У Конгрес США внесли законопроект про санкції щодо газопроводу «Північний потік-2».
Про це заявив сенатор-республіканець від штату Вайомінг Джон Баррасо.
У законопроекті під назвою «Про припинення російської енергетичної агресії» йдеться про те, що санкції проти газогону дозволять країнам-членам НАТО уникнути примусу та політичних маніпуляцій з боку Росії.
«Такі країни, як Німеччина, повинні скорочувати обсяги природного газу, які вони закуповують у Росії, а не збільшувати їх, — цитує заяву Баррасо «Німецька хвиля». Раніше «Північний потік-2» критикував також президент США Дональд Трамп, який заявив, що Німеччина стала «заручницею» РФ.
Нагадаємо, роботи зі спорудження газопроводу «Північний потік-2» у Німеччині розпочалися в травні 2018 року. Угоди щодо фінансування проекту підписані з компаніями ENGIE (Франція), OMV (Австрія), Royal Dutch Shell (Велика Британія—Нідерланди), Uniper і Wintershall (обидві — Німеччина).
Протяжність трубопроводу з пропускною спроможністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік повинна становити 1220 кілометрів, він з’єднає російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.
Україна виступає проти будівництва газопроводу та непокоїться через можливу втрату статусу транзитної держави. Також противниками «Північного потоку-2» є США, Польща та країни Балтії.
Критики газопроводу є і в Німеччині, однак федеральний уряд здебільшого підтримує реалізацію проекту, зазначаючи, що він є приватною ініціативою.
Недавня спроба президента США Дональда Трампа братання з Кремлем дала зворотний ефект, ще більше згуртувала американську політичну елiту в протидії Росії.
Голова Палати представників, республіканець Пол Раян заявив наступного дня після саміту в Гельсінкі, що він буде «більш ніж щасливий», якщо з’явиться можливість введення додаткових санкцій щодо Росії.
Пан Раян на підставі Конституції США є третьою найважливішою особою в ієрархії американської влади. Нові обмежувальні заходи мали би стати відповіддю на висунуті минулого тижня звинувачення 12 агентам російської військової розвідки (ГРУ).
Їх звинувачують у втручанні у комп’ютерну систему Національного комітету демократів США, демократичного штабу виборчої кампанії до Конгресу, Демократичної партії та її кандидатки на президентських виборах Хілларі Клінтон, а також у масовому викраденні особистих даних.
Звинувачення проти 12 агентів ГРУ стали результатом розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера. Його призначили у травні минулого року для розслідування втручання Кремля в американські вибори в 2016 році.
Раян, який після закінчення у січні 2019 року його чинної каденції має намір відмовитися від політичної діяльності, під час розмови з журналістами звернув увагу, що 12 росіян, яким Мюллер висунув звинувачення, вже перебувають під санкціями.
До протидії експансії Кремлю приєдналися також окремі члени уряду Дональда Трампа, зокрема міністр торгівлі США Вілбур Росс.
Сполучені Штати розпочали розслідування щодо того, чи загрожує імпорт урану з Росії, Казахстану та Узбекистану національній безпеці. Цей процес може призвести до зростання тарифів на імпорт сировини з Росії та країн Центральної Азії.
Вілбур Росс оголосив про це розслідування і заявив, що воно охоплюватиме весь урановий сектор, включно з видобутком і збагаченням, а також оборонним та промисловим використанням радіоактивного металу.
«Наше виробництво урану, необхідного для військових та енергетики, скоротилося з 49% від нашого споживання до 5%», — зазначив Росс, наголосивши, що така залежність від імпорту може поставити під загрозу безпеку Сполучених Штатів.
За даними міністерства торгівлі, США в 2017 році імпортували збагаченого урану на 1,4 мільярда доларів, ще на 470 мільйонів доларів купили уранових руд та на 1,8 мільярда доларів — сполук та сплавів урану. За даними міністерства енергетики, на Канаду та Казахстан припадає близько половини імпортного урану, що використовується в енергетиці США.
Колишні радянські республіки забезпечують понад третину цього обсягу: Казахстан — 24%, Росія — 14%, Узбекистан — 4%. Крім використання в ядерній зброї, уранове паливо дозволяє виробляти близько 20% електроенергії в усьому світі і використовується для живлення ядерних підводних човнів та авіаносців.
А ТИМ ЧАСОМ...
Конституційний суд ФРН відхилив скаргу екологів на «Північний потік-2»
Конституційний суд ФРН не взяв до розгляду скаргу Спілки охорони природи Німеччини (Nabu) проти будівництва дном Балтійського моря газопроводу «Північний потік-2».
Про це повідомила вчора, 19 липня, прес-служба Конституційного суду в Карлсруе.
Nabu мала намір виступити проти рішення Вищого адміністративного суду, що раніше відхилив подану екологами скаргу на порядок затвердження плану будівництва «Північного потоку-2».
Серед іншого природозахисна організація вказує на серйозну екологічну шкоду внаслідок будівництва трубопроводу. Втім Конституційний суд відхилив позов, аргументувавши своє рішення тим, що екологи не змогли переконливо аргументувати свою позицію.