Для абсолютної більшості українців — тих, хто отримує заробітну плату в національній валюті, — настали чорні часи: гривня продовжує стрімко знецінюватися.
Лише минулої п’ятниці, яку деякі експерти вже охрестили «чорною», наша нацвалюта втратила 22 копійки на одному доларі.
Національний банк тим часом активно проводить аукціони, продаючи долари зі своїх валютних запасів і тим самим рятуючи гривню, але водночас не вважає ситуацію критичною і не планує запроваджувати обмеження на валютному ринку.
Мінус 22 копійки лише за один день
Національний банк в останній день перед вихідними послабив офіційний курс гривні до долара на 22 копійки. І встановив його на рівні 27,89 гривні за один «зелений».
Офіційний курс гривні до євро встановлений на рівні 31,77 гривні. Причина обвалу в тому, що напередодні котирування гривні до долара на закритті міжбанку було встановлено на рівні 27,75-27,78 гривні за долар.
В останній робочий день минулого тижня наша валюта продовжила падіння. Вже на відкритті міжбанківських торгів за долар США давали 27,92-27,95 гривні, за одне євро — 31,83-31,85 гривні, російський рубль коштував 0,4174-0,4181 гривні. Таким чином наша грошова одиниця вже балансує на межі нової психологічної межі — 28 гривень за долар.
Отже, продовжується тренд, який ми бачимо вже упродовж останнього місяця і про який нас іще навесні попереджали фінансисти: після феєричного зростання вартості надалі гривня буде дешевшати. І цей процес із можливими зупинками, короткими поворотами назад тощо триватиме до Нового року. І дуже ймовірно, що і після Нового року.
«З минулого понеділка офіційний курс долара США, встановлений НБУ, зріс із 27,09 грн. до 27,25 грн., або на 0,6%. Співвідношення попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії «Укрділінг», за цей же час зросло із 27,09/27,12 до 27,36/27,39 (+ 1,0%), — констатує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — Середні курси купівлі— продажу готівкового долара в банках за тиждень виросли з 27,09/27,46 грн. за долар до 27,19/27,49. Таким чином, купівля валюти минулого тижня зросла на 0,4%, а продаж — на 0,1%. При цьому спред (різниця між курсом купівлі та продажу валюти. — Ред.) скоротився з 1,4% до 1,1% за рахунок швидшого зростання покупки в порівнянні з продажем.
За словами Іосуба, зниженню гривні до долара сприяло відразу декілька зовнішніх факторів.
«По-перше, зростання самого долара [щодо головних світових валют]. Тільки в один день, минулої п’ятниці, пара EUR/USD пробила рівні 1,15 і 1,14, і в понеділок вже опускалася до 1,1360 — мінімуму з липня 2016 року. Індекс долара також вийшов на максимуми за 26 місяців. По-друге, обвалення турецької ліри до історичних мінімумів потягнуло за собою вниз валюти країн з ринками, що формуються», — переконаний аналітик.
За його прогнозами, до п’ятниці, що минула, долар на міжбанку не мав би опускатися нижче позначки у 27,6 грн., а готівковий долар у банках мав би торгуватися близько 27,3/27,5 грн. Втім обвал, який ми побачили, виявився значно швидшим і потужнішим.
Нацбанк вірить у гривню...
У цій ситуації варто віддати належне новому керівництву Національного банку України, яке, на відміну від попереднього, не стало чекати остаточного колапсу, а оголосило аукціон із продажу до 50 млн. доларів.
Під час торгів було продано майже половину із зазначеної суми — 24,8 млн. доларів. Загальний обсяг заявок при цьому становив 32,7 мільйона доларів.
Продавали «зелень» за середньозваженим курсом — 27,9313 гривні за долар. Раніше, нагадаємо, Національний банк проводив аукціон з продажу банкам валюти три дні перед цим, у ході якого регулятор продав 66,6 млн. доларів за середньозваженим курсом 27,4619 грн.
Всього з початку знецінення української валюти Національний банк витратив на порятунок гривні понад 215 мільйонів доларів — у ході валютних інтервенцій.
«НБУ зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні, які посилилися на поточному тижні у зв’язку з подальшим перевищенням попиту на валюту над її пропозицією», — пояснили в Нацбанку і відзначили: пропозиція іноземної валюти з боку головних експортних галузей (гірничо-металургійний комплекс, АПК) залишається на досить високому рівні.
