Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Гройсман ініціював обмеження захмарних премій керівникам держпідприємств
27.07.2018
Отримати свої суперпреміальні — і по-синівськи передати їх мамі — керівництво «Нафтогазу України» зуміло навіть швидше, ніж перемогти росіян в арбітражі. (Фото з сайта theinsider.ua.)
Сорок шість мільйонів доларів преміальних, які має отримати команда керівників та інших відповідальних працівників НАК «Нафтогаз України» за перемогу в Стокгольмському арбітражі, неабияк обурили тих самих маленьких українців.
Обурення виявилося настільки сильним, що на нього вже не могли не звернути увагу політики та урядовці.
Останню крапку в ситуації спробував поставити особисто Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який намагається законодавчо визначити верхню стелю премій, що їх отримують керівники державних підприємств.
І якщо навіть урядова постанова у Гройсмана не вийде, то передвиборних балів він собі вже заробив.
Табличка ділення: 37 мільйонів на 41 особу…
Як відомо, наглядова рада НАК «Нафтогаз України» проголосувала за виплату бонусів правлінню компанії у зв’язку з перемогою у Стокгольмському арбітражі над російським «Газпромом». Затверджений розмір бонусів становить 1% від суми виграшу (в даному випадку — 4,56 млрд. доларів). Таким чином, правлінню підлягає виплата в розмірі 45,6 млн. доларів.
Керівництво компанії пояснювало: йдеться про достойну оплату цілої команди працівників «Нафтогазу України», які пліч-о-пліч із норвезькими юристами, що представляли інтереси української держкомпанії у шведському суді, цілими ночами готували документи, збирали докази, оформлювали їх за найсуворішими вимогами арбітражу.
А тому, за їх логікою, такий титанічний труд мав би бути відповідно винагороджений.
Пересічний український народ відповів, що він, за великою мірою, не проти премій, але цифра у мільйонах, причому не у гривні, а у доларах, трохи шокувала.
Ситуацію одразу ж підхопили політики, переважно опозиційні, почавши використовувати у своїх цілях. Тим паче, що у ЗМІ пройшла інформація: першу частину «надпремій» у розмірі 20 млн. доларів уже виплачено.
На черзі — друга. Із 46 мільйонів доларів 9 мільйонів — податки, що мають надійти до державного бюджету. Решту 37 мільйонів доларів мають по-справедливому розділити між 41 особою.
Як написано у документі, які «прямо або побічно зробили значний внесок у досягнення цього результату».
Причому, «перелік не обмежується топ-менеджментом компанії, а сума премії залежить від особистого внеску кожного працівника».
Норвезькі юристи, які, власне, і виграли процес, як можна сподіватися, робили свою роботу явно не задарма. Їхній гонорар становив 25 млн. доларів.
Але найщемливіший факт, на який звернули увагу журналісти, — голова НАК Андрій Коболєв нібито отримав 207 млн. грн., що становить близько 8 млн. доларів.
Усі отримані на рахунок в Ощадбанку гривні Коболєв, за версією журналіста, вирішив витратити на покупку доларів США, вказавши причину: допомога родині. Перші 800 тис. доларів, як стверджують джерела в банку, вже вирушили до мами.
Головному комерційному директору «Нафтогазу» Юрію Вітренку виділили 130 млн. грн, що становить близько 6 мільйонів доларів. Другу частину «траншу» мають виплатити вже після остаточного розрахунку «Газпрому» перед «Нафтогазом».
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вирішив сказати своє слово ще 22 червня, заявивши, що чекає відповіді від наглядової ради НАК «Нафтогаз України» про перегляд рішення про нарахування високих премій.
«Я вже написав листа-звернення до наглядової ради НАК, де пояснив, що дуже занепокоєний таким розміром премій. Чекаю на офіційну відповідь, і після того визначатимуся, що з цим робити. Якщо мене почули — це одна річ, якщо не почули — буду діяти інакше», — зазначив Гройсман.
