У Казахстані минулої неділі відбувся саміт прикаспійських країн, який завершився підписанням у місті Актау історичного документа — Конвенції про правовий статус Каспійського моря, повідомляє «Євроньюз».
Свої підписи під нею залишили лідери п’яти країн: Азербайджану, Ірану, Казахстану, Росії та Тукменістану.
«Досягнення домовленості про статус моря потребувало багато праці та часу, переговори тривали 20 років і потребували значних спільних зусиль від усіх зацікавлених сторін», — сказав президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Він назвав конвенцію «конституцією Каспійського моря».
Згідно з документом, основна площа водної поверхні Каспію залишається у загальному користуванні сторін, а дно і надра будуть поділені сусідніми країнами на основі двосторонніх угод, але з дотриманням міжнародного права.
Судноплавство, риболовля, наукові дослідження та прокладання магістральних трубопроводів — усі ці питання знайшли віддзеркалення в конвенції.
При реалізації масштабних морських проектів буде обов’язково враховуватись екологічний чинник.
Одним iз головних стало положення про неприпустимість присутності в акваторії Каспійського моря збройних сил нерегіональних держав.
«Каспійське море належить лише прикаспійським країнам», — наголосив глава Ірану Хасан Рухані. За підтримання безпеки на морі та управління його ресурсами буде відповідати винятково «каспійська п’ятірка».
Переговори про правовий статус Каспію тривали з 1996 року. Багато років він визначався угодами між Радянським Союзом та Іраном, але після розпаду СРСР доступ до Каспію отримали нові країни — Азербайджан, Казахстан та Туркменістан, що породило потребу перегляду чинних угод.
Нова угода покликана покласти кінець розбіжностям i послабити напругу в регіоні, який володіє великими нафтовими та газовими родовищами.
За словами заступника глави МЗС Росії Григорія Карасіна, Каспійське море буде наділене «особливим правовим статусом», не буде вважатися ні морем, ні озером (оскільки моря і озера мають різний статус за положеннями міжнародного права).
А Каспій становить собою внутрішньоконтинентальне солоне водоймище, яке не має прямого зв’язку зі світовим океаном.
Одним iз головних переможців від нової угоди став Туркменістан, який отримав можливості будувати підводні трубопроводи для експорту газу на європейські ринки через Азербайджан.
Раніше цей проект викликав спротив Росії та Ірану. А Росія, натомість, отримала можливість посилити свою військову присутність у регіоні, добившись заборони для третіх країн мати свої військові бази на Каспії. Окрім того, угода дозволить Росії зміцнити свої зв’язки з Іраном.
Також сторони узгодили чітку систему відлову білуги, яка має сприяти збереженню та збільшенню популяції цінної риби, що дозволить збільшити видобуток чорної ікри.
