році отримає чистий прибуток в 1,2 млрд. грн. Але банк уже відзвітував про чистий прибуток за I півріччя в розмірі ...
7 млрд. грн. Це означає, що або стратегію «Привату» затверджено без урахування оцінки реальної фінансової ситуації в банку і вона є набагато кращою за очікування, або в банку мають бути планові збитки в II півріччі, які скоротять поточний високий прибуток банку.
ПРОГНОЗИ
Криза в Туреччині: дешеві метали, одяг, апельсини...
Ситуація в економіці Туреччини, коли тамтешня грошова одиниця — ліра — за кілька місяців знецінилася на понад 40%, не матиме негативного впливу на стан справ в Україні. Передусім тому, що Україна слабко інтегрована у світовий фінансовий ринок.
«З огляду на те, що у власності нерезидентів перебуває незначна частина українських державних облігацій, відтік капіталу з Туреччини і викликаний ним спад апетиту інвесторів до активів країн, що розвиваються, не матиме суттєвого впливу на Україну, зокрема на валютний ринок, в короткостроковій перспективі», — сказав заступник голови Нацбанку Олег Чурій.
Як прогнозують у регуляторі, з часом українська економіка може побічно відчути наслідки ситуації в Туреччині через зовнішню торгівлю, оскільки Туреччина є одним iз найбільших ринків збуту української продукції: на цю країну торік припадало 6,4% вітчизняного товарного експорту.
«Стрімка девальвація ліри і взагалі проблеми на фінансовому ринку Туреччини можуть викликати зниження платоспроможного попиту в країні і, відповідно, призвести до скорочення обсягу експорту з України. Крім того, знецінення ліри до долара може викликати погіршення конкурентоспроможності вітчизняного експорту в порівнянні з турецькими товарами на третіх ринках», — пояснив Чурій, нагадавши при цьому, що США нещодавно підвищили мита на сталь і алюміній iз Туреччини. А тому на ринку з’явиться додаткова продукція турецьких виробників, яка раніше продавалася у Сполучених Штатах. Як наслідок — iмовірне зниження цін на чорні метали в регіоні. Україна ж, як відомо, значну частину своїх валютних надходжень отримує саме від продажу продукції металургії.
Водночас, за словами представника Нацбанку, девальвація ліри може мати позитивний вплив на економіку України.
«Зміцнення гривні відносно ліри може призвести до здешевлення турецької продукції в доларовому еквіваленті. Це не тільки зменшить обсяг імпорту в грошовому вираженні, а й стане хорошою новиною для українських споживачів у цілому. Зокрема, це стосується турецьких овочів і фруктів, одягу і взуття, які мають вагоме значення в споживчому кошику в Україні», — прокоментував Чурій.