Через кілька днів наполегливої мовчанки Прем’єр додав: «Я звернувся до наглядової ради НАК «Нафтогаз України» для того, щоб вони переглянули це рішення, тому що воно викликало і у мене, і в українського суспільства величезну стурбованість. Я вважаю, що це «перегин», і чекаю їх вирішення».
«Нафтогаз» взяв, іншим можуть не дати…
Головна проблема цього діалогу полягала у незалежності наглядової ради «Нафтогазу», яка не підпорядковується очільникові українського уряду. А отже, тиснути на неї Володимир Гройсман не мав жодного формального права. До речі, подібні прагнення викликали негативні оцінки з боку деяких економічних експертів, які заявляли: намагання Прем’єра впливати на розподіл премій однієї компанії може отримати занепокоєння решти бізнесу, який працює в Україні. Мовляв, влада таким чином порушує раніше затверджені правила гри і де-факто погіршує інвестиційний клімат у державі.
Сам Гройсман зробив-таки певний реверанс у бік цих самих правил гри, запевнивши, що поважає незалежність наглядової ради НАК, але таки наполягатиме на скасуванні цих надзвичайно високих бонусів. Утім, діалогу не вийшло.
Наглядова рада «Нафтогазу», яка, до речі, частково складається і з делегованих представників самого Володимира Гройсмана, лист Прем’єра проігнорувала. І тоді очільник уряду повідомив: він шукатиме інших шляхів, аби вплинути на топ-менеджерів державної нафтогазової компанії.
Тож на минулому засіданні уряду Володимир Гройсман виніс пропозицію заборонити виплату надвисоких премій у державних компаніях.
«Я пропоную абсолютно виважене рішення. Я вважаю, що воно виправдане та справедливе. Це заборонити виплати бонусів і винагород в державних компаніях України. Я вважаю і підтримую, що заробітна плата має бути достойною, премія має бути достойною, щоб люди не займались корупцією. Але щодо жадібності, надмірності, фантастичних якихось цифр, які плануються чи пропонуються виплачуватись, я такого підтримувати не можу. Власником державних компаній є народ, і якщо чесно і справедливо платити — добре, але якщо надмірно — ніхто цього не схвалить», — заявив Прем’єр-міністр.
Він заявив, що бажає поставити у цьому питанні крапку, а працювати в державній компанії — це не тільки виклик, а й важливе доручення і велика честь. «Я поважаю корпоративне управління, незалежність наглядових рад, але прошу поважати український народ, сприймати реальність, а не жити в захмарних цифрах», — додав Гройсман.
Підтримане на засіданні уряду доручення було направлено на обговорення Кабміну і мало бути подано на підпис Прем’єр-міністру впродовж найближчих кількох днів. Як заявив Володимир Гройсман, таке рішення можна було ухвалити і раніше, але не було вагомих прецедентів.
«Вважаю, що це для багатьох буде дуже серйозним сигналом про те, що треба працювати в державних компаніях не тільки для того, щоб максимально витягувати зарплати. Вибачте, на одному підприємстві керівник отримує 30 тисяч гривень, а його робочий — 3,5 тисячі гривень, це неприйнятно. Потрібен природний розумний баланс, але треба захищати інтереси в тому числі працівників цих підприємств. Тому це рішення прийнято зараз, щоб на майбутнє його врегулювати, зробити його абсолютно сучасним», — зазначив Прем’єр.
Опинившись на гребені хвилі народного невдоволення мільйонними преміями, Володимир Гройсман вчинив надзвичайно розумно. Принаймні електоральні бали він набрати зумів. Щоправда, закон не має зворотної сили, а це значить, що гроші у панів Коболєва, Вітренка та інших ніхто не забере. Зрештою, прямого порушення закону у діях наглядової ради «Нафтогазу» немає: про це повідомив представник Генеральної прокуратури.
