Українська збірна з легкої атлетики за підсумками ЧЄ увійшла до десятки кращих

«Сім проти одного». Так виглядає пропорція між здобутими українськими легкоатлетами медалями на цьогорічному та попередньому чемпіонатах Європи.

 

 

 

Два роки тому, в Амстердамі, готуючись до Олімпіади в Ріо-2016, лише одному представнику «синьо-жовтих» — Наталії Прищепі, котра виграла «золото» в бігу на 800 м, — вдалося піднятися на п’єдестал пошани.

 

У Берліні, де минулих вихідних завершився ЧЄ-2018, коло медалістів з України виглядало значно ширшим.

 

Загалом, разом iз другим поспіль континентальним «золотом» Прищепи, котра майстерно захистила чемпіонський титул, на «Олімпіаштадіоні» українська легкоатлетична збірна отримала дві золоті, три срібні та дві бронзові нагороди.

 

«Я дуже щаслива, що перемогла, що вдалося зберегти цей золотий номер, — сказала Наталія Прищепа після фінішу. — Було важко. На доріжку виходила з титулом чемпіонки і відчувала певну відповідальність. Це важко морально. До початку старту фіналу мені вдалося заспокоїтись і обдумати біг. По тактиці була готова до різного перебігу подій. Дуже рада, що на п’єдесталі буде дві представниці України. Це дуже класно».

 

Тримаючись усередині групи до останніх 200 метрів, Наталя показала, хто має найшвидший фініш. При цьому стрімкий фінішний спурт Прищепи «витягнув» за собою на п’єдестал її колегу по команді — Ольгу Ляхову.

 

«Я дуже вдячна Наталі, що вона допомогла мені вибороти бронзову медаль. Бачу результат роботи мого тренера Томаша Левандовського, а також відчула результати роботи з психологом, яку ми розпочали за два тижні до головного старту сезону».

 

Цікава річ, свої медалі в Берліні вітчизняні легкоатлети здобували, більшою мірою, дуплетами. Дві — в ходьбі на 50 км, дві — на 800-метрівці, дві — в стрибках у довжину, де пару Сергію Нікіфорову тільки на жіночому п’єдесталі склала Марина Бех — 6,73 м. Усього лише два сантиметри вона програла чемпіонці Європи — господарці змагань Малайці Міхамбо.

 

«До боротьби за медалі підштовхували попередні поразки», — пояснила Бех. Ну а сьому нагороду українській легкоатлетичній збірній на ЧЄ-2018 — срібної проби — принесла Анна Рижикова, котра стала другою у фіналі бігу на 400 м з бар’єрами.

 

При цьому не обійшлося на континентальному форумі й без розчарувань у таборі української збірної. Серйозного результату на «Олімпіаштадіоні» очікували від віце-чемпіонки світу-2017 у стрибках у висоту Юлії Левченко.

 

Але ні вона, ні дві її партнерки по команді — Катерина Табашник та Оксана Окунєва — не змогли потрапити «у призи». Кращий результат у секторі показала Табашник, але взятого рубежу на висоті 1,94 м вистачило, в підсумку, лише для п’ятого місця.

 

При цьому Левченко, котра в Берліні проводила свій перший дорослий ЧЄ, не впоралася з нервами, й стрибнула лише на 1,91 м, хоча рік тому, на «мундіалі» в Лондоні взяла 2,01.

 

Так само не змогли впоратися з емоціями й наші спринтерки. Маючи змогу поборотися за медалі, дівчата помилилися вже під час першої передачі естафетної палички. І хоча вони до кінця пробігли естафету, навпроти свого підсумкового результату вони побачили слово «дискваліфікація».

 

А от для жителів та гостей Берліна, котрі відвідували ЧЄ, організатори турніру неподалік місця, де щодня відбувалися церемонії нагородження медалістів легкоатлетичного єврофоруму, запропонували «легку атлетику без обмежень».

 

Кожен охочий міг стрибнути в довжину, пробігти по спеціальній доріжці, на якій були встановлені пристрої для фіксації часу, та спробувати влучно кинути м’яч, щоб той потрапив у лунку. А щоб метати спис, який був надягнутий на мотузку, треба було стати на підставку та запустити його.

 

Долітаючи до кінця, спис ударявся об стіну, всередині котрої мiстяться датчики, котрі вимірюють силу польоту списа. Усі результати відмічалися на картці, яку потім можна було обміняти на пам’ятні подарунки від спонсорів заходу. 

 

Кращим же подарунком для збірної України з легкої атлетики стало місце (восьме) в когорті десяти кращих національних команд ЧЄ-2018.