Спершу собі: цього року обсяги експорту зерна узгоджуватимуть з потребами передусім України

У нинішньому році на зовнішніх ринках формується підвищений попит на продовольче зерно.

 

 

Це спричинено низкою неврожаїв та складних погодних умов у багатьох країнах-постачальниках.

 

 

Україна пам’ятає, якою ціною московський тоталітарний режим перекривав подібний попит на початку 30-х років минулого століття.

 

 

Тому подбала про механізм, який системно убезпечить населення аграрної держави від дефіциту продовольства. 

 

Минулого тижня Міністерство аграрної політики і продовольства та представники професійних об’єднань учасників зернового ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння на 2018/19 маркетинговий рік. Процедура, яка вже стала звичною практикою на початку нового сезону, дозволяє стабілізувати внутрішній ринок зерна, забезпечити прогнозованість, ритмічність експорту та пропорційно розподілити навантаження на інфраструктуру, зокрема, залізничну. Меморандум також має за мету запобігти дисбалансу на внутрішньому ринку продовольчої пшениці, викликаний підвищеною потребою світового ринку. Тому, на відміну від попередніх років, домовилися визначити прийнятні баланси експорту ще до закінчення збору врожаю. Орієнтир на допустимі обсяги продажу зерна за кордон учасникам ринку таким чином цього разу визначено заздалегідь, іще на етапі контрактування експортних партій. Вперше підписи під Меморандумом поставили представники Всеукраїнської асоціації пекарів та ради об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром».

 

За повідомленням прес-служби Мінагрополітики, наразі в Меморандумі зафіксовано обсяг прогнозованого експорту пшениці продовольчих класів на рівні 8 мільйонів тонн. Обумовлено також продаж борошна в перерахунку на зерно та експорт 8 мільйонів тонн фуражу. Обидва показники є не остаточними та можуть бути скориговані як у бік збільшення, так і навпаки. Необхідність змін стане зрозумілою після того, як закінчаться жнива та можна буде уточнити дані щодо кількості зібраного зерна та його якості. В частині обсягів експорту фуражного зерна уточнення проведуть з урахуванням позиції представників тваринницького сектору. Така практика також застосовується вперше. Мін­агрополітики розраховує здійснити перегляд не пізніше вересня 2018 року. 

«Україна є стабільним та надійним партнером постачання зерна на зовнішні ринки. Традиційно виробляючи більше, ніж споживаємо, ми можемо гарантувати внутрішню продовольчу безпеку та забезпечувати продовольством увесь світ. Підписання Меморандуму — приклад того, що уряд і учасники зернового ринку здатні знайти компроміс балансу споживання та експорту українського зерна», — вважає перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. Представники трейдерів також підтвердили конструктивність діалогу з чиновниками. «Я впевнений, що в найближчому майбутньому українці не хвилюватимуться через брак зерна, а наші іноземні партнери зможуть завжди розраховувати на виконання підписаних нами контрактів», — прокоментував підписання Меморандуму президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

 

Нагадаємо, що Меморандум про взаєморозуміння між Мінагрополітики та учасниками ринку укладається з 2011 року. Документ передбачає взаємодію учасників ринку зерна — обмін інформацією, здійснення моніторингу зернового ринку.

 

Мінагрополітики зберігає прогноз врожаю зерна в Україні на рівні 60 мільйонів тонн+. Врожай пшениці очікується на рівні 24 мільйонів, з яких 13 — зерно продовольчих класів. Потреба ж внутрішнього ринку в продовольчій пшениці складає всього 4,5 мільйона тонн. В попередньому маркетинговому сезоні Україна експортувала 10 мільйонів тонн пшениці продовольчих класів.

Тим часом станом на кінець минулого тижня в Україні зібрали вже 24 мільйони тонн пшениці з 6,3 мільйона гектарів. Загалом, збирання ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі 9,3 мільйона гектарів — 94 відсотки від прогнозу. При середній врожайності 34,5 центнера з гектара намолотили 32,2 мільйона тонн зерна нового врожаю.

 

У розрізі культур зібрано: озимої пшениці — 23,6 мільйона тонн при врожайності 37,7 ц/га; ярої пшениці — 424 тисячі тонн при врожайності 35,1 ц/га; озимого ячменю — 3,1 мільйона тонн при врожайності 35,3 ц/га; ярого ячменю — 3,8 мільйона тонн при врожайності 26,5 ц/га; жита — 330 тисяч тонн при врожайності 26,5 ц/га; вівса — 239 тисяч тонн при врожайності 23,5 ц/га; гороху — 762 тисячі тонн при врожайності 18,3 ц/га. Крім того, намолочено 2,5 мільйона тонн озимого ріпаку з урожайністю 26,3 центнера та 53 тис. тонн ярого ріпаку при врожайності 20,5 центнера з гектара. 

 

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА