Нещодавно завершила роботу перша всеукраїнська конференція Громадської ради з питань мінеральних ресурсів Товариства «Знання» України.
Упродовж двох днів відбулося пленарне засідання, на якому виступив член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» Василь Кушерець.
Він наголосив на значимості участі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних із мінеральними ресурсами. Василь Кушерець констатував, що Україна багата на мінеральні ресурси, але не всі вони використовуються, а ті, що розробляються, не скрізь експлуатуються із дотриманням норм безпеки, не відбувається відновлення після видобутку копалин.
«Україна — сильна держава камералістського типу з розвинутими технологічними функціями — альфа й омега невпинного руху вперед, — сказав Василь Кушерець. — У цьому успіх української «європеїзації» як прагнення до змін самих себе. Тому важливо опанувати методи формування та вдосконалення національної держави, її употужнення у світлі ідей неокамералізму.
Неокамералістика — цикл адміністративних та економічних управлінських дисциплін, тобто дисциплін із технології управління в суспільстві на засадах раціонального природокористування, поліпшення взаємодії соціуму з природним оточенням та застосуванням новітніх інформаційних і комп’ютерних технологій у державній управлінській діяльності. Сонце світить усім однаково. Тому грошова міра багатства поступово нівелюється історичною ходою людства.
Настає час, коли його існування спиратиметься не на гроші, а на знання. Людське суспільство змушене йти до такого стану, щоб той, хто заробляє, вкладає свою частку в казну (скарбницю), безпосередньо вирішував, як її ділити. Йдеться про новий рівень громадянського суспільства з високим статусом громадянина.
Особливо це важливо для України, де багато її жителів дотримуються думки: щоб стати громадянином, він повинен мати лише паспорт. І більше нікому й нічого він не винен. Чи не тому ми нині в країні маємо те, чого не повинно бути: війну, злидні, тотальну корупцію, повне розчарування у всіх і всьому. І хто ж, як не держава, має навести тут розумний лад!
Потрібно усвідомити, що так званий ніякий громадянин є дуже зручним для будь-якого олігархічного режиму, якому дуже вигідне цілковите розчарування у виборах, адже чим менше людей на них ходить, тим легше провести фальсифікацію й обрати своїх представників.
Олігархія зацікавлена у просуванні тези «від мене нічого не залежить», щоб люди не об’єднувалися, а сиділи й обурювалися не далі своєї кухні, бо об’єднані громадяни становлять небезпеку олігархічній владі. Тож вона латентно вкладає в голови громадян думку, що їм не треба нічого робити, бо за них подумають «добрі дяді» й усе зроблять самі. І багато хто в це також вірить.
Але ще Платон сказав, що карою за громадянську пасивність буде влада злодіїв. Вимоги неокамералізму передбачають формування відповідального громадянина, потенційно готового віддати заради України свою енергію, сили, гроші тощо, згідно з принципом: «де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, і йди Вітчизну визволяй» (Котляревський), що яскраво проявився на Майдані, у волонтерському русі та інших видах жертовності. Йдеться, звичайно, про крайні форми вияву громадянського обов’язку, коли інші не спрацьовують — бо призначення людини, громадянина здебільшого мирне, творче, будівниче».
Модератор конференції — доктор геолого-мінеральних наук, експерт iз питань мінеральної сировини Європейської комісії, голова Громадської ради з питань мінеральних ресурсів Товариства «Знання» України Володимир Пунько — на засіданні першого «круглого столу» повідомив, що Європейська комісія з питань мінеральних ресурсів, із керівниками та експертами якої він зустрічався, зацікавлена у співробітництві з Громадською радою Товариства «Знання» України, готова до обговорення і прогнозування питань експорту та імпорту мінеральної сировини і продукції.
У рамках конференції відбулося засідання восьми «круглих столів», на яких розглядали низку актуальних питань, зокрема щодо екологічної безпеки та природокористування, законодавчого забезпечення експлуатації мінеральних ресурсів, стану науково-технічної інформації, сприяння інноваційному розвитку програми «Горизонт 2020» в Україні, страхування екологічних ризиків тощо.
Учасники обговорення — представники громадських організацій, державних структур Ганна Лівенцева, Світлана Берзіна, Сергій Ковтун, Олексій Фалькович, Володимир Кочетков, Тамара Оваденко — внесли конкретні пропозиції стосовно включення до плану роботи Громадської ради низки питань.
Порушено, зокрема, питання унормування на законодавчому рівні визначення критичних для України ресурсів з урахуванням переліку таких у Євросоюзі та США, визначення термінології стосовно поняття довкілля, унормування практики його оцінки.
Важливими питаннями учасники конференції назвали також встановлення права власності на розвідані корисні копалини, створення Державного кадастру надр і видачу Державного акта на надра, визначення переліку стратегічних для України мінеральних ресурсів і спеціалізації добувних галузей у рамках Євросоюзу, вдосконалення кредитування, екологічного страхування.
Громадська рада на основі пропозицій сформує перспективні напрями участі в нормуванні питань мінерально-сировинної бази та експлуатації окремих видів корисних копалин.
