Уже два роки, як в Україні діє закон щодо змін у паспортній сфері, який свого часу ще на рівні законопроекту розкритикували громадські експерти.
І про ймовірні ризики паспортної реформи фахівці говорили ще до ухвалення закону. Чи підтвердилися ці прогнози?
«Паспортні питання» залишаються актуальними, не повністю вирішеними й на сьогоднішній день. Аби розставити всі крапки в цьому важливому питанні, внести певні пропозиції, Центр політико-правових реформ провів прес-конференцію «Два роки паспортної реформи: проблеми без вирішення?».
Учасники прес-конференції, спікери: Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, Євген Школьний, експерт цього Центру, і Наталія Соколенко, заступник головного редактора «Громадського радіо», учасниця руху «Стоп цензурі!», — навели конкретні життєві приклади, з якими зіштовхуються люди при отриманні паспортів.
Фахівці також розповіли про зміни в паспортній сфері та ключові проблеми, що спричинив закон. Серед топ-проблем: легалізація діяльності державного підприємства «Документ» у сфері паспортних документів; упровадження паспортів винятково у формі картки з безконтактним електронним носієм і паперовою довідкою, подальша відсутність чіткого переліку документів для отримання паспортів, що зумовлює головний біль для громадян, і в тому числі — внутрішньо переміщених осіб.
«Ми у Центрі політико-правових реформ не марнували часу впродовж останніх двох років і розробили законопроект, щоб вирішити всі болючі проблеми паспортної сфери. Ми направили його до Міністерства внутрішніх справ і Державної міграційної служби», — сказав, зокрема, Євген Школьний.
За словами члена правління Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, вартість паспорта громадянина України, і внутрішнього, і для виїзду за кордон, має бути єдина в усіх установах, які уповноважені видавати такі документи. Він наголосив, що нині в Україні «легалізована така паразитуюча структура, як державне підприємство «Документ», відомий як «Паспортний сервіс», незважаючи на те, що в самому законі є чітка вимога, яка забороняє брати будь-які додаткові гроші за адміністративні послуги».
Віктор Тимощук пояснив, що в «Паспортному сервісі» додатково за закордонний паспорт «треба заплатити 400 грн., нібито за надання інформації та консультацій». Але при цьому нагадав, що, відповідно до ст. 20 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (№1474), вартість адміністративної послуги є однаковою в усіх уповноважених суб’єктів, а стягнення додаткових платежів за адміністративну послугу забороняється.
Обурливим також є те, що за два роки після початку паспортної реформи виявлено низку недоліків у використанні нового паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.
«Коли ви замовляєте послуги, то без паперової довідки про реєстрацію місця проживання у більшості державних чи приватних установ не приймуть лише паспорт у формі картки. Інформацію про місцепроживання не наносять на пластикову поверхню карткового паспорта, вона — тільки у чипі. Щоб зчитати з нього інформацію, потрібне спеціальне обладнання, а його скрізь не вистачає. І така довідка розміром А4 є вкрай незручною (у використанні)», — розповіла заступник головного редактора «Громадського радіо» Наталія Соколенко.
Усі експерти запропонували законодавчо закріпити суму єдиного платежу за внутрішній (чи закордонний) паспорти, надати право громадянину замовляти ID-картку з чипом або без нього, в ID-картці відображати інформацію про місце реєстрації на пластиковій поверхні та вносити її за бажанням громадянина.
«Ми виступаємо за те, щоб держпідприємство «Документ» ліквідувати, але якщо Міграційна служба так твердо проти, то ми пропонуємо інший варіант... Частину адмінзбору за паспорт — 60% — підприємство залишає у себе, а 40% переказує до спеціального фонду Держбюджету, але сума, яку сплачує громадянин України за виготовлення паспорта, має бути одна», — резюмував Євген Школьний.
