В Україні очікують якщо не рекордний, то все ж таки доволі непоганий урожай сільськогосподарських культур.
Відтак перед нашими аграріями відкриваються хороші перспективи збуту своєї продукції. На руку їм може зіграти і той факт, що посуха, яка цьогоріч спустошила поля західноєвропейських держав, може спричинити зростання цін на продовольство.
Таким чином, українські фермери чи не вперше мають шанс непогано заробити на своєму врожаї. Безсумнівний плюс — для валютного ринку: до України, можливо, надійде значно більше валюти, що має — якщо не буде інших, протилежних, чинників — стабілізувати курс гривні.
Утім без ложки дьогтю таки не обійтися: оскільки левова частка зібраного на українських полях буде продана за кордон і за валюту, то і на внутрішньому ринку ціна аграрної продукції також зросте. А це означатиме не тільки подорожчання, а й, назагал, зростання інфляції.
Від кукурудзи до яблук
В Україні цього року очікується рекордний врожай кукурудзи. « У нас було багато очікуваних рекордів у цьому році, але погода постійно вносить якісь корективи», — заявив заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк.
За його словами, точніша інформація про обсяги врожаю буде відома 29 вересня. Загальний погоджений орієнтовний обсяг експорту кукурудзи у нинішньому році становить 16 мільйонів тонн: 8 мільйонів тонн продовольчої пшениці та 8 мільйонів непродовольчої.
«На минулому тижні завершилася посівна кампанія, а декілька днів тому ми перейшли в цикл збирання врожаю, — продовжив на своїй сторінці на «Фейсбуці» Максим Мартинюк. — Початок жнив у цьому році більш ранній, ніж у середньому за останні роки, але, як відомо, цей сезон від початку був доволі нетиповим».
На його думку, релевантні прогнози врожайності будуть доступні згодом. «Однак, виходячи з поточного стану посівів та близької до ідеальної перезимівлі озимих культур, ми зберігаємо прогноз врожаю в форматі «60 млн. тонн +», — сказав Мартинюк.
Причому, наші аграрії збільшують не лише врожай зернових, а й фруктів, овочів тощо. Цьогоріч Україна має зібрати рекордний урожай яблук. Загальний експорт яблук з України за 2017/18 маркетинговий рік зріс у 3,2 раза і перевищив 40 тис. тонн.
Уперше після введення ембарго на поставки фруктів у Росію Україна експортувала понад 40 тис. тонн яблук, і це, на думку експертів ринку, є чудовим підтвердженням того, що українське яблуко може конкурувати за якістю і на значно вимогливiших ринках, ніж російський.
Також прогнозується, що в новому сезоні Україна збере рекордний урожай яблук преміальної якості.
«Наша асоціація вже майже рік активно працює над просуванням наших яблук на ринки Південно-Східної Азії за підтримки FAO і ЄБРР, готуючись експортувати значні обсяги продукції в більшу кількість країн. Ми оцінюємо перспективи експорту в 2018/19 маркетинговому роцi в 100-140 тис. тонн, однак розуміємо, що досягти таких показників нам буде складно, тому що у нас поки занадто мало досвіду в організації системного експорту яблук у віддалені країни, а ринок ЄС у цьому році буде максимально насичений», — коментує керівник Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко.
Експорт яблук з України в першому півріччі 2018 р. досяг 24 тис. тонн, збільшившись у 3,9 раза в порівнянні з першим півріччям 2017 р. Він приніс Україні 8,2 тис. доларів валютної виручки. Це в п’ять разів більше, ніж було торік.
Невеликі хитрощі — і ринок наш!
Зростає експорт з України і продукції м’ясної групи. У першому півріччі нинішнього року він зріс на понад 14%: із 265 млн. доларів до 304 млн. доларів.
За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Миколи Пугачова, позитивних зрушень в експорті м’яса і субпродуктів вдалося досягти завдяки широкiй географічнiй диверсифікації та закріпленню на нових ринках збуту після втрати російського.
Так, якщо в 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса і субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 року переважають поставки на ринки країн Європи і Азії.
За шість місяців 2018 року найбільше продукції цієї групи — 21% — закупили Нідерланди, які в минулому році вперше очолили рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса.
Значно менші закупівлі здійснюють Словаччина (9,6%), Ірак (8,2%), Білорусь (7,7%), Німеччина (6,1%), Азербайджан (5,5%) і Гонконг (4,5% ). Сукупно ці країни акумулюють близько 63% експорту вітчизняної м’ясопродукції в грошовому вираженні.
Найбільше ми продаємо м’яса птиці. Її вартість, за словами експертів, зросла майже на чверть: із 196 млн. до 241 млн. доларів. При цьому обсяги експорту зросли із 147 тис. тонн до 152 тис. тонн. Подібну динаміку аналітики очікують і цьогоріч. Розповiдать також, як українські власники агрохолдингів навчилися обходити квоти Євросоюзу на імпорт філе. Наші виробники нарощують постачання курячого м’яса в Євросоюз, направляючи напівфабрикати, в основному на заводи в Нідерландах і Словаччині, де з них виділяють власне куряче філе.
Втерти носа Європі!
Утім українські фермери готуються цьогоріч заробляти не тільки завдяки невеличким таємницям та прогалинам у європейському законодавстві, а й зростаючому попиту. Тривала посуха завдала збитків сільському господарству Західної Європи на значні суми. Скажімо, Німеччина постраждала на понад один мільярд євро.
За оцінкою міністерства сільського господарства землі Шлезвіг-Гольштейн, втрати цієї землі від посухи склали 422 мільйони євро. Влада Саксонії оцінює збитки у 308 мільйонів євро, Саксонії-Анхальт — 237 мільйонів, Гессена — 150 мільйонів.
