За останні роки чимало вітчизняних атлетів у пошуках кращого життя змінили громадянство й тепер намагаються досягти спортивного щастя під прапорами інших країн.
При цьому чимала кількість спортсменів переїхала до сусідньої Росії, а кожен новий випадок переходу наших колишніх співвітчизників на російську сторону викликав в українському суспільстві чималу хвилю невдоволення.
Так само неоднозначно було сприйняте й повідомлення про призначення на посаду старшого тренера жіночої збірної України російського спеціаліста Андрія Прокуніна, котрий після проваленої нашими біатлоністками Олімпіади в Пхенчхані-2018 замінив на тренерському містку «синьо-жовтих» словенця Уроша Велепця.
Минуло кілька місяців від часу приходу Прокуніна в українську збірну, як вітчизняний біатлонний світ сколихнула ще одна новина, змусивши його вийти з «літньої сплячки».
Під час літнього юніорського чемпіонату України, котрий днями завершився в місті Сколе на Львівщині, пильні скаути помітили трьох російських біатлоністок — Катерину Бех, Анастасію Рассказову та Оксану Москаленко.
Зрештою, залишитися непоміченою така подія й не могла, оскільки одна з росіянок — Бех — виграла спринтерську гонку. При цьому ця подія наробила галасу не тільки в Україні.
Після того, як президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак заявив про намір його організації натуралізувати трьох вищезгаданих спортсменок, у Росії розпочалася справжня істерика.
Приміром, колишня російська біатлоністка, дворазова олімпійська чемпіонка Світлана Ішмуратова назвала цей перехід «жахом», а одіозний спортивний коментатор Дмитро Губернієв уже зажадав від України матеріальної компенсації за спортсменок.
Утім, як свідчать у Союзі біатлоністів Росії, процес зміни юними російськими біатлоністками громадянства ще не розпочинався.
«Вони лише переїхали до іншої країни. Коли з’являться офіційні документи з Міжнародного союзу біатлоністів, тоді СБР буде приймати рішення, зокрема й щодо можливого карантину», — заявив керівник медіа-служби СБР Костянтин Бойцов.
За словами старшого тренера біатлонної збірної Росії з резерву Миколи Большакова, рішення Бех, Рассказової та Москаленко переїхати в Україну стало для нього несподіванкою. Легенда радянського біатлону Олександр Тихонов пояснює: «Спортсмени просто тікають від нинішнього президента СБР пана Драчова та його команди».
Відзначимо, що свого часу з російською біатлонною системою, не знайшовши з нею спільної мови, попрощалися Дар’я Домрачева, котра в складі збірної Білорусі виграла чотири олімпійські «золота», та Анастасія Кузьміна, котрій під прапором Словаччини тричі підкорювалася найвища олімпійська вершина.
Старший тренер жіночої біатлонної збірної Росії Віталій Норіцин переконує: «Перехід Бех, Рассказової та Москаленко в українську збірну — для збірної Росії не втрата. У нас є хороші юніорки. А якщо спортсмени не потрапляють в основні команди, тоді вони шукають місця, де вони матимуть більше перспектив».
Водночас очільник українського біатлонного господарства Володимир Бринзак уже робить прикидки щодо можливого дебюту росіянок у складі української команди на міжнародних стартах: «Одна зі спортсменок (Рассказова) буде змушена пропустити майбутній сезон, дві інші обійдуться без карантину».
До речі, разом iз трьома юними біатлоністками до України перебрався й один російський наставник — Ілля Лопухов. Додамо, що практика натуралізації росіян в українському біатлоні далеко не нова. В останні роки під «синьо-жовтим» прапором змагався не один колишній біатлоніст збірної Росії — Наталя Бурдига, Надія Бєлкіна, Ольга Абрамова, Володимир Семаков, Дмитро Русинов, Олександр Жирний.
