Післясмак «чорної п’ятниці»: гривня перетнула психологічну позначку і готується падати далі

Національний банк в останній день перед вихідними послабив офіційний курс гривні до долара на 22 копійки. І встановив його на рівні 27,89 гривні за один «зелений».

 

Офіційний курс гривні до євро встановлений на рівні 31,77 гривні. Причина обвалу в тому, що напередодні котирування гривні до долара на закритті міжбанку було встановлено на рівні 27,75-27,78 гривні за долар.

 

В останній робочий день минулого тижня наша валюта продовжила падіння. Вже на відкритті міжбанківських торгів за долар США давали 27,92-27,95 гривні, за одне євро — 31,83-31,85 гривні, російський рубль коштував 0,4174-0,4181 гривні. Таким чином наша грошова одиниця вже балансує на межі нової психологічної межі — 28 гривень за долар.

 

Отже, продовжується тренд, який ми бачимо вже упродовж останнього місяця і про який нас іще навесні попереджали фінансисти: після феєричного зростання вартості надалі гривня буде дешевшати. І цей процес із можливими зупинками, короткими поворотами назад тощо триватиме до Нового року. І дуже ймовірно, що і після Нового року. 

 

«З минулого понеділка офіційний курс долара США, встановлений НБУ, зріс із 27,09 грн. до 27,25 грн., або на 0,6%. Співвідношення попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії «Укрділінг», за цей же час зросло із 27,09/27,12 до 27,36/27,39 (+ 1,0%), — констатує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — Середні курси купівлі— продажу готівкового долара в банках за тиждень виросли з 27,09/27,46 грн. за долар до 27,19/27,49. Таким чином, купівля валюти минулого тижня зросла на 0,4%, а продаж — на 0,1%. При цьому спред (різниця між курсом купівлі та продажу валюти. — Ред.) скоротився з 1,4% до 1,1% за рахунок швидшого зростання покупки в порівнянні з продажем.

 

За словами Іосуба, зниженню гривні до долара сприяло відразу декілька зовнішніх факторів.

 

«По-перше, зростання самого долара [щодо головних світових валют]. Тільки в один день, минулої п’ятниці, пара EUR/USD пробила рівні 1,15 і 1,14, і в понеділок вже опускалася до 1,1360 — мінімуму з липня 2016 року. Індекс долара також вийшов на максимуми за 26 місяців. По-друге, обвалення турецької ліри до історичних мінімумів потягнуло за собою вниз валюти країн з ринками, що формуються», — переконаний аналітик.

 

За його прогнозами, до п’ятниці, що минула, долар на міжбанку не мав би опускатися нижче позначки у 27,6 грн., а готівковий долар у банках мав би торгуватися близько 27,3/27,5 грн. Втім обвал, який ми побачили, виявився значно швидшим і потужнішим. 

У цій ситуації варто віддати належне новому керівництву Національного банку України, яке, на відміну від попереднього, не стало чекати остаточного колапсу, а оголосило аукціон із продажу до 50 млн. доларів.

 

Під час торгів було продано майже половину із зазначеної суми — 24,8 млн. доларів. Загальний обсяг заявок при цьому становив 32,7 мільйона доларів. 

 

Продавали «зелень» за середньозваженим курсом — 27,9313 гривні за долар. Раніше, нагадаємо, Національний банк проводив аукціон з продажу банкам валюти три дні перед цим, у ході якого регулятор продав 66,6 млн. доларів за середньозваженим курсом 27,4619 грн. 

 

Всього з початку знецінення української валюти Національний банк витратив на порятунок гривні понад 215 мільйонів доларів — у ході валютних інтервенцій.

 

«НБУ зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні, які посилилися на поточному тижні у зв’язку з подальшим перевищенням попиту на валюту над її пропозицією», — пояснили в Нацбанку і відзначили: пропозиція іноземної валюти з боку головних експортних галузей (гірничо-металургійний комплекс, АПК) залишається на досить високому рівні.

 

Іншими словами, можна сказати, що жодних фундаментальних причин для знецінення гривні зараз немає. А процес знецінення, який ми бачимо, можна пояснити низкою суб’єктивних факторів і збігом обставин. 