Днями відбулася нова кризова зустріч представників земельних і федеральних влад, присвячена проблемі серйозних збитків фермерів унаслідок екстремально спекотного і посушливого літа.
До цієї зустрічі міністр сільського господарства ФРН Юлія Клекнер попросила федеральні землі оцінити передбачуваний збиток і розміри необхідної допомоги фермерським господарствам.
Рішення про можливі виплати з федерального бюджету буде прийнято після збору врожаю та офіційної оцінки збитку, що очікується наприкінці серпня.
До слова, востаннє такі виплати здійснювалися після посухи в 2003 році. У Німеччині та Франції, а це головні сільськогосподарські країни ЄС, вже підрахували, що втрати врожаю зернових становитимуть щонайменше 20%.
Не краща ситуація з овочами. Європейська асоціація виробників фруктів і овочів заявила, що через екстремальну спеку Європу накриє найсерйозніша за останні 40 років овочева криза. Урожай деяких культур знизиться, в порівнянні з минулим роком, на 40%. Не набагато краще йдуть справи у Росії і Казахстану — вони недоотримають близько 20-25% урожаю зерна.
На цьому тлі Україна виглядає набагато краще. Урожай зернових у нас хоч і знизиться, але не набагато. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, втрати складуть 8-10%, овочів та фруктів ми зберемо майже як торік.
Тож аналітики аграрних ринків уже сьогодні прогнозують: ціни на продовольство у Європі суттєво зростуть. І не лише! Деякі з держав ЄС, зіткнувшись із продовольчим дефіцитом, будуть змушені скасувати імпортні квоти — і на цьому знову ж таки можуть зіграти наші виробники.
Утiм тут є хороша новина для самих виробників, що можуть отримати непоганий зиск, для держави, яка зуміє отримати підґрунтя для стабілізації гривні. І доволі погана для решти мешканців України: продукти харчування можуть суттєво подорожчати.
Найбільше зростуть у цінi продукти, які можна вигідно продавати за кордон. Причому, чим більший попит на них буде в Європі, тим вищі цінники очікуються на батьківщині. Є й погана новина — дешевої їжі українці не отримають.
Експерти вже попередили про найбільш загрозливі напрямки подорожчання: зернові, м’ясо, овочі... Дуже ймовірно, що взимку нам доведеться купувати їх утридорога.
Дефляція: чи надовго?...
Влада наразі не готова враховувати цей фактор у формулі підрахунку інфляції. Так, у заяві Мінекономіки, яку оприлюднює «Урядовий портал», йдеться, що у 2019—2021 роках прогнозується споживча інфляція на рівні 6%.
У 2019—2021 роках темпи зростання цін на внутрішньому ринку будуть поступово знижуватися, з імовірністю зниження до 5% на початку другого десятиліття.
Також зазначається, що поряд з іншими показниками, такий низький рівень інфляції дозволить їх поступово наблизити до стандартів економічно розвинених країн і інтегруватися в європейський ринок.
Наразі ситуація дозволяє дивитися у майбутнє з оптимізмом. Підстав для цього додає липнева дефляція — вперше за останніх 11 місяців. Зниження інфляції в річному вимірі у липні із 9,9% до 8,9%, на думку НБУ, було очікуваним і відповідає траєкторії прогнозу, опублікованого в інфляційному звіті. «Сповільнення споживчої інфляції насамперед зумовлено сповільненням зростання цін на продукти харчування завдяки значному розширенню їх пропозиції», — повідомили в Нацбанку.
Окрім того, менш істотно зросли ціни на окремі непродовольчі товари внаслідок зміцнення курсу гривні до валют країн — торговельних партнерів у попередні місяці, що, зокрема, було зумовлено жорсткою монетарною політикою Національного банку.
«Незважаючи на ослаблення тиску з боку цін на продукти харчування і окремі непродовольчі товари, фундаментальний інфляційний тиск залишається високим на тлі стійкого споживчого попиту, — наголосили в НБУ. — Водночас поточні монетарні умови є досить жорсткими для забезпечення збереження динаміки споживчої інфляції відповідно до прогнозу Національного банку і її повернення в цільовий діапазон у IV кварталі 2019 року».
Утім, аналізуючи дані НБУ, стає очевидно: уповільнення зростання цін у липні можна пояснити однією єдиною причиною — дешевими продуктами харчування. Цей фактор, відповідно до аналізу Нацбанку, став найсильнішим і фактично безальтернативним.
А тому якщо ціни на продукти харчування, які щоосені й без природних катаклізмів на Заході мають звичку зростати, врахують ще і тенденцію купівельної спроможності західноєвропейських громадян, то ситуація може стати значно гіршою, ніж передбачає українська влада.
Якщо, звичайно, для цього не буде винайдено ефективного запобіжника.
ЗОНА НЕВРОЖАЮ
Невезучий півострів
Проблеми з урожаєм у нинішньому році будуть i на окупованому півостровi Крим. Як прогнозують, урожай зернових у Криму знизиться вдвічі в порівнянні з минулим роком. Про це, зокрема, повідомляє прес-служба міністерства сільського господарства Росії з посиланням на його главу Дмитра Патрушева.
Російський міністр зазначив: валовий збір на 30 липня становив понад 840 тисяч тонн проти 1,5 млн. тонн у минулому році. За оцінками мінсільгоспу Росії, площа повної загибелі сільгоспкультур у Криму становить понад 10 тисяч гектарів. Збиток тільки за прямими витратами становить більш ніж 50 млн. рублів, що дорівнює приблизно 21 млн. грн.
Усі збитки кримських аграріїв від посухи поки не підраховані. У відомстві направили документи в «Россельхозцентр» для проведення експертизи оцінки збитку і надання компенсацій з федерального бюджету.
