Прем’єр Володимир Гройсман, котрий так необачно погрожував відставкою, якщо не буде ухвалено закон про Антикорупційний суд, схоже, накликав на себе лихо.
Останні дні політологи та експерти жваво обговорюють те, що зухвалі фантазії Гройсмана на тему звільнення цілком можуть втілитися у життя. І причини цього — щонайменше дві.
Гаряча осінь та холодні батареї
Між виборами Президента України, котрі пройдуть у березні, та днем сьогоднішнім лежить вельми неприємний період часу, знаний як «опалювальний сезон».
Головний камінь спотикання цього сезону — тарифи. Вони були високими і минулої зими, тепер же можуть виявитися просто космічними.
Щоправда, остаточне рішення щодо ціни на побутовий газ для населення так і не ухвалене: уряд відтягує цей момент як тільки може.
Але визначатися з тарифами таки доведеться. Окрім впровадження Антикорупційного суду, підвищення ціни на газ лишається однією з вимог МВФ.
Безперечно, що якщо нинішня «команда реформаторів» піде на непопулярне рішення за півроку до виборів, то цим вона підпише собі смертний вирок.
Будь-яке погіршення соціально-економічної ситуації тут-таки використають популісти на кшталт Тимошенко або Рабіновича у грі проти Петра Порошенка.
Зовсім інша річ, якщо ця команда сепарує зі свого середовища одного «цапа-відбувайла», котрий нестиме відповідальність за все. Зокрема, й за високі ціни, низький рівень життя та холодні батареї у домівках.
«Підвищення тарифів, безумовно, буде, але влада з цим підвищенням, як із гарячою картоплею в руках, намагається знайти крайнього, який за нього відповість. Гройсман цієї відповідальності не хоче і намагатиметься звалити її на НКРЕ, а в адміністрації Президента, навпаки, нарікатимуть на Гройсмана. Тому що елемент боротьби за єдиного кандидата від влади призводить до того, що всі хочуть одне одного підставити в цій ситуації», — говорить політолог Руслан Бортник в інтерв’ю ЗМІ.
Якщо підвищити тарифи вже на початку осені, а, скажімо, у жовтні виштовхати у відставку Гройсмана, то такий прийом допоможе вивести з-під удару Президента, вважають експерти.
Втім як варіант можливо й те, що відповідальність за тарифи візьме на себе хтось інший із профільних урядовців, хоча такий розвиток подій усе ж менш імовірний.
Хай там як, а остаточне рішення з цього питання (якщо воно взагалі прийнято), наразі нікому не відоме. Гройсман може домовитися й викрутитися зі слизької для себе ситуації, принаймні раніше йому це вдавалося.
Але те, що третина Києва сидить без гарячої води з початку літа, не вселяє оптимізму з приводу перспектив опалювального сезону. І це — у столиці, а про обласні центри чи малі міста годі й говорити.
Хоча в цьому плані експерти налаштовані, швидше, оптимістично: опалення можуть увімкнути раніше, особливо якщо на той час нові тарифи реально запрацюють.
Відповідно до Плану підготовки до опалювального сезону, всі енергоносії, необхідні для того, щоб забезпечити країну теплом, повинні заповнити сховища не пізніше 1 листопада.
Експерти кажуть, що це стандартний підхід — запаси продовжують поповнюватися вже після того, як опалення включили. Поставки зірвані не будуть — принаймні, такий сценарій малоймовірний.
«Брат» на «брата»
Як говорить політолог Андрій Золотарьов, «відставка Гройсмана восени-2018 року — це один із тих варіантів, які розглядаються. Остаточне рішення ще не прийнято, але воно пов’язане з політичними амбіціями Гройсмана, які посилилися, і тим, що восени необхідно буде шукати цапа-відбувайла, який понесе відповідальність за соціально-економічну ситуацію в країні. Однак це може обернутися плачевними наслідками для влади. Зокрема, призвести до внутрішньої боротьби у таборі влади. Тобто почнеться війна всіх проти всіх», — вважає він.
Золотарьов уточнює, що зайняти місце Гройсмана можуть Степан Кубів або Юрій Луценко.
Але річ у тім, що справа не лише у потребі знайти «крайнього» та винуватого у підвищенні тарифів. Цієї осені як ніколи гостро дасться взнаки політична й, можливо, особиста неприязнь між Прем’єром Гройсманом та Президентом Порошенком. Перші персони держави давно не ладнають між собою.
Наприклад, Гройсман та адміністрація Президента зайшли в серйозне протистояння через питання контрабанди і навіть поливали один одного компроматом.
