Бджіл таки отруїли: половина загиблих у квітні пасік точно на совісті хімічного фальсифікату

Держпродспоживслужба опрацювала понад 80 зразків знищених бджолиних роїв і з них у 53 відсотках випадків підтверджено наявність небезпечних хімічних речовин.

 

 

Про це повідомив голова відомства Володимир Лапа. 

 

 

У контролюючому відомстві вважають, що проблема з застосуванням на полях пестицидів, небезпечних для бджіл, є і вона комплексна.

 

 

«Потрібно почати з того, що Інструкція щодо попере­дження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл, прийнята у 2001 році, застаріла. У ній є норми щодо висоти паркану, кольору вуликів і багато інших показників, які зараз навряд чи виглядають реалістичними. Наші спеціалісти працюють над оновленням інструкції, і, якщо не буде підтримки від експертів, ми самі зможемо вийти з пропозиціями щодо спрощення цього документа», — пообіцяв Володимир Лапа.

 

Також він зауважує, що потрібно спростити процес отримання дозвільної документації: «Зараз обов’язкові і реєстрація пасіки, і отримання паспорта. Можна було б обмежитися реєстрацією та веденням реєстру, в якому б відмічали дату ветеринарних оглядів. І тоді не треба зайвих папірців, а в публічному реєстрі всі зможуть бачити інформацію про пасіку. Я про це згадую, тому що більшість українських пасік не зареєстровані. У нас ускладнені бюрократичні процедури, і, коли пасічники дивляться на інструкцію, вони розуміють що її не виконають. А запрошувати ветеринарного спеціаліста на незареєстровану пасіку не дуже приємно», — наголосив він.

 

У Держпродспоживслужбі вважають, що на рівні закону має бути визначено й умову, згідно з якою сільськогосподарське підприєм­ство повинно повідомити органи місцевого самоврядування про те, що воно обробляє поля.

 

«Надавати потрібно конкретну інформацію: я оброблятиму поля таким-то препаратом, такою-то діючою речовиною, таку-то територію, в такий-то період, таким-то методом (повітряний чи трактором). Зараз норма рамкова і слабо здатна досягти цілі, яка  малася на увазі. Готуємо законодавчі пропозиції щодо більш детальної регламентації: що треба надавати, кому, і якщо інформація надається в органи місцевого самоврядування, то повинен бути обов’язок посадових осіб інформувати зареєстрованих бджолярів. Я сподіваюся, що коли ми змінимо недолугі накази та інструкцію, то кількість зареєстрованих пасік збільшиться», — сказав він.

 

Мінекології реагує на прохання пасічників розібратися з масовим отруєнням бджіл хімікатами не надто охоче. А тим часом екоситуація навколо українських пасік опосередковано позначилася навіть на експорті меду. Експерти, які коментували квітневі потрави, не очікували такого рикошету, зважаючи, що основними продавцями українського меду за кордон є промислові пасіки, оточені власними, підконтрольними їм медоносними полями.

 

І все ж, протягом першого півріччя Україна скоротила експорт меду майже вполовину. Розповіді про нібито падіння цін на нього на світовому ринку недостовірні: за даними фіскальних органів, з початку нинішнього року по травень було експортовано 15 тисяч тонн меду при цілком прийнятній середній оптовій ціні $2,2 за кілограм.

 

Минулорічних перехідних запасів лишилося небагато, а нинішній збір меду прогнозують меншим через чисельні потрави та погодні умови. Експерти медового ринку радять пасічникам не поспішати з реалізацією, купувати діжки, закладати в них продукцію і чекати осені.

 

За перше півріччя 2018 року Україна експортувала близько 17 тисяч тонн меду на загальну суму $37 мільйонів, що на 43 відсотки менше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, повідомила національний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

 

Минулий рік був надзвичайно вдалий для українського меду, тому в порівнянні з таким самим періодом 2016 року маємо навіть 12 відсотків приросту. Проте орієнтуватися треба на кращі досягнення. Особливо ж, коли вони цілком реальні, якщо убезпечити себе від прикрих «нежданчиків». 

 

ДО РЕЧІ