 

Принаймні саме так вважають в Нацбанку. Непрямим підтвердженням, що у регуляторі і справді вірять у нашу грошову одиницю, може слугувати сам факт масштабних валютних аукціонів.

 

Адже НБУ, який свого часу заявив, що не планує рятувати гривню, незважаючи на об’єктивні обставини, і «спалювати» на міжбанку вільно конвертовану валюту, схоже, справді вважає, що місяць серпень просто концентрує у собі збіг незалежних факторів.

 

І сподівається малою кров’ю, тобто всього лише якимись кількома сотнями мільйонів доларів, повернути тренд знецінення гривні у протилежний бік. 

Національний банк знову перелічив головні причини, чому наприкінці літа знову, як, практично щорік, почала падати у ціні наша валюта.

 

З одного боку, ми маємо імпортерів, які готуються до сезону підвищення попиту та зростання ділової активності, що відбувається у нас традиційно восени. З іншого боку — населення. Яке, попри оспіване «зубожіння», таки має вільні кошти, що їх намагається використати на купівлю споживчих товарів. 

 

А враховуючи, що більшість цих товарів виготовлена не в Україні, а завозиться з-за кордону, кінцевим бенефіціаром цього процесу виступає не вітчизняний, а зарубіжний продавець. Який продає нам за валюту. І цю валюту посередник — тобто вітчизняний імпортер — має купити на міжбанку... 

 

«Спостерігається збільшення попиту на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку через сезонні, ситуативні і психологічні фактори, — зазначили у регуляторі. — Так виглядає сезонне збільшення попиту з боку імпортерів енергоресурсів, які потребують валюту для розрахунків за газ і за нафтопродукти — для раннього початку збору врожаю. А також із боку імпортерів товарів і послуг споживчого напряму — електроніка, продукти харчування, туризм. Сказане є наслідком зростання доходів населення». 

 

Крім того, на думку керівництва НБУ, під впливом негативних очікувань уже традиційно напередодні осені зменшується пропозиція валюти з боку населення на готівковому ринку. Люди приїжджають із відпусток і вже не готові міняти долари на купівлю турпутівок тощо.

 

«Така тенденція позначається на спрямованості операцій банків на міжбанківському валютному ринку, — стверджують у Національному банку України. — Тож Нацбанк продовжує уважно стежити за розвитком ситуації на валютному ринку і готовий і надалі здійснювати валютні інтервенції в разі необхідності, щоб не допускати різких стрибків курсу».

 

Водночас у регуляторі ще раз підтвердили правильність висновків експертів: при режимі гнучкого курсоутворення Нацбанк згладжує тільки ті значні коливання курсу, які відбуваються внаслідок ситуативних чинників.

 

«Якщо фактори, які склалися в економіці, зумовлюють тиск на послаблення або посилення курсу, то курс повинен рухатися в потрібному напрямку, і Національний банк цьому руху не протидіє», — повідомили в НБУ.

Запроваджувати «пожежні» заходи порятунку ситуації Нацбанк наразі не планує: вважає, що ситуацію можна змінити малою кров’ю.

 

І заявляє: запрова­дження адміністративних обмежень на валютному ринку поки що не є адекватною реакцією на поточні тенденції.

 

Мовляв, у даний час вагомих фундаментальних причин для знецінення гривні немає, оскільки ціни на товари українського експорту залишаються досить високими, а експортні надходження і надалі перевищують торішній рівень.

 

При цьому в Національному банку запевнили: крім адміністративних обмежень, вони мають широкий спектр інструментів прямого і опосередкованого впливу на стан валютного ринку, включаючи валютні інтервенції, регулювання ліквідності банківської системи, облікову ставку.

 

«В умовах прохо­дження України до ліберальної моделі валютного регулювання адміністративні обмеження, які є болючими для ринку, розглядаються лише як інструмент на крайній випадок і можуть застосовуватися тільки в умовах значних дисбалансів на валютному ринку, викликаних фундаментальними факторами», — повідомили у регуляторі.