Так, Генпрокуратура завершила розслідування справи про те, що Гройсман підробив свій диплом про вищу освіту.
Ця справа закривалася, а потім розслідувалася наново. Також у пресі, ймовірно з подачі Банкової, в липні спливла історія з не зовсім чистою купівлею автомобіля для дружини Гройсмана.
На підтвердження сказаного потенційну відставку Гройсмана коментують й у Блоці Петра Порошенка. Так, нардеп від БПП, секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Винник припускає, що цієї осені Володимир Гройсман таки розпрощається з кріслом очільника уряду.
Коментуючи пропозицію Петра Порошенка про створення міжвідомчого координаційного органу для висунення на адресу Росії позову за завдані збитки на Донбасі, Винник сказав, що розмір збитків, завданих РФ Україні фактом агресії, має з’ясувати міжвідомча робоча група, «яка повинна працювати при уряді, сподіваюся, Гройсмана».
«Якщо він цього не зможе зробити, будемо шукати іншого Прем’єра, який, можливо, з вересня-жовтня може зробити відповідні кроки на користь інтересів безпеки і в цілому України», — заявив Винник.
На питання, чи прогнозує він зміну Прем’єра восени, Винник відповів: «Безумовно. У жовтні — можливо». І при цьому підкреслив, що припущення про можливу ротацію керівника Кабміну є його особистою думкою.
«Це моя суб’єктивна думка. Фракція не збиралася з цього питання. Я її висловлюю як народний депутат, секретар комітету нацбезпеки і оборони», — сказав нардеп.
На питання, хто може стати наступником Гройсмана, Винник відповів: «Я думаю, що виконуючий обов’язки перший віце-прем’єр набагато краще впорається зараз із завданнями».
І, повертаючись до збитків, завданих Україні агресією Росії, представник БПП підкреслив, що займатися оцінюванням збитків та створенням відповідної робочої групи Гройсман мав іще з лютого. «Але якщо ми спостерігаємо, що протягом півроку нічого цього зроблено не було, то Президент як гарант Конституції (...) нагадав, що потрібно зробити для того, щоб Україна компенсувала збитки, завдані Російською Федерацією», — додав він.
Насамкінець Винник також зазначив, що відставка Гройсмана можлива через «провал бюджетної політики, провал фінансування оборонних програм, затримку з виплатами пенсій, істотні проблеми з обслуговування зовнішніх боргів».
Може, так, а може, й ні…
Словом, скидається на те, що у команді Президента Порошенка Володимиру Гройсману вже підписано вирок. І все-таки, як слушно нагадує політолог Володимир Горбач, Гройсман став Прем’єром завдяки підтримці «Народного фронту» і колишнього глави уряду Арсенія Яценюка. Їхньою позицією легковажити не варто.
«Кандидатура Гройсмана влаштовувала обидві сторони (фракцію «Народний фронт» і Блок Петра Порошенка). Фактично Гройсман став Прем’єр-міністром, тому що проти його кандидатури не заперечували «Народний фронт» і Арсеній Яценюк. В принципі, його можна вважати Прем’єр-міністром не з БПП, а саме з коаліції БПП та НФ. Сьогодні всі прекрасно розуміють, що його подальша політична еволюція була ближче НФ, ніж БПП».
Іншими словами, відставка Гройсмана може захитати ту непевну згоду, яка поки що царює в умовній коаліції. А це, напевно, невигідно жодній із політичних сил, котрі цю коаліцію створювали.
А от що з цього приводу заявляє політтехнолог Тарас Загородній: «Я не бачу причин, щоб він (Гройсман) ішов у відставку. З економічними показниками не так погано, як здається, з пенсіями розібралися. Поки я не бачу підстав, щоб Прем’єр-міністр України пішов у відставку. Не виключено, що якщо він навіть захоче піти у відставку, його не відпустять. Це дійсно призведе до політичного катаклізму, відразу постане питання щодо існування коаліції», — сказав Загородній.
І на завершення — два слова про пенсії. З ними, звісно, як каже Загородній, «розібралися», проте Гройсман показав, що він не зовсім у курсі цієї проблеми.
П’ятиденні затримки з виплатами пенсій дійсно мали місце, і після втручання глави уряду їх виплати відновили в повному обсязі, проте неприємний осад щодо некомпетентності чи неповороткості Прем’єра таки лишився. Гройсману ж треба бути зараз особливо обережним та уважним — ще ніколи компромат на нього не фіксували так ретельно.
