Чутки про те, що Україна отримає потужну діру у своєму державному бюджеті і не зможе виплачувати ні внутрішні потреби, ні зовнішні запозичення, виявилися не такими вже й чутками.
Дані Національного банку свідчать: у першому півріччі 2018 року дефіцит головного кошторису держави становив 9,782 млрд. гривень, що є еквівалентом 370 млн. доларів.
Перспективи другого півріччя ще сумніші.
Більше, ніж торік, але менше, ніж треба
Інформація, що з наповнюваністю державного бюджету не все гаразд, з’явилася ще на початку червня. Станом на цей період до бюджету надійшло на 50 млрд. гривень менше, ніж за аналогічний період минулого року. Як передбачалося, до кінця року дефіцит може становити 100-120 млрд. гривень.
Впоратися із ситуацією без допомоги МВФ буде важко, але сам Фонд не поспішає перераховувати гроші в Україну, доки ми не виконаємо його вимоги, одна з яких — підвищення вартості газу для населення. Що суттєво вплине на житлово-комунальні тарифи, збільшить кількість українців, які отримують субсидії, стане згубним рішенням для влади у передвиборчий рік.
Такий показник, звичайно, перевищить показник дефіциту, передбачений двосторонньою домовленістю з МВФ, який, як відомо, становить 2,5% до загального його обсягу. І побоювання, що ми таки вийдемо за цей коридор, — небезпідставні.
«Так складається, що дефіцит бюджету виходить за межі програми. Це потрібно або пояснити, або усунути», — сказала екс-міністр фінансів Наталія Яресько і наголосила: відновлення співпраці з МВФ — головна умова збереження фінансової стабільності України наступного року.
Утім виконувач обов’язків міністра фінансів України Оксана Маркарова переконує всіх, що коригувати головні показники не потрібно і що стан наших фінансів залишиться у межах, передбачених меморандумом з МВФ.
Недавнє повідомлення, про «дірку» в десять мільярдів гривень стало фіксацією проблеми на державному рівні. Доходів було зібрано 463,18 млрд. гривень. При цьому доходи стали більшими, ніж торік, на 17%.
Але й цього виявилося замало для укладення малореалістичного, як стверджували економісти ще наприкінці минулого року, Держбюджету-2018. Нацбанк відзначив, що торік держкошторис за аналогічний період був зведений з профіцитом 29,04 млрд. гривень.
Загальний фонд державного бюджету за півроку зведений з дефіцитом 12,98 млрд. гривень, тоді як у минулому році його дефіцит становив 1,7 млрд. гривень. З урахуванням раніше оприлюднених даних у червні держбюджет був зведений з дефіцитом 0,58 млрд. гривень, проте за загальним фондом був зафіксований профіцит близько 1,22 млрд гривень.
Мінус десять мільярдів Пенсійного...
Експерти пояснили, яка причина стала визначальною у «пенсійному провалі», — коли українські пенсіонери отримали свої гроші зі значним запізненням. Вважається, що у Пенсійному фонді виник дефіцит: не надто великий, але доволі суттєвий, щоби ця структура не могла вчасно розрахуватися зі своїми клієнтами. Винним вважають Міністерство економіки, яке допустило помилку в підрахунках.
«У Пенсійному фонді було заплановано 35% приросту в надходженнях від Єдиного соціального внеску. За перші півроку спостерігалося близько 27% приросту цих доходів, тобто явно був недобір. По суті, всім відомі затримки з пенсіями цю ситуацію добре відобразили. Якщо темпи зростання доходів ЄСВ залишатимуться на тому ж рівні, що і зараз, то утвориться невеликий дефіцит у Пенсійному фонді в розмірі 10 млрд. грн. Для розуміння, бюджет Пенсійного фонду — 350 млрд. Даний прорахунок не критичний, але абсолютно очевидно, що це питання буде обговорюватися в розмові з МВФ», — прокоментував ситуацію економічний експерт Дмитро Боярчук.
На думку аналітика, позаплановий дефіцит обумовлений прорахунками в економічних очікуваннях.
«Зараз ми спостерігаємо невеликий позаплановий дефіцит у Пенсійному фонді. Він не критичний, але тут можна послатися на те, що в Міністерстві економіки допустили прорахунок в очікуваннях. Адже доходи Пенсійного фонду стрімко зростали, а зараз рівень інфляції сповільнюється, що могло вплинути на розрахунок», — сказав Дмитро Боярчук.