Іншими словами, можна сказати, що жодних фундаментальних причин для знецінення гривні зараз немає. А процес знецінення, який ми бачимо, можна пояснити низкою суб’єктивних факторів і збігом обставин.
Принаймні саме так вважають в Нацбанку. Непрямим підтвердженням, що у регуляторі і справді вірять у нашу грошову одиницю, може слугувати сам факт масштабних валютних аукціонів.
Адже НБУ, який свого часу заявив, що не планує рятувати гривню, незважаючи на об’єктивні обставини, і «спалювати» на міжбанку вільно конвертовану валюту, схоже, справді вважає, що місяць серпень просто концентрує у собі збіг незалежних факторів.
І сподівається малою кров’ю, тобто всього лише якимись кількома сотнями мільйонів доларів, повернути тренд знецінення гривні у протилежний бік.
Імпортери купують газ, населення — різні закордонні товари...
Національний банк знову перелічив головні причини, чому наприкінці літа знову, як, практично щорік, почала падати у ціні наша валюта.
З одного боку, ми маємо імпортерів, які готуються до сезону підвищення попиту та зростання ділової активності, що відбувається у нас традиційно восени. З іншого боку — населення. Яке, попри оспіване «зубожіння», таки має вільні кошти, що їх намагається використати на купівлю споживчих товарів.
А враховуючи, що більшість цих товарів виготовлена не в Україні, а завозиться з-за кордону, кінцевим бенефіціаром цього процесу виступає не вітчизняний, а зарубіжний продавець. Який продає нам за валюту. І цю валюту посередник — тобто вітчизняний імпортер — має купити на міжбанку...
«Спостерігається збільшення попиту на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку через сезонні, ситуативні і психологічні фактори, — зазначили у регуляторі. — Так виглядає сезонне збільшення попиту з боку імпортерів енергоресурсів, які потребують валюту для розрахунків за газ і за нафтопродукти — для раннього початку збору врожаю. А також із боку імпортерів товарів і послуг споживчого напряму — електроніка, продукти харчування, туризм. Сказане є наслідком зростання доходів населення».
Крім того, на думку керівництва НБУ, під впливом негативних очікувань уже традиційно напередодні осені зменшується пропозиція валюти з боку населення на готівковому ринку. Люди приїжджають із відпусток і вже не готові міняти долари на купівлю турпутівок тощо.
«Така тенденція позначається на спрямованості операцій банків на міжбанківському валютному ринку, — стверджують у Національному банку України. — Тож Нацбанк продовжує уважно стежити за розвитком ситуації на валютному ринку і готовий і надалі здійснювати валютні інтервенції в разі необхідності, щоб не допускати різких стрибків курсу».
Водночас у регуляторі ще раз підтвердили правильність висновків експертів: при режимі гнучкого курсоутворення Нацбанк згладжує тільки ті значні коливання курсу, які відбуваються внаслідок ситуативних чинників.
«Якщо фактори, які склалися в економіці, зумовлюють тиск на послаблення або посилення курсу, то курс повинен рухатися в потрібному напрямку, і Національний банк цьому руху не протидіє», — повідомили в НБУ.
Це ще не криза!..
Запроваджувати «пожежні» заходи порятунку ситуації Нацбанк наразі не планує: вважає, що ситуацію можна змінити малою кров’ю.
І заявляє: запровадження адміністративних обмежень на валютному ринку поки що не є адекватною реакцією на поточні тенденції.
Мовляв, у даний час вагомих фундаментальних причин для знецінення гривні немає, оскільки ціни на товари українського експорту залишаються досить високими, а експортні надходження і надалі перевищують торішній рівень.
При цьому в Національному банку запевнили: крім адміністративних обмежень, вони мають широкий спектр інструментів прямого і опосередкованого впливу на стан валютного ринку, включаючи валютні інтервенції, регулювання ліквідності банківської системи, облікову ставку.
«В умовах проходження України до ліберальної моделі валютного регулювання адміністративні обмеження, які є болючими для ринку, розглядаються лише як інструмент на крайній випадок і можуть застосовуватися тільки в умовах значних дисбалансів на валютному ринку, викликаних фундаментальними факторами», — повідомили у регуляторі.
